Рішення № 73916726, 07.05.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

07.05.2018

Справа № 337-659\18

Провадження № 2-337-750\2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Коваленко В.С.

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЖБК №305 «Монтажник-3», третя особа: Восьма Запорізька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, визнання права власності в порядку спадкування за законом

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою, вказавши, що 21.07.2017 року помер ОСОБА_4, чоловік позивача ОСОБА_1, та батько позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_3 За життя ОСОБА_4, під час перебування з ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі, згідно ордеру № 993, виданого 24.12.1987 року виконкомом Ленінської районної ради народних депутатів на підставі рішення № 141 від 24.04.1986 року Запорізької міської ради народних депутатів, на ім’я ОСОБА_4, на сім’ю із 4х чоловік була отримана квартира АДРЕСА_1, що належала до житлово-будівельного кооперативу № 305 «Монтажник-3». Після смерті ОСОБА_4, позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, звернулись до 8 Запорізької державної нотаріальної контори с заявами про виділ долі дружини спадкодавця зі спільного майна подружжя та видачу позивачам свідоцтва про право на спадщину за законом на визначені їм долі у спадщині. За заявами позивачів було заведено спадкову справу № 273/2017 (61777347). Постановами нотаріуса позивачам відмовлено як у виділу долі дружини спадкодавця зі спільного майна подружжя, так і у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 2\3 частини квартири АДРЕСА_2, а саме: на 1\2 частину квартири, як на частку у спільному сумісному майні подружжя, набутому в період шлюбу з ОСОБА_4, та на 1\6 частину квартири, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 21.07.2017 року, а також визнати за ОСОБА_2, право власності на 1\6 частину квартири, в порядку спадкування за законом після смерті батька; визнати за ОСОБА_3, право власності на 1\6 частину квартири, в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Ухвалою від 21.03.2018 року відкрито провадження у справі. Ухвалою від 21.03.2018 року витребувано від Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України копію спадкової справи після ОСОБА_4, померлого 21 липня 2017 року.

Позивачі надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ЖБК №305 «Монтажник-3», надав до суду заяву про визнання позову у повному обсязі, та про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа: Восьма Запорізька державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, самостійних вимог не заявляє.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, копію спадкової справи №273/2017 від 20.12.2017 року, надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладенню шлюбу, ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 12.04.1975 року, актовий запис №9(а.с.13).

Відповідно до ордеру № 993, виданого 24.12.1987 року виконкомом Ленінської районної ради народних депутатів, ОСОБА_4, як члену ЖБК, на сім’ю із чотирьох осіб, була надана квартира АДРЕСА_2, у будинку житлово-будівельного кооперативу № 305 «Монтажник-3»(а.с.22).

Відповідно до копії довідки №13 від 25.04.2016 року ЖБК № 305 «Монтажник-3», ОСОБА_4 являвся членом ЖБК та йому належала квартира АДРЕСА_2, вартість квартири в сумі 16339,59 крб. сплачена повністю у 1992 році(а.с.23).

Згідно ст. 15 «Закону України «Про власність» (який діяв на час спірних правовідносин) у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. Це знайшло своє відображення також у ст. 384 ЦК України (в редакції 2003р.).

Відповідно до ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України(який діяв на момент спірних правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. У випадку розподілу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх долі визнаються рівними.

Згідно ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Таким чином судом встановлено, що оскільки спірна квартира була набута у період шлюбу, то подружжя сумісно сплативши пай у 1992 році, стали власниками квартири на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 60, 61, 63 СК України, майно, набуте в період шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 належить 1\2 частина квартири АДРЕСА_2, як спільне майно подружжя.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників є рівними.

21.07.2017 року помер ОСОБА_4, свідоцтво про смерть 1-ЖС № 394813, актовий запис № 4837(а.с. 21).

Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкова маса склала у тому числі частину квартири АДРЕСА_2, розташованої в будинку ЖБК № 305 «Монтажник-3».

Згідно ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом є: позивач ОСОБА_1 як дружина спадкодавця(а.с. 13), та ОСОБА_4А.(а.с. 16), ОСОБА_3А.(а.с. 19, 20) як діти спадкодавця, інших спадкоємців судом не встановлено.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову він неї. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, подали до Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, та було заведено спадкову справу №273/2017 від 20.12.2017 року.

Постановами державного нотаріуса, позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру(а.с. 63-81).

Так як судом встановлено, що ОСОБА_1 належить 1\2 частина квартири АДРЕСА_2, як спільне майно подружжя, то спадкова маса після смерті ОСОБА_4 складає 1\2 частину квартири АДРЕСА_2.

Згідно ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином кожному із спадкоємців належить по 1\6 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 200 ч.3 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на наведене суд вважає, що позовні вимоги позивачів законні, обґрунтовані доказами та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 89, 200, 206, 229, 247, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. 372, 384, 1261, 1267, 1268, 1270 ЦК України, ст. 60, 61, 63 СК України, ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1), право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2, а саме: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, як на частку у спільному сумісному майні подружжя, набутому в період шлюбу; на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 21.07.2017 року.

Визнати за ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн НОМЕР_2), право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 21.07.2017 року.

Визнати за ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн НОМЕР_3), право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 21.07.2017 року.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складений 11.05.2018 року.

Суддя: