Постанова № 73914673, 08.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» травня 2018 року

м. Харків

справа № 645/4555/16-ц

провадження № 22ц/790/2881/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Асєєвої В.В.,

учасники справи:

скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

заінтересована особа - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 березня 2018 року в складі судді Горпинич О.В.,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», заінтересована особа: ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та повідомлення Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2016 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № ML708/133/2008 від 09 липня 2008 року в загальному розмірі 7 046 521,83 грн., з яких 1 337 870,03 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 177 508,05 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 5 531 143,75 грн. заборгованість з нарахованої пені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О.Л. 02 серпня 2007 року за реєстровим номером № 1417, загальною площею 81,8 кв. м., житлова площа 51,8 кв. м. шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № РML708/133/2008, а саме чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з наданням всіх повноважень продавця, в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру права власності на нерухоме майно в органах державної реєстраційної служби України, ВРЖЕУ, нотаріату, реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів в органах реєстраційної служби, в тому числі подання заяв та будь-яких документів від імені власника ОСОБА_1 до органів реєстраційної служби тощо за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження; передано предмет іпотеки в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на період її реалізації з наданням права обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, зміни замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціальними підприємствами; стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Зазначив, що на виконання зазначеного судового рішення 25 квітня 2015 року Фрунзенським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист.

Вказав, що 06 вересня 2017 року товариством даний виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та оригіналом платіжного доручення № 6941 від 21 серпня 2017 року про сплату авансового внеску на суму 3200,00 грн. пред'явлено до виконавчої служби до виконання.

Проте, повідомленням Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07 вересня 2017 року повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на ненадання стягувачем до відділу виконавчої служби доказів підтвердження сплати авансового внеску. Повідомлення разом із оригіналом виконавчого листа, оригіналом платіжного доручення отримано товариством лише 28 грудня 2017 року.

Вважав, що державним виконавцем порушено норми чинного законодавства, оскільки стягувачем перераховано на рахунок виконавчої служби авансовий внесок та надано оригінал відповідного платіжного доручення.

Просив поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» строк для оскарження дій та повідомлення державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Васильєвої А.С. від 07 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом № 645/4555/16-ц; визнати неправомірними дії та скасувати рішення (у вигляді повідомлення) старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Васильєвої А.С. від 07 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом № 645/4555/16-ц, а також зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області поновити виконавче провадження та порушене право стягувача.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 березня 2018 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено частково, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» строк для оскарження дій та повідомлення державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Васильєвої А.С. від 07 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом № 645/4555/16-ц; визнано неправомірними дії та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Васильєвої А.С. від 07 вересня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом № 645/4555/16-ц; зобов'язано державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Васильєву А.С. розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 645/4555/16-ц; в іншій частині скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу змінити в частині визнання неправомірними дій державного виконавця та в частині скасування повідомлення про повернення виконавчого документу без виконання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що оскільки судове рішення майнового характеру, стягувач повинен сплатити авансовий внесок у розмірі двох відсотків вартості майна, зазначеного у виконавчому документі, а не 3200,00 грн. як за судове рішення немайнового характеру.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду - залишити без змін.

Ухвала суду першої інстанції, з висновком якої погоджується судова колегія, мотивована тим, що товариством правильно сплачено авансовий внесок в розмірі 3200,00 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2016 року по справі № 645/4555/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № ML708/133/2008 від 09 липня 2008 року в загальному розмірі 7 046 521,83 грн., з яких 1 337 870,03 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 177 508,05 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 5 531 143,75 грн. заборгованість з нарахованої пені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О.Л. 02 серпня 2007 року за реєстровим номером № 1417, загальною площею 81,8 кв. м., житловою площею 51,8 кв. м. шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № РML708/133/2008, а саме чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з наданням всіх повноважень продавця, в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру права власності на нерухоме майно в органах державної реєстраційної служби України, ВРЖЕУ, нотаріату, реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів від імені власника ОСОБА_1 до органів реєстраційної служби тощо за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження; передано предмет іпотеки: чотирикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціальними підприємствами; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення 25 квітня 2017 року Фрунзенським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 645/4555/16-ц.

Як вбачається з змісту виконавчого листа він складався з трьох частин: перша частина щодо звернення стягнення на предмет іпотеки;

друга - передання предмета іпотеки в управління на період до її реалізації;

третя - стягнення судового збору.

06 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернувся до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою про відкриття виконавчого провадження лише в частині передання предмета іпотеки: чотирикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації. При цьому надав оригінал виконавчого листа № 645/4555/16-ц, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова, оригінал платіжного доручення про сплату авансового внеску № 6941 від 21 серпня 2017 року на суму 3200,00 грн.

Повідомленням старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Васильєвою А.С. повернуто виконавчий документ стягувачу про звернення стягнення на предмет іпотеки без прийняття до виконання від 07 вересня 2017 року. При цьому, у повідомленні постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Васильєвою А.С. від 16 лютого 2018 року виправлено помилки, а саме, в цій постанові зазначено, що в описовій частині повідомлення слід вважати вірним наступне: згідно частини 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі двох відсотків суми, що підлягає стягненню або вартості майна, що потрібно передати, оскільки це рішення майнового характеру, тобто стягувач повинен сплатити авансовий внесок у розмірі двох відсотків вартості майна, зазначеного у виконавчому документі, квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». Резолютивну частину повідомлення також викладено в іншій редакції, а саме, зазначено, що виконавчий документ стосується передання предмета іпотеки в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, виконавче провадження відкрито щодо другої частини виконавчого документа, що має немайновий характер. В описовій частині повідомлення державний виконавець невірно витлумачив норму, яка викладена в частині 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши, що сума авансового внеску в розмірі двох відсотків від вартості майна також стягується, якщо це майно передається в управління на період до її реалізації, хоча в цій нормі це не передбачено.

Так, в частині 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Із змісту цієї норми вбачається, що мова йде саме про авансовий внесок, розмір якого становить два відсотка від суми, що підлягає стягненню, а не передачі майна в управління до його реалізації, що передбачає вчинення певних дій та має немайновий характер.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи товариство подало заяву про відкриття виконавчого провадження тільки в частині передання предмета іпотеки товариству в його управління на період до її реалізації. При цьому сплатило авансовий внесок в сумі 3200,00 грн. як за вимогу за примусове виконання виконавчого листа щодо передання предмету іпотеки, чотирикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації.

В суді апеляційної інстанції представник товариства пояснив, що товариство пред'явило до примусового виконання виконавчий лист щодо передання предмета іпотеки, чотирикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на період до її реалізації, тому було сплачено авансовий внесок в розмірі 3200,00 грн.

Представник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області в суді апеляційної інстанції це не спростувала.

Враховуючи, що заява про відкриття виконавчого провадження стосувалась лише передачі предмета іпотеки в управління, авансовий внесок в розмірі 3200,00 грн. сплачено товариством правильно.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення скарги товариства.

При цьому судова колегія зазначає, що посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині на пункт 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» не вплинуло на правильність судового рішення.

Аналізуючи наведене, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Оскільки ухвалу суду залишено без змін, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О.Бровченко

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 10 квітня 2018 року.