Ухвала суду № 73911754, 08.05.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2039/18

1-кп/214/545/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді – Чернової Н.В.,

суддів – Ткаченка А.В., Гриня Н.Г.,

за участю

секретаря судового засідання – Лєбєдєвої А.В.,

прокурора – Бідного С.С.,

потерпілого – ОСОБА_1,

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених – ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017040230000340 від 24.02.2017 року відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_8, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_9, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_8, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

08 травня 2018 року до суду надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_5. про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що ОСОБА_9 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне з реєстрацією місце проживання. Де характеризується виключно позитивно та має міцні соціальні зв’язки. Крім того ОСОБА_9 не має намірів на здійснення психологічного тиску, безпосередньо на ОСОБА_10, оскільки зазначений останньою факт погроз з боку ОСОБА_9 спростовується наданою інформацією Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області. Так, відповідно до відповіді Саксаганського ВП, встановлено, що у період часу з 01.01.2017 року по 04.04.2018 року ОСОБА_8 з приводу незаконних дій , погроз у їх вчиненні з боку ОСОБА_11 не зверталася. Також, ОСОБА_9 мав намір працевлаштуватися до ФОП ОСОБА_12 на посаду менеджера з продажу автозапчастин. Крім того відповідно до відповіді ФОП ОСОБА_12, остання має намір працевлаштувати ОСОБА_9 при його бажанні. Таким чином, вважає, що ризики передбачені ст.. 177 КПК України відсутні, у зв’язку із чим звернувся до суду з вищевказаним клопотанням.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання свого захисника, просив запобіжний захід змінити на запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 – ОСОБА_5 оскільки, посилання захисника на те що, обвинувачений ОСОБА_9 має міцні соціальні зв’язки було враховано судом при продовженні запобіжного заходу в минулому. Посилання на те, що ОСОБА_9 буде з’являтися до суду, та працевлаштується є припущеннями. Також вважає встановленим факт здійснення обвинуваченим ОСОБА_9 здійснення психологічного тиску на обвинувачену ОСОБА_8, надав суду витяг з ЄРДР від 07.05.2018 року. До того ж не допитані в судовому зсіданні свідки та потерпілі на яких обвинувачений в разі зміни запобіжного заходу може здійснювати тиск.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5, погодившись з доводами прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_8 при вирішенні клопотання покладалася на розсуд суду. Остання суду пояснила, що з заявою до органів поліції щодо здійснення відносно неї психологічного тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_9 та інших осіб не зверталася. На даний час та протягом розгляду справи в суді психологічного тиску та погроз з боку ОСОБА_9 та інших осіб на неї не було. Про витяг з ЄРДР, зазначений прокурором дізналася тільки в даному судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні при вирішенні даного клопотання покладався на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, та захисники ОСОБА_13, ОСОБА_2Є, кожен окремо підтримали заявлене клопотання захисника ОСОБА_5

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_9 на домашній арешт, виходячи з таких підстав.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення з-під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).

Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Колегія суддів враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Так, захисником обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_5 надано достатньо підстав про відсутність ризиків передбачених ст.. 177 КПК України та доведено, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв’язки, визначене місце реєстрації та проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Щодо повідомлення прокурора в судовому засіданні про наявність витягу з ЄРДР від 07.05.2018 року, що на думку останнього свідчить про доведеність факту психологічного тиску на обвинувачену ОСОБА_8, колегія суддів, зазначає таке.

Згідно витяг з ЄРДР №42018041750000071 від 07.05.2018 року, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040230000340 від 24.02.2017 року під час допиту підозрюваної ОСОБА_8І встановлено, що ОСОБА_9 телефонував та погрожував їй, що якщо ОСОБА_8 розповість комусь про те, що ці він возив її по нотаріусам та просив допомогти у продажі автомобіля «Тайота Кемрі», то їй буде дуже погано. Крім того, 21.03.2018 року після візиту до прокуратури ОСОБА_9 приїздив до ОСОБА_10 додому приблизно о 22-00 – 23-00 годині та просив, щоб остання відмовилася від свого захисника та погодилась на того захисника якого він їй запропонує.

Крім того, колегія суддів враховує пояснення обвинуваченої ОСОБА_8 надані в судовому засіданні, що з заявою до органів поліції щодо здійснення відносно неї психологічного тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_9 та інших осіб не зверталася. На даний час та протягом розгляду справи в суді психологічного тиску та погроз з боку ОСОБА_9 та інших осіб на неї не було. Про витяг з ЄРДР, зазначений прокурором дізналася тільки в даному судовому засіданні.

З огляду на вищезазначене, суд критично оцінює твердження прокурора про наявність ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_9 на обвинувачену ОСОБА_8

Окрім того, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9, колегія суддів враховує, що останній обвинувачується у вчиненні не насильницького злочину, що в будь-якому разі свідчить про відсутність тяжких наслідків від вчиненого.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що подальше утримання обвинуваченого під вартою не викликано необхідністю і міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить йому належну процесуальну поведінку. Застосовуючи такий запобіжний захід, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України щодо можливості обвинуваченому перешкоджати кримінальному провадженню, зі ступені тяжкості інкримінованого йому злочину та вищенаведених судом даних про особу обвинуваченого.

Суд також вважає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, п.п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 194, ст..ст. 199, 110, 177, 315, 369, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника – задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишати місце свого проживання, цілодобово, строком до 03 червня 2018 року, за адресою: квартира АДРЕСА_1.

Покласти на ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати по першому виклику до суду у визначений час;

- не залишати м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_14, обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_8 і свідками по даному кримінальному провадженню.

Зобов’язати обвинуваченого ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_9, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_9 з-під варти в залі суду.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Саксаганському відділу поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.В. Чернова

Судді Ткаченко А.В.

ОСОБА_16