Ухвала суду № 73910694, 05.05.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2051/18

(2-з/199/38/18)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

03 травня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову з посиланням на норми ст.ст. 149-153 ЦПК, в якій позивач просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1. Також просить суд заборонити ПАТ КБ «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії щодо предмету спору, в тому числі вселення третіх осіб, входу представників ПАТ КБ «ПриватБанк» в спірну квартиру та отримання відповідачем копій чи дублікатів правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

Суд, розглянувши підстави заявленого клопотання, дійшов до висновку, що зазначена заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 2, ч.1, ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Ч.3. ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільногопроцесуальногозаконодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній ст. 151 ЦПК України (в попередній редакції Кодексу), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що позов має бути забезпечений шляхом заборони публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб’єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено суду той факт, що невжиття інших заходів забезпечення позову, зазначених у його заяві, у майбутньому, зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду.

Тому, на підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.. 149,150, 153,157 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно – задовольнити частково.

Заборонити публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб’єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду квартиру АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 1067093512101), право власності на яку зареєстровано за ПАТ КБ «ПриватБанк» (м. Київ, вулиця Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570)

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання в 15-денний термін з дня її проголошення через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги.

Суддя: