Ухвала суду № 73906878, 10.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/10868/18

Провадження 1-кс/127/5480/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Британської О.В.,

за участю прокурора Серветника В.П.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження № 1201802010000042 внесеного до ЄРДР 12.01.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с. Городниця, Немирівського району Вінницької області, громадянин України, не працює, розлучений, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий: 12.09.2016, Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 311, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2018 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 1201802010000042 від 12 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_1, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317 КК України, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 12.09.2016, яким його засуджено до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, влітку 2017 року, точних дати та часу слідством не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав, а саме – зірвав - дикоростучі рослини коноплі, які раніше виявив в полі в селі Бохоники, Вінницького району, Вінницької області, за межами власного домоволодіння. В подальшому, вказані рослини ОСОБА_1 переніс до будинку за адресою свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, де висушив їх та частину з них подрібнив, підготувавши їх для подальшого вживання. Таки чином ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс без мети збуту.

В подальшому 11.01.2018 в період часу з 08 год. 15 хв. по 09 год. 30 хв. працівниками Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області на підставі ухвали Вінницького міського суду від 14.12.2017 проведено обшук у домоволодінні, яке знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, село Бохоники, вулиця Гагаріна, будинок № 148, в ході якого ОСОБА_1 добровільно видав полімерну ємкість, що закрита поліетиленовою кришкою з бугельним замком, всередині якої знаходилася сировина рослинного походження у подрібненому стані, ззовні схожа на коноплю, а також газетний згорток із рослинами, схожими на коноплю, 17 розпакованих полімерних шприци та голки до них, дві пластикові пляшки з невідомими речовинами прозорого кольору всередині, металеву кружку білого кольору з лійкою жовтого кольору всередині, два паперових згортки з порошкоподібною речовиною, дві ідентичні пластикові пляшки з невідомою рідиною прозорого кольору, одна із них з етикеткою «646 розчинник без прекурсорів», скляну медичну пляшку, на стінках якої знаходились нашарування речовини коричневого кольору, пустий прозорий поліетиленовий пакет, дерев’яну люльку, поліетиленовий пакет прозорого кольору, всередині якого - пусті згортки срібного кольору, шматок тканини близько 8 см шириною та 10 см довжиною, пустий прозорий пластиковий стаканчик із кришкою червоного кольору, пристрій для викурювання коноплі, виготовлений із двох полімерних пляшок.

Згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 136 від 10.04.2018, в нашаруванні речовини темно-коричневого кольору, яке знаходилося на внутрішній поверхні (в області горловини) фрагменту пляшки, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб – екстракт канабісу, масою 0,475 гр.

Згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 137 від 10.04.2018:

надана на дослідження речовина рослинного походження, яка знаходиться у газетному згортку, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою (в перерахунку на висушену речовину) 5,95 гр.

на поверхні фрагменту тканини виявлено канабідіол, який є канабіноїдом, характерним для наркотичних засобів, отриманих з рослин роду Коноплі.

надана на дослідження речовина рослинного походження, яка знаходиться у полімерній ємності, що закрита поліетиленовою кришкою з бугельним замком, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1,13 гр.

Згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України № 135 від 16.04.2018:

на внутрішній поверхні одного із 14 наданих на дослідження полімерних шприців, а саме полімерному шприці номінальною ємністю 2,0 мл, на під голковий конус якого насаджена металева голка з захисним ковпачком, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, масою 0,000001 гр.

в нашаруванні речовини темно-коричневого кольору, що знаходиться на внутрішній поверхні тютюнової камери дерев’яної люльки міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – екстракт канабісу, масою (у перерахунку на суху речовину) 0,038 г.

в нашаруванні речовини коричневого кольору, що знаходиться на внутрішній поверхні скляного флакону, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, масою 0,000001 г, наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, масою 0,00003 г та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – опій ацетильований, масою (у перерахунку на суху речовину) 0,019969 г.

Загальна маса вилучених у ОСОБА_1 наркотичних засобів – канабісу, складає 7,08 г., екстракту канабісу – 0,513 г., опію ацетильованого – 0,019969 г.

Загальна маса психотропної речовини - амфетаміну, вилученої у ОСОБА_1 складає 0,000002 г., що з врахуванням вимог наказу МОЗ України №280 від 15.05.2015 «Зміни до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 року №188, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.08.2000 року за №512/4733 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.07.2010 року №634)» вказує на відсутність складу злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України. Про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_4 повідомлено 08.05.2018 року.

Обґрунтованість підозри в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

Протоколом обшуку від 11.01.2018 - за адресою: с. Бохоники, вул. Гагаріна, буд. 148, Вінницький район Вінницька область;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_5;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_6;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

Іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, який відноситься відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України до категорії злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, тому в сторони кримінального провадження є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може не виконувати покладених на нього процесуальних обов’язків, та те, що останній раніше судимимий за аналогічні злочини, а саме по ч.1 ст.309, ч.1 ст.311, ч.1 ст.315, ч.1 ст.317 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та може переховуватися від органу досудового розслідування, а також з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому на підставі вище викладеного, беручи до уваги те, що ОСОБА_1, вчинив злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлені волі строком до п’яти років, а також враховуючи те, що в разі обрання менш суворого запобіжного заходу, останній може вчиняти нові аналогічні злочини, незаконно впливати на свідків та переховуватись від органів досудового розслідування.

Згідно ч. 3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За наведених підстав прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше судимий, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, чинити тиск на свідків в даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання їй менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, просили застосувати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, розлучений, утримує дитину.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є занадто суворим в даному конкретному випадку. Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження.

Разом із тим, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, міцність соціальних зв’язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, особу підозрюваного, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому з метою попередження можливого переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду, чинити тиск на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, до останнього слід застосувати запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 – 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження № 1201802010000042 внесеного до ЄРДР 12.01.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає у цілодобовій забороні залишати житло в якому він проживає, за адресою: Вінницька область Вінницький район, село Бохоники, вулиця Гагаріна, 148.

Ухвала суду про застосування цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1, діє 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 липня 2018 року.

Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов’язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя