Постанова № 73901147, 10.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 487/5531/17

Категорія: 12 Головуючий в 1 інстанції: Сухаревич З.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Домусчі С.Д., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ директора департаменту праці та соціального захисту населення Бондаренко С.М. № 140 від 13.09.2017 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування, в тому числі у період її знаходження на лікарняному, у зв'язку з чим просить суд визнати незаконним та скасувати наказ про застосування до неї дисциплінарного, стягнення.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2017 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ директора департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Бондаренка С.М. №140 від 13.09.2017 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що постанова окружного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до позивача було правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за порушення правил етичної поведінки та обов'язків посадових осіб місцевого самоврядування, визначених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тобто, у відповідності до ст.ст.147, 149 Кодексу законів про працю України, оскільки стягнення застосовано за неналежне відношення до виконання своїх службових обов'язків. Крім цього, в апеляційній скарзі відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що дисциплінарне стягнення було застосовано в строк, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, а в постанові КМ України від 13.06.2000р. за №950 не зазначено, що службове розслідування забороняється проводити в період тимчасової втрати працездатності чи відпустки особи, стосовно якої проводилося службове розслідування, а лише зазначається строк, протягом якого повинно бути проведено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, порушено вимоги Порядку проведення службового розслідування, а за такого, наказ директора Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 13.09.2017 за №140, який було видано за результатами службового розслідування, є протиправним та підлягає скасуванню.

В судове засідання учасники справи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач працює на посаді спеціаліста І категорії відділу персоніфікованого обліку та фінансування пільг управління соціальних виплат та компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.

Як свідчать матеріали справи, 17.08.2017 на адресу начальника управління соціальних виплат та компенсацій Заводського району надійшла заява громадянки ОСОБА_3, з якої вбачається, що ОСОБА_1 під час прийому було допущено неввічливе ставлення, грубе спілкування, просить прийняти відповідні міри до працівника. Копія вказаної заяви була доведена до відома директора Департаменту праці та соціальних виплат Миколаївської міської ради відповідною доповідною запискою начальника управління соціальних виплат та компенсацій Заводського району від 19.08.2017 за вих. №2263/09.02-15 (а.с.9,10).

Згідно із наказом директора департаменту праці та соціального захисту населення від 01.09.2017 за №133 «Про проведення службового розслідування» з метою перевірки фактів, викладених у вищевказаній скарзі створено комісію з проведення службового розслідування, затверджено її склад, доручено у період з 07 по 12 вересня 2017 року здійснити перевірку, за результатами службового розслідування голові комісії надати на затвердження акт та матеріали службового розслідування. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 03.10.2017 (а.с.7,8).

З акту про відмову надати пояснення від 06.09.2017 (а.с.14), який складено спеціалістами управління соціальних виплат та компенсацій Заводського району ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію надати письмові пояснення стосовно заяви гр. ОСОБА_3, залишила кабінет начальника управління без відповіді.

В подальшому, у період з 07.09.2017 по 11.09.2017 позивач ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності № 075410 (а.с.12).

Окрім цього, відповідно до наказу директора департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 17.08.2017 «Про надання відпустки ОСОБА_1.», позивачу було надано частину основної щорічної відпустки тривалістю 19 календарних днів з 11.09.2017 по 29.09.2017 (а.с.11).

Проте, незважаючи на перебування позивача ОСОБА_1 на лікарняному, комісією Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради було проведено службове розслідування, про що складено відповідній акт, з яким остання ознайомлена 03.10.2017 під особистий підпис (а.с.13).

Наказом директора департаменту праці та соціального захисту населення від 13.09.2017 за №140 «Про результати службового розслідування» до спеціаліста І категорії відділу персоніфікованого обліку та фінансування пільг управління соціальних виплат та компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради ОСОБА_1 застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани, з яким позивач ознайомлена 03.10.2017 особисто під підпис (а.с. 15).

Не погоджуючись з діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини виникли стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи органу місцевого самоврядування, які врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну службу", Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Порядок проведення службового розслідування регулюється Законом України «Про державну службу» (ст. 71) та Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (далі - Порядок).

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Разом з тим, відповідно до ч. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Таким чином, вищевказані нормативні акти, якими передбачено порядок проведення службового розслідування застосовуються також до посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування.

Між тим, як було встановлено судом в першій інстанції, службове розслідування було проведено у період знаходження позивача ОСОБА_1 на лікарняному, що позбавило останню реалізувати права, передбачені п.7 Порядку, що підтверджується листком непрацездатності, який міститься в матеріалах справи (а.с. 12).

Згідно із п. 9 Порядку акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом. Однак, в порушення вищевказаних вимог, з актом службового розслідування позивач ОСОБА_1 була ознайомлена лише 03.10.2017, тобто вже після надання його на розгляд керівнику та застосування до неї заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Статтею 8 Законом України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець зобов'язаний сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.

Згідно із статтею ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про державну службу» визначені види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування. Так, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Статтею 67 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Аналізуючи матеріали справи, зокрема, докази належного виконання позивачем своїх службових обов'язків, а саме чисельних подяк за сумлінну працю (а.с.16-17), подячного відгуку громадян похилого віку у суспільно-політичній газеті Миколаївської області «Південна правда» від 23.11.2017 №132 (23758) (а.с. 50) суд дійшов до висновку про необґрунтованість накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді догани.

Окрім цього, ч. 4 ст. 74 «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Тобто, приймаючи оскаржуваний наказ від 13.09.2017 №140 у період тимчасової непрацездатності позивача, а саме перебування ОСОБА_1 у період з 11.09.2017 по 29.09.2017 у щорічній основній відпустці, відповідач не дотримався передбачених законом гарантій державного службовця, а тому суд першої інстанції правильно вирішив спір і скасував оскаржуваний наказ.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2017 року - залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 11 травня 2018 року.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: С.Д.Домусчі

Суддя: О.В. Єщенко