Постанова № 73900273, 24.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2018 року справа № 804/5985/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,

суддів: Божко Л.А. Уханенка С.А. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року ( суддя В.В. Ільков) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000401412 від 13.05.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000401412 від 13.05.2017 року

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акту перевірки від 25.04.2017 р. за №4462/04-36-14-34561966. У обґрунтування протиправності зазначених висновків відповідача, зафіксованих у акті, позивач вказує на такі обставини, що із документів, наданих під час проведення перевірки (видаткові та податкові накладні, тощо) вбачається поставка товарів відповідно до укладених договорів та рух коштів на їх оплату; позивачем до контролюючих органів були надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами, податкові накладні були виписані уповноваженими особами зазначених контрагентів, але податковим органом належних перевірок за даними фактами проведено не було. Позивачем зазначено, що ним зі свого боку виконані вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із вищезазначеним контрагентом, до податкової перевірки надавались первинні документи, дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні накладні. Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30листопада 2017 року у задоволені позову відмовлено.

Позивач ,не погодившись з рішенням суду першої інстанції , посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі відповідача вказує на те , що позивачем до контролюючих органів були надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами, податкові накладні були виписані уповноваженими особами зазначених контрагентів, але податковим органом належних перевірок за даними фактами проведено не було. Позивачем зазначено, що ним зі свого боку виконані вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із вищезазначеним контрагентом, до податкової перевірки надавались первинні документи, дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні накладні. Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити постанову без змін, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки під час перевірки були встановлені такі обставини: відсутність придбання ТОВ "Голметресурс" товару: інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари у ТОВ "Трейд-Векс" встановлення походження товару є неможливим, первинні документи дефектні. Крім того, у ході перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання: ТОВ "Трейд-Векс" за період жовтень 2016 року з ТОВ "Голметресурс". Під час проведення перевірки, складення акту перевірки та винесення оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв у межах чинного законодавства України.

Сторони в судове засідання не з'явились. Відповідно до ст. 311 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено,що на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.03.2017р. за №1858 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Голметресурс" (код ЄДРПОУ 34561966), згідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Голметресурс" (код ЄДРПОУ34561966) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Голметресурс" по взаємовідносинах із ТОВ "Трейд-Векс" за жовтень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.04.2017 року №4462/04-36-14-34561966.

У ході перевірки відповідачем у акті від 25.04.2017 року №4462/04-36-14-34561966 встановлено такі порушення:

-відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "Голметресурс" операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ "Трейд-Векс" у жовтня 2016 року на суму ПДВ 750246,72 грн.;

-порушення ст.1, п.2 ст. 3, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 (зі змінами та доповненнями): пп.1.1 п. 1, пп.1.2 п.1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 р. за № 168/704;

- п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14,, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.112.2010 року за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість у жовтні 2016 року в сумі 750246,72 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 року за №0000401412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 750247,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 375123,50 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того , що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

У перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини, зокрема з ТОВ "Трейд-Векс".

Так, між ТОВ ""Голметресурс" та ТОВ "Трейд-Векс" укладено договір поставки №31/10 від 31.10.2016р. згідно якого постачальник ТОВ "Трейд-Векс" зобов'язується здійснити поставку покупцю - ТОВ "Голметресурс" інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товари в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Договір поставки №31/10 від 31.10.2016р. укладений в м. Кропивницькому 31.10.2016 року, адреса постачальника: м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, буд. 9, Кіровоградська область.

На підтвердження виконання умов договору складено: видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні від 31.10.16 р. та платіжні доручення від 30.11.16р., 28.11.16р., 25.11.16р., 24.11.16р., 23.11.2016 року, 22.11.2016 року, 17.11.2016 року копії яких наявні в матеріалах справи.

Видаткові накладні складені в м. Кропивницькому, у видаткових накладних зі сторони позивача вказується особа за довіреністю ОСОБА_1, однак, видаткові накладні не містять ані дати, ані номеру довіреності. Матеріали справи, не містять копії довіреності та на перевірку також не надані. Отже, неможливо підтвердити, повноваження ОСОБА_1

Пункт 1.2 угоди визначає кількість, асортимент, ціну в видаткових накладних. Разом з тим, абз.2 п.3.1 угоди, вказує, що умови поставки для кожної партії товару повинні визначатися у заявці покупцем, а постачальник зобов'язаний підтвердити заявку.

Пункт 3.4 визначає, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку партії товару покупцю протягом 5 днів з дати отримання заявки.

Судом встановлено, що позивачем не було надано як до перевірки та і до матеріалів справи, передбачені договором поставки №31/10 від 31.10.2016р. заявки на поставку товарів.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, на те, що матеріали справи містять видаткові накладні датовані одним днем - 31.10.2016 року та на той факт, що здійснення вказаних операцій: підписання договору, завантаження 1304 позицій (у видаткових накладних номер по порядку) кожна з яких налічує 30 штук та вище з урахуванням часу, віддаленості осіб задіяних в операції та кількості працівників, що працюють в ТОВ "Трейд-Векс" унеможливлює реальне виконання умов договору.

Щодо товарно-транспортних накладних, то як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, у перевезеннях задіяні 4 транспортні засоби, однак наявність у контрагента вказаних автомобілів не підтверджено, оскільки контрагент не звітує щодо наявності останніх.

Крім того, у пункті навантаження зазначається м. Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 93, а пункт розвантаження м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд.18Б, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1.

Однак, всі видаткові накладні складені в м. Кропивницькому і саме навантаження повинно здійснюватися за адресою вказаною у видаткових накладних, а не в м.Дніпропетровську по вул.Білостоцького, 93.

Також, прийняття товару повинно здійснюватися в м.Дніпро, вул.Мічуріна, 9, а не за вище вказаними адресами розвантаження, оскільки не відомо що знаходиться за даними адресами та кому належать вказані об'єкти. Крім того, в акті перевірки зафіксовані об'єкти оренди приміщень та інших засобів Позивача, в переліку яких жодної адреси розвантаження не має.

Місце знаходження ТОВ "Трейд-Векс", а саме, згідно детальної інформації про юридичну особу відповідно сайту Міністерства юстиції України (Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій), останній знаходиться в Донецькій області, м. Маріуполь, проспект Миру, буд.69, який знаходиться на обліку з 05.09.2016 року. Інших об'єктів нерухомості не має. Відносини між сторонами датовані 31.10.2016 року. Отже, навантаження мало відбуватися у м. Маріуполь, за місцем знаходження приміщення (складу) підприємства.

Згідно звіту за формою 1-ДФ ТОВ "Трейд-Векс" за 4 квартал 2016 року чисельність працюючих - 5 осіб. Остання подана звітність з податку на додану вартість за березень 2017 року.

Також, в Акті перевірки зазначено, що в ході аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що підприємством ТОВ "Трейд-Векс" зареєстровано податкові накладні на ТОВ "Голметресурс" з товарною номенклатурою: рідке мило, мішки для сміття, білизна, засоби для чищення, порошок та інші. ТОВ "Трейд-Векс" задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у постачальників. Товарний асортимент по операціям з реалізації відрізняється від придбання. Зокрема товарна номенклатура - рідке мило, мішки для сміття, білизна, засоби для чищення, порошок та інший інвентар для прибирання не простежується по ланцюгу придбання взагалі за весь період діяльності ТОВ "Трейд-Векс" та за жовтень, 2016р.

Таким чином, відповідно до бази даних ЄРПН ТОВ "Трейд-Векс" зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників, що свідчить про маніпулювання даними та ставить під сумнів сам факт отримання товарів (робіт, послуг) покупцями.

Крім того, а ні як під час перевірки, а ні під час розгляду справи, позивачем не надані сертифікати якості та походження товару по всім вищезазначеному договору поставки.

Доводи ТОВ "Голметресурс" наведені в апеляційній скарзі не спростовують самого факту встановлених порушень та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Належних доказів на підтвердження обставин, що обґрунтовують вимоги позивача до суду не надано.

Доводи позивача в апеляційі скарзі, щодо того, що поставлений товар було використано в його господарській діяльності, матеріалами справи не підтверджено.

Відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності саме відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання унеможливлює здійснення господарської діяльності контрагента позивача.

Статтею 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України..

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Відсутність належного підтвердження здійсненої господарської операції або її нездійснення із штучним складанням первинних документів свідчить про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість суду необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті №893/04-66-14/33611832 від 15.07.2016 року.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд апеляційної інстанції вважає вірним всоновком суду першої інстанії, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000401412 від 13.05.2017 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308,311,316,321 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02.05.2018 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко