Рішення № 73899517, 11.05.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/682/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати йому пенсію за віком з 29.09.2017 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 03.10.2017 року представники ОСОБА_1 звернулись до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) з заявою, в якій просили Пенсійний фонд України визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву позивача на призначення йому пенсії та направити її за належністю.

Відповідно до листа ПФУ №14966/С-11 від 13.10.2017 року заяву про призначення пенсії позивачу з доданими документами, необхідними для призначення пенсії, було направлено до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - Генічеське ОУПФУ).

29.09.2017 року представник ОСОБА_1, діючи на підставі нотаріально посвідченої довіреності, подала безпосередньо до Генічеського ОУПФУ особисту заяву Позивача про призначення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану.

Заява була прийнята Генічеським ОУПФУ разом з усіма необхідними оригіналами документів, які були надані для огляду та засвідчення копій.

11.10.2017 року зазначений орган Пенсійного фонду України відмовив позивачу у призначенні пенсії листом №2270/02 від 04.10.2017 року. Відмову мотивував ненаданням оригіналів необхідних документів.

30.11.2017 року, представники ОСОБА_1 повторно особисто прибули безпосередньо до Генічеського ОУПФУ та повторно надали, на думку позивача, оригінали усіх необхідних для призначення пенсії позивачу документів. Усі документи знову були оглянуті та засвідчені органом, що призначає пенсію, що підтверджується штампом УПФУ від 30.11.2017 року на супровідному листі.

11.12.2017 року відповідач знову відмовив позивачу листом №3312/03, обґрунтувавши відмову, доводами попередньої відмови.

Також, 26.12.2017 року, представником позивача отримано відмову Генічеського ОУПФУ листом №3907/02 від 11.12.2017 року, у відповідь на звернення позивача №1895 від 30.11.2017 року.

На думку представника позивача, посилання відповідача, викладені у вищевказаних листах, щодо недотримання вимог особистого звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу, щодо надання неналежним чином завірених копій та щодо невідповідності поданого представником позивача документа, що посвідчує особу, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок 22-1) є протиправними, та такими, що не відповідають дійсності.

Ухвалою від 13.04.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.

02.05.2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що надані представником позивача документи було розглянуто та 04.10.2017 року за № 2270/02 представнику позивача ОСОБА_1 було направлено обґрунтовану відповідь.

Так, відповідач зазначає, що ст.8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регламентує право громадянина України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг із солідарної системи. Зокрема, вищезазначена стаття чітко визначає, що право на отримання пенсії мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 44 Закону передбачено, що заява про призначення (перерахунку) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом 1 Порядку 22-1 заява про призначення пенсії (за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку) непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації), або законним представником у разі, якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Пунктом 2.1 наведеного порядку встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначенні пенсії (в оригіналах).

Враховуючи наведене, відповідач вказує, що рішення про призначення може бути прийнято відповідним управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації) заявника в Україні за умови особистого звернення заявника або його уповноваженого представника та надання заяви встановленої форми разом з документами, необхідними для призначення пенсії (про стаж, заробіток тощо).

Також, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1, через своїх представників звернувся до Генічеського ОУПФУ 27.09.2017 із письмовим зверненням до якого були додані: оригінал заяви про призначення пенсії за віком від 25.08.2017 (з проставленим апостилем) відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та декларація, що підписані особисто ОСОБА_1 До цих документів додані копії документів, які нотаріально не завірені належним чином (надано копії з нотаріально посвідчених документів, замість безпосередньо нотаріально засвідчених копій).

Листом Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області від 04.10.2017 № 2270/02 повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком (відповідь на звернення), а 30.10.2017 винесено рішення № 30 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (відповідь на заяву щодо призначення пенсії).

Вдруге, 30.11.2017 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до управління Фонду із письмовим зверненням, до якого додав копії документів, не завірені належним чином (надано копії з нотаріально посвідчених документів, замість безпосередньо нотаріально засвідчених копій).

Так як заява про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 вдруге представником позивача ОСОБА_3 до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області не подавалась, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 44 Закону № 1058 та Порядку № 22-1 не виносилось.

Також позивачем не надано до управління Фонду паспорт громадянина України або інший документ з відміткою про реєстрацію (довідку з місця проживання), а наявність реєстрації місця проживання (в даному випадку в рамках звернення згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 02.07.2014 № 234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком № 22-1) є обов'язковою умовою для призначення пенсії.

Підсумовуючи викладене, відповідач вказує, що позивачем при наданні заяви на призначення пенсії за віком, не дотримано вимог ст. 44 Закону № 1058, а саме: не надано необхідного пакету документів, що визначають право на цей вид пенсії. Зокрема, копія паспорту для виїзду за кордон, копія диплому та копії трудових книжок не завірені нотаріально.

Отже, рішення Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 30.10.2017 № 30 винесено з дотриманням норм пенсійного законодавства.

В судове засідання на 08 травня 2018 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення їм поштових відправлень №№7302701098511, 7302701098520.

28 березня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 ст. 378 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Так, судом встановлено, що 29 вересня 2017 року позивач через свого представника звернувся із заявою про призначення пенсії за віком від 25 серпня 2017 року до Генічеського ОУПФУ, додавши до заяви декларацію, що підписана особисто ОСОБА_1, копію довіреності від позивача, якою він уповноважив ОСОБА_3 та ще вісім осіб бути його представником, копія диплому про навчання в Санкт-Петербурзькому Військово-морському училищі імені М.В. Фрунзе, копію диплому про навчання в Донецькому політехнікумі Міністерства чорної металургії УРСР, копію паспорту для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1, виданий 17.07.1998), копії двох трудових книжок.

У заяві на призначення пенсії за віком від 25.08.2017 року вказано, що ОСОБА_1 на даний час проживає в АДРЕСА_1.

Відповіддю від 04.10.2017 року №2270/02 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. 11.12.2017 року відповідач вдруге та втретє відмовив позивачу в призначенні пенсії, листами №3312/03 та 3907/02. Також, 30.10.2017 року, відповідачем було прийнято рішення №30 про відмову у призначенні пенсії за віком. Обґрунтуванням вказаних відмов стало: відсутність реєстрації позивача на території України за місцезнаходженням відповідача, невідповідністю документу, що посвідчує особу позивача, Порядку 22-1, а також тим, що позивач не є громадянином України і ним не надано належним чином завірених копій документів.

Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною 5 статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком 22-1.

Відповідно до пункту 1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У пункті 7 Порядку 22-1 міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Згідно з пунктом 30 порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він не надав до управління ПФУ необхідний пакет документів, що визначає право на даний вид пенсії, а відтак територіальний орган ПФУ не мав підстав для призначення пенсії.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо того, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є неналежним документом для підтвердження інформації про особу заявника, однак зазначає, що часткова помилковість доводів УПФУ, не призвела до прийняття ним неправильного рішення.

Таким чином, суд вказує на правомірність прийнятого відповідачем рішення щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з огляду на наступне.

Так, твердження позивача, що він звернувся до ПФУ із належним пакетом документів спростовуються встановленими обставинами, а саме, заявою про призначення пенсії із зазначенням додатків, які надані разом із нею.

Зокрема, судом встановлено, що 29.09.2017 року позивач через свого представника звернувся із заявою від 25 серпня 2017 року до Генічеського ОУПФУ про призначення пенсії за віком, додавши до заяви оригінал апостильованої заяви про призначення пенсії та декларацію, що підписано особисто ОСОБА_1, копію довіреності від позивача, якою він уповноважив ОСОБА_3 та ще вісім осіб бути його представником, копія диплому про навчання в Санкт-Петербурзькому Військово-морському училищі імені М.В. Фрунзе, копію диплому про навчання в Донецькому політехнікумі Міністерства чорної металургії УРСР, копію паспорту для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1, виданий 17.07.1998), копії двох трудових книжок.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що 29.09.2017 року представником позивача надані копії документів, крім оригіналу особистої заяви про призначення пенсії та декларації (підтверджено а.с. 75-77 та відзивом відповідача).

В доводах позовної заяви позивач по справі також вказав, що у нього є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, серії НОМЕР_1, виданий органом 2701, 17.07.1998 р., де прямо зазначено про його належність до громадянства України та якій містить усю інформацію про особу: її вік, місце проживання, як того вимагає Порядок 22-1.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Судом встановлено, що позивач, дійсно, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, але на момент подачі заяви про призначення пенсії за віком, термін дії вказаного паспорту закінчився (а.с. 27, паспорт діяв до 17.07.2008 року)

Згідно з п. 1 Перехідних положень Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні.

З аналізу наведеної норми права вбачається, що з моменту закінчення терміну дії паспорту особа, дійсно, не припиняє громадянство України, але в той же час, документ із терміном дії, що закінчився, не міг бути беззаперечним доказом (підтвердженням) належності позивача до громадянства України, оскільки такий документ став нечинним.

Разом з цим, суд звертає увагу, що інших документів на посвідчення особи заявника, його представниками до ПФУ надано не було ані 29.09.2017 року, ані 30.11.2017 року, що також не заперечується сторонами, в заявах по суті даної справи та вбачається з заяв на адресу відповідача (а.с.75-77, 81-82).

Згідно з абз. 1 п. 2.9 Порядку 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком слугувала, зокрема, та обставина, що останній не надав відповідачу оригінал документу, що підтверджує його належність до громадянства України, засвідчує особу, місце проживання та вік (паспорт), про що обґрунтовано було зазначено відповідачем в своєму рішення від 30.10.2017 №30 та листах від 04.10.2017 року №2270/02, №3312/03 від 11.12.2017, №3907/02 від 11.12.2017 року.

Таким чином, для реалізації права позивача на призначення пенсії за віком, йому необхідно надати документи визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 .

Отже, позивачем не дотримано вимог законодавства, що регламентують порядок звернення за призначенням пенсії.

При цьому суд не може погодитись з доводами відповідача, що позивач повинен надати документи, які підтверджують місце його реєстрації в України, оскільки виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність своїх дій щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 10.2.4