Ухвала суду № 73898011, 08.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/651/18 Справа № 175/669/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ребров С. О. Доповідач - Коваленко В.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваленко В.Д.,

суддів Кондакова Г.В., Кононенко О.М.,

при секретарі Пінчук Е.С.,

прокурора Грамми О.А.,

адвоката Коваленко С.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

її адвоката Пінчук Л.Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальні провадження № 12017040440000098, № 12017040440000066, за апеляційними скаргами, прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області Умеренко Т.В. на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 року, та ухвалу цього суду від 21.11.2017 року про виправлення описки у вказаному вироку, а також апеляційна скарга ОСОБА_4 на вказаний вирок,відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Дніпропетровська, громадянку України, з середньою освітою, не працюючу, заміжню, маючу на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судиму, останній раз:

- 05.07.2017 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до одного року та трьох місяців позбавлення волі;

Визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та ухвалою цього суду від 21.11.2017 року призначено покарання у виді одного року трьох місяців

У відповідності до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді одного року 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Дніпропетровська, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, тимчасово не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, у порядку ст. 89 КК України раніше не судимий

Визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді одного року 6(шести) місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені згідно п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з’являтися .

На підставі ст. 1 п. «в» «Закону України про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Вироком суду вказані обвинувачені визнані винними та засуджені за те, що ОСОБА_3, приблизно в 19.00 годині 12.01.2017 року, знаходячись в приміщенні торгово-розважального комплексу «Караван» за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сел. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська,17, вступив у попередню змову з ОСОБА_4, на таємне викрадення чужого майна.

Після цього ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, увійшли до гіпермаркету «Караван», де ОСОБА_4, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, взяла зі стелажу 2 банки розчинної кави «Карт Нуар» вагою 200гр, вартістю 476,12грн., які сховала під куртку, а ОСОБА_3, взяв 1 банку вказаної кави вартістю 238, 06грн., яку поклав до кишені своєї куртки.

Проте вони не змогли довести свій злочинний намір до завершення з незалежних від них причин, оскільки були помічені та затримані охороною гіпермаркету.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_4, раніше неодноразово судима, , відповідних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та знову вчинила умисний корисливий злочин.

Близько 15:30 годині 20.01.2017 року, ОСОБА_4, знаходилась в торгівельному залі гіпермаркету ТОВ «Олді», який розташований в приміщенні торгівельно-розважального центру «Караван» за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сел. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, 17.

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з торгівельної вітрини, взяла двоє ножиць по металу ТМ «Tolsen», загальною вартістю 329 гривень 80 копійок.

Не розрахувавшись за викрадене майно, вона вийшла за лінію каси гіпермаркету, де була затримана з викраденим майном працівниками охорони.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить даний вирок та ухвалу щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - скасувати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд не призначив ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України покарання та потім виніс ухвалу про виправлення допущених у вироку описок. Вважає що виправлення описок не допускається, якщо це впливає на суть судового рішення.

Вказує, що районний суд, своєю ухвалою по суті призначив покарання ОСОБА_4, та при цьому не призначив вид покарання, зазначивши лише про призначене за ч.2 ст. 15 , ч. 2 ст. 185 КПК України: покарання 1 рік 3 місяці.

На його думку вказана ухвала та вирок підлягають скасуванню, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та вимог закону щодо правильності призначення покарання.

- обвинувачена ОСОБА_4 посилається на те, що суд першої інстанції не врахував при винесенні вироку вимоги ч.5 ст.72 КК України, щодо зарахування судом терміну попереднього ув’язнення, з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі до набрання вироком законної сили. Вважає, що незастосування у такому порядку ч.5 ст. 72 КК України погіршує положення обвинуваченої.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої ОСОБА_4, яка просила задовольнити свою апеляційну скаргу та скаргу прокурора, думку адвокатів Пінчук Л.Л. та Коваленко С.О. які підтримали апеляційну скаргу прокурора, щодо ОСОБА_3 просили вирок залишити без змін, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора частково: апеляційну скаргу засудженої щодо обрахування строку відбуття покарання згідно вимог ч.5 ст. 72 КК України задовольнити зарахувавши в строк відбуття покарання 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі до 20.06.2017 року включно, щодо ОСОБА_3 просила вирок залишити без змін, а щодо ОСОБА_4 скасувати матеріали справи на направити на новий розгляд в суд першої інстанції, перевіривши надані матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Цих вимог кримінально процесуального закону щодо обвинуваченої ОСОБА_4 суд першої інстанції не дотримався.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції в резолютивній частині фактично не виніс рішення щодо призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України. Після цього 21.11.2017 року судом була винесена ухвала про виправлення описки, але суд по суті вказаною ухвалою призначив покарання ОСОБА_4 - 1 рік 3 місяці, та в той же час не призначив їй за вказаною статтею вид покарання: позбавлення волі. Тим самим суд суттєво порушив вимоги ст. 370 КПК України.

Тобто суд ухвалою про виправлення описки вніс в вирок суду суттєві зміни призначивши по суті покарання, яке раніше не було призначено вироком. Тому даний вирок не можна визнати законним і він підлягає скасуванню на підставі ст.. 413 КПК України.

Колегія суддів не входить в обговорення інших доводів, викладених в апеляційній скарзі засудженої ОСОБА_4, щодо застосування ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, та вважає, що останні підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду.

Остільки вирок щодо ОСОБА_3 по суті не оскаржувався, прокурор та інші учасники судового розгляду просять вирок залишити без змін, а колегія суддів обмежена межами розгляду апеляційної скарги, тому вважає за необхідне вирок щодо нього залишити без змін, а щодо ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Врахувати вищевикладене, одночасно підлягає скасуванню і ухвала районного суду від 21.11.2017 року про виправлення описки у даному вироку.

Також колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 термін тримання під вартою до 10.06.2018 року, оскільки вона раніше судима, не відпали ризики щодо можливості переховування ОСОБА_4 від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.404,405,407, 409, 412, 413,415,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області Умеренко Т.В. та обвинуваченої ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 року, щодо ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4, - тримання під вартою, продовжити до 10 червня 2018 року.

Цей же вирок стосовно ОСОБА_3 – залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

___ __ ____

Коваленко В.Д. Кондаков Г.В. Кононенко О.М.