Рішення № 73895861, 10.05.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13563/17

Провадження № 2/712/325/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді – ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі – МОГИЛА І.С.

з участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ПАТ «Укрсиббанк», ОСОБА_5 про поділ спільного майна між співвласниками,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідачів про поділ спільного майна між співвласниками, посилаючись на те, що з народження і по теперішній час вона проживає в трикімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1. Дана квартира була приватизована її батьком ОСОБА_3 на склад сім’ї з чотирьох чоловік, а саме ОСОБА_3О.(її батько), ОСОБА_4М.(її мати), ОСОБА_2 та ОСОБА_3А (її брат). Право власності було оформлено на її батька. 13.02.2008 між її батьком та ПАТ «Укрсиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11297973000, згідно з яким, ОСОБА_3 отримав 52700,00 дол. США. Цього ж дня, укладено договір іпотеки № 77036, відповідно до якого, їх квартира за адресою АДРЕСА_2 передавалась у іпотеку ПАТ «Укрсиббанк». Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2016 з її батька відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» стягнуто залишок суми наданого кредиту в розмірі 21693,61 дол. США та пеню з процентами за користування коштів та їх несвоєчасне повернення в розмірі 37814,27 грн. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року задоволено позов її матері до її батька про поділ спільного майна подружжя та визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину спірної квартири. Наразі, відповідачі, в силу вказаних вище судових рішень, перестали визнавати її право власності на частину спірної квартири, в зв’язку з чим вдома часто виникають суперечки та сварки. При цьому вона сплачує комунальні послуги, відповідно до своєї частки у праві власності та по можливості несе тягар утримання майна. Але на жаль, відповідачі наполягають на тому, щоб вона виїхала з квартири, фактично виганяють її. Наразі вона вимушена захищати власні права, оскільки, дана квартира належить на праві спільної сумісної власності, а тому, має право на свою частку у даному майні тому звернулась з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Треті особи в судове засідання не з’явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 284 ЦПК України

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами цивільного законодавства.

Квартира АДРЕСА_4 на праві власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05.02.1998, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси та зареєстрованого у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 17665148 від 08.02.2008 за реєстраційним номером 22049802 та записано в реєстраційну книгу 165 під № 475.

13.02.2008 між відповідачем ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11297973000, згідно з яким, ОСОБА_3 отримав 52700,00 дол. США. Цього ж дня, було укладено договір іпотеки № 77036, відповідно до якого, квартира за адресою АДРЕСА_2 передавалась у іпотеку ПАТ «Укрсиббанк».

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2016 з відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» стягнуто залишок суми наданого кредиту в розмірі 21693,61 дол. США та пеню з процентами за користування коштів та їх несвоєчасне повернення в розмірі 37814,27 грн.

06 березня 2017 року, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя та визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину спірної квартири.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, відповідачі, в силу вказаних вище судових рішень, перестали визнавати позивачки право власності на частину спірної квартири, в зв’язку з чим виникають суперечки та сварки. При цьому ОСОБА_2 сплачує комунальні послуги, відповідно до своєї частки у праві власності та по можливості несе тягар утримання майна. Відповідачі наполягають на тому, щоб вона виїхала з квартири. Позивач вимушена захищати власні права, оскільки, дана квартира належить на праві спільної сумісної власності, а тому, має право на свою частку у даному майні.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконності права власності не встановлена судом.

Згідно до положень ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є спільній частковій власності.

Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки, що є у спільній сумісній власності, а у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ст. 372 ЦК України, майно що є в спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є в спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховний Суд України 04 квітня 2011 року при розгляді справи № 3-18гс11 ухвалив постанову в якій зробив правовий висновок про те, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми (ст. 392 ЦК України) потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб’єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Враховуючи, що квартира є неподільною, суд вважає, що існує реальна можливість виділити позивачу ідеальну частку без реального поділу та залишити спірну квартиру у спільній частковій власності.

Перебування квартири в іпотеці не впливає на право позивача визнати за собою право власності на ? частину даної квартири. Таке визнання не припиняє договору іпотеки та право банку звернути стягнення на квартиру.

Згідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 80, 81, 259, 265, 273, 284, 354 ЦПК України, ст. ст. 328, 364, 370, 372 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може також бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

ГОЛОВУЮЧИЙ: