Ухвала суду № 73895578, 07.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26965/14-ц

Провадження № 4-с/761/37/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

розглянувши клопотання заявника ОСОБА_1 про зупинення стягнення та передачу майна на реалізацію у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лозової А.І., заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та приватне підприємство «АГРО-ЕКСПЕРТ» про визнання дій протиправними та скасування висновку про вартість нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лозової А.І., заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та приватне підприємство «АГРО-ЕКСПЕРТ» про визнання дій протиправними та скасування висновку про вартість нерухомого майна.

26.04.2018 року від скаржника надійшло клопотання про зупинення стягнення та передачі майна на реалізацію, яке мотивоване тим, що позивачем оскаржується оцінка майна у виконавчому провадженні, а саме майно вже передане на реалізацію, в зв'язку із чим просила суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа від 04.06.2015 року, який був виданий Шевченківським районним судом міста Києва у справі № 761/26965/14-ц та зупинити реалізацію ? частини нежилих приміщень (в літ. А), загальною площею 107,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_1

При цьому, заявник посилалась на відсутність спеціальної норми щодо вирішення питання за її клопотанням під час розгляду скарги на дії державного виконавця та посилалась на вимоги ст. 149 ЦПК України, якою, на її думку, врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Законом не встановлено порядку розгляду клопотань про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа та зупинення реалізації майна в межах розгляду справи за скаргою на дії державного виконавця, а тому суд вважає за можливе розглянути таке клопотання в судовому засіданні без виклику учасників справи в порядку, встановленому судом.

Слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У ст. ст. 149-153 ЦПК України містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Разом із тим ст. 18 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

Разом із тим, згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03 червня 2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Так, Законом України «Про виконавче провадження» у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Окрім того Закон України «Про виконавче провадження» передбачає право суду зупинити передачу майна на реалізацію, а не зупинити реалізацію вже переданого майна, як про це просить заявник.

Також слід зазначити, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України.

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року та «Лавентс проти Латвії» від 07 листопада 2002 року).

Повноваження судів першої інстанції при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Ураховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 149-153 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, суд в такому випадку, вийде за межі своїх процесуальних повноважень.

Вказане може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення скарги на дії державного виконавця буде прийнята судом поза межами його компетенції, тому у розумінні цих норм не можна визнати, що ухвала постановлена «судом, встановленим законом».

Аналогічні висновки містяться в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.10.2017 року у справі № 296/4819/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа та зупинення реалізації майна.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 182, 259, 260, 447-451 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про зупинення стягнення та передачу майна на реалізацію у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лозової А.І., заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та приватне підприємство «АГРО-ЕКСПЕРТ» про визнання дій протиправними та скасування висновку про вартість нерухомого майна відмовити.

Відповідно до вимог ст. 353 ЦПК України, ухвала оскарженню не підлягає та заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СУДДЯ М.А. РИБАК