Ухвала суду № 73894274, 10.05.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3853/17

2/703/575/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прилуцькому В.О. по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 45070 грн. 05 коп. боргу за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 26 березня 2014 року.

В десятиденний термін з моменту отримання ухвали про призначення справи в підготовче судове засідання ОСОБА_1 направив до суду заяву про відвід головуючому судді Прилуцькому В.О.

Свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що суддя перешкоджає ознайомленню відповідачу з матеріалами справи, грубо порушує норми ЦПК України та вносить в офіційні документи завідомо неправдиві дані.

Згідно з частиною 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 суд приходить до наступного.

У відповідності з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Аналогічні норми закріплені і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_2 ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.

У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006р., заява № 33949/02) зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастільйо проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року).

Суд (судді) зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Окрім того, згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу судді.

Звертаючись до суду з наведеною заявою відповідач посилається на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яка передбачає відвід судді якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Підставою для відводу судді відповідач вважає, те що йому не була направлена копія позовної заяви, а також те, що судові повістки були відправлені за останнім зареєстрованим місцем проживання, а не за відомим місцем перебування. Відтак вважає, що дії судді Прилуцького В.О. свідчать про упереджене ставлення до відповідача як сторони процесу і викликають обґрунтовані сумніви в його об’єктивності та компетентності.

Фактично заявлений відвід зводиться до незгоди відповідача з процесуальними діями під час розгляду справи.

Однак, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Проте, як вбачається з матеріалів справи суд вживав всіх необхідних заходів щодо повідомлення учасника про час і місце розгляду справи, направляв документи як на останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача, так і на його електронну адресу.

Суд вважає, що зазначені позивачем підстави про відвід є необґрунтованими та не свідчать про необ’єктивність та упередженість судді у розгляді даної справи.

Однак, враховуючи норми міжнародного права, при розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі.

Таким чином, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

А тому, вважаю за необхідне задоволити заяву про відвід та передати справу для повторного авторозподілу.

Керуючись ст. 36, 40, 41, 258-261, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задоволити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прилуцькому В.О. у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Передати цивільну справу до канцелярії суду для повторного визначення складу суду для розгляду справи.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя : В.О. Прилуцький