Постанова № 7388366, 17.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 25046/09/1270

Категорія 6.6.5

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 листопада 2009 року м.Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Лустіной Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми фінансової санкції, в якому позивач просить стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 657,60 грн. В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 26.09.2007 року працівниками ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську було проведено перевірку господарської одиниці магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1, з питання дотримання вимог законодавства, обовязкових до виконання при здійсненні господарської діяльності, згідно ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509 - XII «Про державну податкову службу в Україні», №481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», №1776-111 «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно акту перевірки було встановлено порушення п.9, п.13 ст.3 Закону України «Про РРО» - не забезпечено щоденне друкування та зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО; п.13 ст.3 Закону України «Про РРО» - не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0002282340 від 09.10.2007 року в розмірі 657,60 грн., з яких згідно ст. 17 Закону до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 340,00 грн., згідно ст.22 Закону застосовано фінансову санкцію в розмірі 317,60 грн. Згідно ст. 25 Закону України «Про РРО», суми фінансових санкцій, які визначені ст. ст. 17-24 вказаного Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в 10-ти денний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України, рішення про застосування таких фінансових санкцій. У разі несплати сума фінансових санкцій стягується за рішенням суду. На теперішній час відповідачем у добровільному порядку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не виконано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно п.4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ограни державної податкової служби України здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно ч.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.06.2006 року за НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (арк. справи 8).

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

26 вересня 2007 року працівниками ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську, на підставі направлень №4544, №4552 та плану проведення перевірок на вересень 2007 року було проведено перевірку господарської одиниці магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1, з питання дотримання вимог законодавства, обовязкових до виконання при здійсненні господарської діяльності, згідно ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509 - XII «Про державну податкову службу в Україні», №481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», №1776-111 «Про застосування реєстраторами розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В ході перевірки встановлено порушення п.п.9,13 ст.3 Закону України «Про РРО», про що складено акт №12321234/2340 від 26.09.2007 року (арк. справи 14-16).

Згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м.Луганську винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002282340/0 від 09.10.2007 року в розмірі 657,60 грн., який СПД - фізична особа ОСОБА_1 повинен сплатити у 10 денний термін з дня отримання рішення /арк. справи 22/.

Рішення отримано СПД фізичною особою ОСОБА_1 22.10.2007 року, що підтверджується підписом відповідача на поштовому повідомленні /арк. справи 20/.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

До теперішнього часу СПД - фізична особа ОСОБА_1 рішення про застосування фінансових санкцій в адміністративному та судовому порядку не оскаржував, суму штрафної санкції не сплатив.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У звязку з чим суд вважає за можливе стягнути з субєкта підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 657,60 грн.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансової санкції, - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) суму штрафних санкцій у розмірі 657,60 грн. на користь Державного бюджету України (р/р 31119104700004, одержувач УДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 21080900, одержувач Державний бюджет у Жовтневому районі, код 24046538).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 листопада 2009 року.

СУДДЯ