Постанова № 73879507, 10.05.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9313/17

2-а/296/230/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі: головуючого - судді Рожкової О.С., розглянувши у письмовому провадженні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

23.11.2017 року до Корольовського районного суду м.Житомира звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат, у якому просив визнати протиправним і скасувати пункт 10 рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи з 30.05.2016 року, внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням його обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.07.2017 року №74; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачеві одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 3 групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням його обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 30.05.2016 року, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року№975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"; зобов'язати Міністерства оборони України подати звіт про виконання прийнятої постанови.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 04.10.2017 року відкрито провадженні у справі та праву призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 28.02.2018 року справу передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року справу передано до Корольовського районного суду м.Житомира, як адміністративного суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2018, справу передано на розгляд судді Корольовського районного суду м. Житомира Рожковій О.С.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 10.04.2018 року справу прийнято в провадження та продовжено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено строк для подачі клопотань щодо порядку розгляду справи та доповнень до раніше поданих відзиву, заперечень проти позову щодо .

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача(а.с.67-71).

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 10.01.2018 представник відповідача в інтересах відповідача заявлені вимоги позивача не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Вказував на те, що позивачем не подано до уповноваженого органу (відповідного військового комісаріату) документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Разом з тим, вказує й на те, що протокол ЦВЛК від 06.04.2016 не містить даної інформації, які б підтвердили вказані обставини (а.с.55-66).

26.12.2017 року представником третьої особи подані заперечення на позовну заяву, в яких останній просить залишити позов ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на його безпідставність (а.с.45-48).

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, відзив на позовну заяву та заперечення відповідача і третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах з 13.11.1983 року по 05.02.1986 року. При цьому в період з 07.04.1985 року по 05.02.1986 року позивач проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях (а.с.15-17).

Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, трав, каліцтв Міністерства оборони України від 06.04.2016 року №1500 встановлено, що отримані позивачем поранення, контузія і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.23).

30.05.2016 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, з 30.05.2016 року, яка настала внаслідок поранення, травми, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується довідкою Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААА № 514489 від 30.05.2016 року (а.с.24).

30.05.2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира позивачу встановлений статус інваліда війни 3 групи та видано посвідчення інваліда війни 3 групи серія НОМЕР_1(а.с.25).

30.06.2016 року позивач звернувся до Житомирського ОМВК із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, а саме: копією довідки Житомирської обласної МСЕК № 2 серія 12 ААА № 514489 від 30.05.2016 року; копією витягу із протоколу засідання ЦВЛК МО України від 06.04.2016 року № 1500 та акту судово-медичного дослідження від 30.03.2016 року № 867; копією військового квитка та довідки про проходження військової служби, копією паспорту та ідентифікаційного номеру, копією картки реквізитів банку та згоду на збір та обробку персональних даних (а.с.26).

Житомирський обласний військовий комісаріат 11.07.2016 року направив до Міністерства оборони України документи щодо можливості призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 30.05.2016 року внаслідок поранення, травми, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служб при перебуванні в країнах де велися бойові дії (копія листа Житомирського ОМВК від 11.07.2016 року № СЗ4367 (а.с.27).

Проте рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (далі - комісія МОУ) від 12.08.2016 року №58, документи ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання з посиланням на відсутність в поданих документах документів, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження як це передбачено п.11 Порядку 975 (а.с.28).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Міністерства оборони України ОСОБА_1 звернувся до суду.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 09.03.2017 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 року по справі №296/10258/16-а позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи внаслідок поранення, травми, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням вимог законодавства щодо мого права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (а.с.30-35).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 року апеляційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 09.03.2017 року повернуто особі, яка її подала (а.с.36-37).

Постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 09.03.2017 року по справі №296/10258/16-а набрала законної сили 25.05.2017 року та було видано виконавчий лист по справі (а.с.38).

Разом з тим, зазначеною постановою суду було встановлено , що оскільки позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності з 30.05.2016 року, тому останній має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;

- що рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 06.04.2016 р. №1500, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія, та захворювання), Так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та акт судово-медичного обстеження №867 від 10.02.2016 року засвідчили в діях ОСОБА_1 відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 14, 72, ч.4 ст.78 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вказаного рішення суду 14.06.2017 року позивач повторно звернувся до Міністерства оборони України, Житомирський ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги (а.с.39).

Рішенням комісії МОУ від 14.07.2017 року №3 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ним не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачений п.11 Порядку №975 (а.с.40).

Згідно ст. 17 Конституції України передбачено забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011ХІІ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

При цьому згідно ст. 1 Закону N 2011-XII на час виникнення правовідносин соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

На час встановлення ОСОБА_1 інвалідності 3 групи з 30.05.2016 року, нормативними актами, якими врегульовано право особи на отримання одноразової грошової допомоги є: Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону № 5040-VI від 04.07.2012 року( набрав чинності з 01.01.2014 року) та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975

Згідно з ч.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі-військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975).

Пунктом 6 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: 1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

-150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно 16-4 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою за відомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).

Так, 30.03.2016 року судово-медичним експертом Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи проводилось судово - медичне обстеження ОСОБА_1 для визначення причинного зв'язку отриманого ним поранення, травми, контузії під час виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії, за результатами якого складено акт № 867, що виявлені у нього рубці на обличчі та правій кисті виникли від дії уламків вогнепального пристрою під час бойових дій в республіці Афганістан в 1985 році.

Таким чином, ряд фахівців, таких, як судово-медичний експерт, члени ВЛК МОУ та фахівці МСЕК підтвердили, що: "поранення, (контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

Посилання відповідача на відсутність відповідної довідки у позивача є безпідставними, оскільки така довідка на той час не видавалась та не була передбачена.

Суд вважає, що посилання відповідача про ненадання позивачем документу, який би свідчив про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), є необґрунтованими, оскільки відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування, довідки про обставини травми не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Форма документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), законодавчо не визначена, а тому, за приписами пункту 11 Порядку №975 такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року у справі №К/800/7338/13.

Згідно ч. 2 п.3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Частиною 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Надаючи офіційне тлумачення положень ст.58 Конституції України Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у ч.1ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, суд дійшов висновку, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 30.05.2016 року, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.

При цьому, враховуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014р. №21-446а14 та від 21.04.2015р. № 21-135а15.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

Окрім того, в своїй постанові від 10.03.2015 р. по справі №21-563а14, проаналізувавши положення редакцій ст.16 Закону №2011-ХІІ Верховний Суд України застосував саме те (нове) законодавство, яке було чинним на час встановлення особі вищої групи інвалідності, дійшовши висновку, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Таким чином, оскільки одноразову грошову допомогу по третій групі інвалідності позивач не отримував, то суд погоджується з доводами позивача, що він має право на отримання грошової допомоги по третій групі інвалідності у повному розмірі з 30.05.2016 року.

На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги порядок призначення такої допомоги був врегульований наказом Міноборони №530 від 14.08.2014 р. «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» (далі-Наказ №530), зареєстрований у Мінюсті України 20.10.2014р. за №1294/26071.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб (п.4.7 вказаного Наказу). Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається обласним військовим комісаріатом в15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні (пункт 4.8 Наказу №530).

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (п.13 Порядку №975). Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п.4.10 Наказу №530). Після проведення виплати витяг з наказу про проведення виплати, завірений встановленим порядком, обласним військовим комісаріатом надсилається до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. (п.4.11 Наказу №530).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що дія Порядку №975 поширюється на позивача, оскільки інвалідність 3 групи була встановлена позивачу з 30.05.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до третьої особи у межах визначеного трирічного терміну із відповідною заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому саме 3 групи інвалідності з 30.05.2016 року.

Таким чином, рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене відповідним протоколом засідання комісії МОУ від 14.07.2017 року №74 є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання представника Міністерства оборони України рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 741/972/16 спростовується зміною практики на час розгляду справи у подібних правовідносинах, по що свідчить, зокрема ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 року по справі № 285/3194/16-а.

Враховуючи те, що відповідач відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу.

З огляду на вищенаведене, позов підлягає до задоволення частково, з відмовою у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, оскільки позивачем не надано доказів можливості ухилення останнього від виконання рішення суду.

Згідно ч.5 ст.25 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 78, 242-246, 250, 255, 257, 262, 295, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати п.10 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, з 30.05.2016 року, внаслідок поранення, травми, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.07.2017 року № 74.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 3 групи внаслідок поранення, травми, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 30.05.2016 року, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного рішення - 10 травня 2018 року.

Cуддя О. С. Рожкова