Рішення № 73879156, 13.03.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/6580/17

2-а/206/9/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач посилається на те, що вона працювала в управлінні Пенсійного фонду України Самарського району м. Дніпра на різних посадах державного службовця. Стаж державної служби складає 33 роки 11 місяців станом на день звільнення 15.06.2015 року. Маючи необхідний трудовий (страховий) стаж та стаж державної служби, досягнення відповідного віку (57 років) з 24 квітня 2015 року їй призначена пенсія за віком, як державному службовцю. З 16 червня 2015 року вона звільнилася з роботи і відповідно їй була нарахована пенсія за віком. 03 липня 2017 року вона звернулася до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі Самарського відділу з питань призначення пенсії, перерахунку та виплати пенсії за віком. Для нарахування пенсії вона надала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби в середніх розмірах надбавок, премій та інших виплат за червень 2017 року, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Витягом з протоколу №48 від 11.07.2017 року засіданням комісії про розгляд питання про перехід з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» прийнято рішення відмовити їй в переході на пенсію по Закону України «Про державну службу», який не передбачає перерахунок раніше призначених пенсій. Просила суд скасувати раніше призначену пенсію, як державному службовцю за Законом України «Про державну службу», визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з розрахунком по довідці наданої для нарахування пенсії №6610/08/33 від 03.07.2017 року про складові заробітної плати з 03 липня 2017 року.

18 січня 2018 року від Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує щодо його задоволення та просить відмовити повністю з наступних підстав. Позивачу з 16 червня 2015 року була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 03.07.2017 року позивач звернулася до Управління з заявою про здійснення переведення її з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Управлінням (протокол №48 від 11.07.2017 року) відмовлено позивачу в проведенні переходу пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року втратив чинність на підставі нового Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, а саме нового призначення пенсії особам, які обіймали посади державних службовців. Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку або переведення пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року. На час звернення позивача до Управління із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято (а.с.31-34).

22 грудня 2017 року по справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження (а.с.27).

28 лютого 2018 року представник відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі подав до суду заяву про заміну сторони у справі її правонаступником, посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №821 від 08.11.2017 року «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» реорганізовуються деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України, а саме: Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі в Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с.43-44).

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно із записами трудової книжки серії БТ-І №0095861 ОСОБА_1 з 21.07.1981 року - позивач прийнята на посаду інспектора з виплат Самарського райвідділу соцзабезпечення; з 20.05.1986 року - переведена на посаду старшого інспектора за призначенням пенсій; з 01.01.1995 року - призначена головним спеціалістом відділу; з 01.06.1994 року - на підставі Постанови КМУ №239 від 18.04.1994 року та у відповідності до ст.26 Закону України «Про державних службовців», присвоєно 13 ранг головного спеціалісту відділу; 06.06.1994 року - прийняла присягу державного службовця; з 01.01.1995 року - призначена головним спеціалістом відділу; з 01.10.1999 року - призначена в.о. заступника начальника відділу; з 21.06.2000 року - призначена заступником начальника відділу; з 12.02.2001 року - звільнена по переводу в Самарське управління Пенсійного фонду України; з 13.02.2001 року - призначена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу пенсійного забезпечення по переводу; з 01.08.2002 року - присвоєно 11 ранг державного службовця шостої категорії посад; з 01.08.2005 року - переведена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу з призначення пенсії у зв'язку з упорядкуванням структури відповідно до постанови КМУ №179 від 12.03.2005 року та введенням в дію штатного розпису з 01.08.2005 року; з 22.11.2011 року - призначена на посаду начальника відділу з призначення пенсій; 15.06.2015 року - звільнена з посади начальника відділу з призначення пенсій за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.6-7).

03 липня 2017 року позивач звернулася до Лівобережного об'єднаного управління ПФУ в м. Дніпрі із заявою про переведення її на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби в середніх розмірах надбавок, премій та інших виплат за червень 2017 року, і яка на момент виходу пенсії не займає посади державної служби.

Витягом із протоколу засідання комісії по розгляду питання про перехід пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №48 від 11.07.2017 року відповідачем йому було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, окрім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачене право державних службовців на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ. Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, а також пенсії за віком, особам, які мають права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як передбачено ст.90 Закону №889-VIII (а.с.8).

З 08 листопада 2017 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі було реорганізовано шляхом злиття в Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №821 від 08 листопада 2017 року (а.с.49-53).

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі також Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 р. №889-VIII «Про державну службу» передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі також Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи з системного аналізу положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ суд дійшов висновку, що із набранням чинності Законом №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах тобто, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом із цим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 року мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої був сплачений єдиний внесок (страхові внески).

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено у Порядку обчислення стажу державної служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).

Відповідно до пункту 3 Порядку №229, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо).

Пунктом 4 Порядку №229 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Аналогічний алгоритм обчислення стажу державної служби був визначений у Порядку обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), що діяв у період чинності Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Так, відповідно до пункту Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Таким чином, посадові особи Пенсійного фонду України, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а відтак, період проходження служби в Пенсійному фонді Україні має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Отже, період роботи позивача з 21.07.1981 року по 15.06.2015 року в Самарському райвідділі соцзабезпечення, Самарському районному управлінні Пенсійного фонду України зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача, станом на 15.06.2015 року, стажу роботи на посадах державної служби понад 20 років.

Отже, позивач має право на призначення пенсії, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.

За таких обставин, рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (витяг з протоколу №48 від 11.07.2017 року) про відмову ОСОБА_1 в переході пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги, що інших обставин ніж ті, що викладені відповідачем в оскаржуваному рішенні та які слугували підставою для відмови ОСОБА_1 у переході пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» сторонами не зазначено, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання призначити пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 03 липня 2017 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнати протиправним і скасувати рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (витяг з протоколу №48 від 11.07.2017 року) про відмову ОСОБА_1 в переході пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 /іпн.НОМЕР_1/ пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 03 липня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 /іпн.НОМЕР_1/ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П.Румянцев