Ухвала суду № 73878434, 08.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/3606/18

Кримінальне провадження № 1-кс/243/845/2018

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2018 року Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Кузнецов Р.В., при секретарі Малиновській І.Ю., за участю прокурора - Пономарьової О.В., слідчого - Новоселець С.Ю., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - Омельяненка О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області майора поліції Новоселець С.Ю. у кримінальному провадженні № 12018050510000313 від 09 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов’янськ, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-13.10.2011 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 08.04.2013 року по відбуттю строку покарання;

- 27.09.2016 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, слідчим СВ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий СВ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області обґрунтував свої вимоги тим, що 09.04.2018 ОСОБА_1 будучи особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст. 309 КК України, незаконно зберігаючи при собі з метою подальшого збуту у одному полімерному згортку кристалічну речовину білого кольору, яка містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх протиправних дій, в порушення вимог Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" і ст.ст. 1,4,7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом в період часу з 08.50 год. до 11.50 год. під час проведення оперативної закупки, діючи шляхом передачі з рук в руки наркотичного засобу біля залізничного вокзалу, розташованого на пл. Привокзальній, № 1 в м. Слов'янськ Донецької області, незаконно, повторно збув шляхом продажу за 450 грн. громадянину ОСОБА_4, який виконував спеціальне завдання правоохоронних органів, діючи під зміненими анкетними даними, один полімерний згорток, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон масою 0,0443 г.

В цей же день, а саме - 09.04.2018 в 11.35 год. працівниками Слов'янського ВГІ 1 УНП в Донецькій області біля будинку № 34. розташованого по вул. Комяхова м. Слов'янська. Донецької області, у громадянина ОСОБА_4 виявлено та вилучено один полімерний згорток, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон масою 0.0443 г. який ОСОБА_4 добровільно видав після проведення оперативної закупки.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України КК України, тобто незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, вчинений повторно та особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст. 309 КК України.

07.05.2018 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.05.2017 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 відмовився давати відносно себе будь-які покази.

Необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ґрунтується на тому, що ОСОБА_1, будучи особою яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та заздалегідь знаючи за вчинене ним злочинне діяння кримінальна відповідальність передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Цей ризик підтверджує і той факт, що вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27.09.2016 ОСОБА_1 засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, що свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив вказаний злочин у період іспитового строку.

У зв'язку з цим. можливий термін покарання за інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, свідчить про загрозу втечі останнього. При цьому наслідки і ризик втечі для підозрюваного можуть бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання.

Крім того, достатніми є підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в т.ч. - за вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.10.2011 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області ОСОБА_1 за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнився 08.04.2013 відбуттю строку покарання.

Втім, через три роки після звільнення ОСОБА_1 знову був засуджений за вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки (вирок від 27.09.2016).

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, у зв'язку з чим, в разі обрання відносно останнього запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність.

Також необхідно врахувати і дані щодо особи ОСОБА_1, а саме - останній не одружений, суспільно корисною діяльністю не займається, не має постійного джерела доходу (заробітку) та не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв'язки, що в свою чергу свідчить про те, що для задоволення своїх соціально - побутових потреб ОСОБА_1 може вчинили інше кримінальне правопорушення.

До того ж існує ризик впливу підозрюваного на свідків по кримінальному провадженню, в тому числі на оперативного покупця ОСОБА_4 та інших свідків, з метою спонукання їх відмовитися від своїх свідчень або змінити їх на його користь, оскільки проживає разом з ними в одному місті.

Слідчий у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Слов'янської місцевої прокуратури заявлене слідчим клопотання підтримала, просила задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, просили відмовити у його задоволенні, а застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний із позбавленням волі.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, які підтримали дане клопотання, підозрюваного та його захисника дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018050510000313 від 09 лютого 2018 року, приходжу до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом "с" частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під- вартою , суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч.1 ст. 176 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України КК України, об'єктивно підтверджується даними копій з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме:

- протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення оперативної закупки від 09.04.2018 року.

- протоколами допитів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що 09.04.2018 вони були запрошені і залучені в якості понятих при проведенні контролю за вчиненням злочину шляхом проведення першого етапу оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_1, під час проведення якої оперативний покупець за грошові кошти у сумі 450 грн., які були раніше ідентифіковані в приміщенні Слов'янського ВИ, придбавав у ОСОБА_1 полімерний згорток із сухою кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № 882 від 16.04.2018 року являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4, який показав, що 09.04.2018 він був запрошений і залучений в якості оперативного покупця наркотичного засобу - метадону у гр. ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 При проведенні контролю іа скоєнням злочину шляхом проведення першого етапу оперативної закупівлі наркотичного засобу у гр. ОСОБА_1 яка була здійснена 09.04.2018 в період часу з 08 год. 50 хв. до 11 год. 50 хв., під час проведення якої він за 450 гривень, гроші раніше ідентифіковані в приміщенні Слов'янського ВП, кошти, видані співробітниками поліції, придбав у ОСОБА_1, полімерний згорток із сухою кристалічною речовиною білого кольору, який згідно висновку експерта № 882 від 16.04.2018 являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, маса якого складає 0.0443 г.

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 882 від 16.04.2018.

- протоколом затримання від 07.05.2018. під час якого за адресою: поблизу домоволодіння № АДРЕСА_1 при собі у ОСОБА_1 виявлено та вилучено мобільний телефон GT-S5222 в корпусі чорного кольору имей: НОМЕР_1. НОМЕР_2 з сім картою № НОМЕР_3 оператора Vodafone

- протоколом обшуку від 07.05.2018, під час якого за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено в будинку: прилади у вигляді пет. пляшок для куріння, речовина рослинного походження у висушеному та подрібненому вигляді, металеве сито з нашаруваннями речовини зеленого кольору, паспорт на ім'я ОСОБА_8. два дрібних пет. згортки з сипучою речовиною білого кольору, грошові кошти в сумм і 450 грн. купюрами: 2x200 грн. (СА 6711961, ЕД 4783489), 1x50 грн. (УЛ 5461036). у літній кухні: прозорий пузирьок з резиновою кришкою «Екстракт валеріани» з залишками прозорої рідини, у сараї: предмет ззовні схожий на гранату ВОГ (ВМГ-К), на городі: зростаючі 37 рослин ззовні схожих на коноплю.

07.05.2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України о 14 год.00 хв. за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

07.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Також враховується: тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_1, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України КК України, тобто незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, вчинений повторно та особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст. 309 КК України, вік та стан здоров'я підозрюваного: на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з серпня 1998 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», крім того, враховується, що ОСОБА_1 вчинив вказаний злочин у період іспитового строку, тобто на шлях виправлення не став, а продовжив злочинну діяльність. Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, стабільного доходу, відсутність міцних соціальних зв'язків його репутацію та його майновий стан.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Частинами 4,5ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов»язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю щотижнево; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.4ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,187,193-194,196,197,202,205,395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції Воліна О.Е. у кримінальному провадженні № 12018050510000313 від 09 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 УДПтСУ в Донецькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали з 07.05.2018 року до 05.07.2018 року.

Ухвала втрачає законної сили через 60 днів.

Встановити ОСОБА_1 заставу 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 176 200 грн. 00 коп. (сто сімдесят шість тисяч двісті грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; р/р 37311047011792; банк Державна казначейська служба України м. Київ; код банку 820172; ЄРДПОУ 26288796).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- прибувати до слідчого СВ Слов'янського відділу поліції в Донецькій області та до Слов'янського міськрайонного суду, за першою вимогою судді.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, підозрюваним протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду Р.В. Кузнецов