Рішення № 73875936, 08.05.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 803/57/18

Провадження № 2-а/163/34/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Павлуся О.С.,

за участі секретаря Семенюк К.М.,

представника відповідача Дембіцького Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свій позов мотивував тим, що 07 грудня 2017 року посадовою особою Волинської митниці ДФС складено протокол відносно нього за порушення ч. 3 ст. 470 МК України. На підставі зазначеного протоколу заступником начальника Волинської митниці ДФС 20 грудня 2017 року прийнято постанову у справі про порушення митних правил №4561/20500/17, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Вважає, що прийнята відповідачем постанова не відповідає нормам законодавства та прийнята із порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України, тобто без належного встановлення всіх обставин справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказав, що посадові особи Волинської митниці ДФС при винесенні оскаржуваної постанови діяли у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 грудня 2017 року державним інспектором ВМО № 4 м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 складено протокол №4561/20500/17 про порушення ОСОБА_2 строку встановленого ст. 95 Митного Кодексу України, а саме перевищення строку доставки товару, що слідував по ВМД ЕК10АА№UA504170/2017/009491 від 08.11.2017, CMR №151323 та документів до митного органу призначення більше ніж на десять діб.

20 грудня 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. винесено постанову, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 8500 грн.

Так, відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України встановлена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Статтею 95 МК України встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Разом з цим названою статтею визначено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, водій-експедитор ФОП «ОСОБА_1.» ОСОБА_5 переміщував товари на вантажному автомобілі, за митною декларацією №UA504170/2017/009491 від 08.11.2017 року.

Останній зобов'язаний був, на виконання вимог ст. 95 МК України доставити переміщуваний ним товар до органу доходів і зборів призначення на кордоні в термін до 18 листопада 2017 року.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що товар був доставлений на м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС лише 07.12.2017 року.

У своїх поясненнях митному органу ОСОБА_5 зазначав про наявність обставин непереборної сили, а саме відсутності дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Відповідно до ст.495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1.3. «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку», затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 року № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за № 1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4. вказаного «Порядку» передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Відповідно до п.3.2. «Порядку», дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, імя, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред'являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Таким чином, для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов'язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

21 грудня 2017 року Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України (АсМАПУкраїни), м. Київ, Україна, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов'язань №19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП).

Згідно Висновку ТПП Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов'язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов'язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов'язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів категорії Євро-3 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17 листопада до 1 грудня 2017 року.

Отже, Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів Євро-3 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року є обставиною непереборної сили.

Частиною 3 ст.14 Закону України «Про Торгово-промислові палати» від 02 грудня 1997 року (далі Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст.14-1 Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Частиною 2 ст.14-1 Закону встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, Торгово-промислова палата є уповноваженим в Україні органом для засвідчення наявності обставин непереборної сили.

Разом з тим, у разі виключення терміну з 17 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року з розрахунку строку доставки товарів до Волинської митниці ДФС, суд дійшов висновку, що позивачем був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 08 листопада 2017 року, тобто строк до 17.11.2017 року складає 8 діб, а з 17 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року позивач намагався отримати дозвіл категорії Євро-3 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, однак був позбавлений можливості це зробити, про що свідчить висновок Львівської ТПП про існування обставин непереборної сили, дозвіл був отриманий 03.12.2017 року, а товар був доставлений на м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС лише 07.12.2017 року, тобто ще 4 доби в межах яких позивач не прибув до Волинської митниці ДФС.

Також позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до Волинської митниці ДФС із листом у якому, просив, у зв'язку з відсутністю дозволів до Республіки Польщі в пунктах видачі дозволів Укртрансбезпеки, продовжити термін доставки вантажу в митницю призначення.

В свою чергу, нормами ст.22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи, особу правопорушника, відсутність у його діях умислу на вчинення правопорушення, незначний строк порушення доставки вантажу в митницю призначення, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити, а ОСОБА_5 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вимога позивача про стягнення із відповідача судового збору є безпідставною, оскільки особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

Керуючись статтями 243, 246, 254, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі №4561/20500/17 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України - скасувати.

ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, на підставі ст.22 КУпАП звільнити і обмежитись усним зауваженням, провадження в справі закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_5 (35330, АДРЕСА_1);

Відповідач: Волинська митниця ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі).

Головуючий: суддя О.С. Павлусь