Рішення № 73875795, 30.04.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2817/17

№ 2/207/113/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2018 року м. Кам’янське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам’янське справу № 207/2817/17 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Туристична агенція «Фіджі» , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ап!» , про визнання недійсним договору про надання туристичних послуг , стягнення суми ,

В С Т А Н О В И В

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати недійсним договір про надання туристичних послуг № 202, укладений 26 січня 2017 року між нею та туроператором - Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ап!» , від імені і за дорученням якого як турагент діяло Приватне підприємство «Туристична агенція «Фіджі» , стягнути з стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ап!» сплачену суму за договором про надання туристичних послуг в розмірі 11800 гривень 00 копійок , оскільки 26 січня 2017 року в усній формі домовилася з турагентом ПП «Туристична агенція «Фіджі» , яке діяло від імені туроператора - ТОВ «ОСОБА_3 ап!» про надання туристичних послуг щодо відпочинку в Єгипті в період з 8 лютого 2017 року по 13 лютого 2017 року . Разом з нею повинен їхати малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька цієї дитини внесені в актовий запис про його народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України . 26 січня 2017 року оплатила відповідачу суму послуги у розмірі 11800 гривень , при цьому письмовий договір про надання туристичних послуг з нею не був оформлений . Отримавши інформацію , що з нею летить малолітня дитина , представник ПП «Туристична агенція «Фіджі» порадив отримати від матері нотаріально посвідчену згодуна виїзд дитини до Єгипту в її супроводі та довідку Управління соціального захисту населення , що мати дитини є одинокою матір’ю . Представник ПП «Туристична агенція «Фіджі» передав документи для вильоту 8 лютого 2017 року в Єгипет , але не отримала договору про надання туристичних послуг . 8 лютого 2017 року при перетинанні державного кордону України отримала відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України , який не досяг 16-річного віку . Представник ПП «Туристична агенція «Фіджі» не надав їй всю інформацію щодо вимог до виїзних документів разом з малолітньою дитиною , не оформив у письмовій формі договір на туристичне обслуговування .

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 заявлений позов підтримала повністю і пояснила , що 8 лютого 2017 року повинна була летіти разом з онуком у Єгипет . Путівку замовляла через туристичне агентство «Фіджі». Так як у дитини немає батька , у агентстві їй порадили взяти у матері нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини та довідку , що мати дитини є одинокою матір’ю . У аеропорту їй відмовили у виїзді з країни дитини через відсутність нотаріально посвідченої згоди батька . Просить повернути їй гроші за путівку та визнати договір про надання туристичних послуг недійсним , який вона не бачила та не підписувала .

Представник відповідача ОСОБА_4 заявлений позов не визнала і пояснила, що 26 січня 2017 року для оформлення путівки у Єгипет оригінали документів їй надала знайома позивачки ОСОБА_5 , а спілкування з позивачкою проходило в телефонному режимі через ОСОБА_5 . З матір’ю дитини також спілкувалась по телефону і особисто проінформувала її , що їй треба зробити нотаріальний дозвіл для виїзду дитини за кордон та довідку РАГС. Але замість цього , позивачка мала довідку із Управління соціального захисту . ОСОБА_2 були надані всі документи для здійснення подорожі за кордон . Тому вважає , що її вина у тому , що позивачка не виїхала до Єгипту , відсутня .

Представник третьої особи ТОВ «ОСОБА_3 ап!» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , вважає , що позов не підлягає задоволенню , оскільки туристична подорож не відбулася з вини позивачки .

Суд , вислухавши пояснення позивачки , представника відповідача , вивчивши матеріали справи , вважає , що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 26 січня 2017 року позивачка ОСОБА_2 уклала з турагентом ПП «Туристична агенція «Фіджі» , яке діяло від імені туроператора - ТОВ «ОСОБА_3 ап!» договір про надання туристичних послуг щодо відпочинку в Єгипті в період з 8 лютого 2017 року по 13 лютого 2017 року . Разом з позивачкою повинен їхати малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька цієї дитини внесені в актовий запис про його народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України . 26 січня 2017 року позивачка оплатила відповідачу суму послуги у розмірі 11800 гривень . 8 лютого 2017 року при перетинанні державного кордону України отримала відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України , який не досяг 16-річного віку , тобто ОСОБА_3 , у зв’язку з тим , що не надано нотаріально посвідчену згоду другого з батьків ( а.с. 17 ) .

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про туризм» до укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація про , зокрема основні вимоги до оформлення в’їзних/виїзних документів

(паспорт , дозвіл (віза) на в’їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), у тому числі строк їх оформлення .

Таким чином , на туроператора ( турагента ) законом покладено обов’язок надання інформації щодо вимог в’їзних , виїзних документів до країни тимчасового перебування , а не документів на виїзд з України .

Згідно Правил перетинання державного кордону України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 724 )

п. 4. Виїзд з України громадян , які не досягли 16-річного віку ,

в супроводі одного з батьків або інших осіб , уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою , здійснюється :

1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі , якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску ;

2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків , зокрема : у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій : довідки про народження дитини , виданої відділом реєстрації актів цивільного стану , із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ( під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері ) .

Таким чином , позивачка повинна була надати при перетині кордону з дитиною , крім нотаріально посвідченої згоди матері дитини , довідку про народження дитини , видану відділом реєстрації актів цивільного стану , із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України , що нею не було зроблено і було єдиною підставою для відмови в перетинанні кордону ( під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері ) .

Згідно ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування , крім випадків , якщо : невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста .

Суд вважає , що відсутні підстави відповідальності туроператора перед позивачкою , оскільки невиконання умов договору сталося з її вини .

Зазначені обставини підтверджуються також показаннями свідка ОСОБА_5 , перепискою між свідком та представником відповідача ( а.с. 49 - 72 ) .

Згідно ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона ( туроператор , який укладає договір безпосередньо або через тур агента ) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг ( туристичний продукт ) , а турист зобов’язується оплатити його . До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг , якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 23 Закону України «Про туризм» ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування , яка може використовуватися відповідно до цього Закону .

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до ПП «Туристична агенція «Фіджі», яке діяло від імені туроператора - ТОВ «ОСОБА_3 ап!» для отримання туристичних послуг щодо відпочинку в Єгипті в період з 8 лютого 2017 року по 13 лютого 2017 року , оплатила ї у сумі 11800 гривень 00 копійок , про що не заперечують сторони. Доводи позивачки , що відповідач не оформив у письмовій формі договір на туристичне обслуговування спростовуються наступним . Позивачка отримала документи для здійснення відпочинку , що підтверджується копіями наданих суду документів : договору про надання туристичних послуг № 202 ( а.с. 98 – 102 ) , ваучера № 599035 ( а.с. 103 ) , пам’ятки туриста у Єгипті ( а.с. 104 – 109 ) , авіаквитків на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ваучер відповідно до «Інструкції про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання» , затвердженої Наказом Держтурадміністрації України 6 червня 2005 року № 50 , є формою письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування , яка може використовуватися відповідно до Закону України «Про туризм» та є документом , який є підставою і гарантією для отримання туристом оплаченої послуги або комплексу послуг у суб’єкта туристичної діяльності , що надає послуги . Ваучер оформлений належним чином , тому відсутні підстави для визнання недійсним договору про надання туристичних послуг .

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про туризм» суб’єкт туристичної діяльності , який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги , що завдало шкоду , зобов’язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі , якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі .

Суд приходить до висновку , що в діях відповідача відсутні порушення законодавства в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги позивачці ОСОБА_2 , тому відсутні підстави для відшкодування збитків.

При розподілі судових витрат суд враховує , що у задоволенні позову відмовлено , тому судовий збір не підлягає стягненню з відповідача на користь держави .

Керуючись ст. 11 , 203 , 215 , 610 , 611 , 902 ЦК України 2003 року , ст. 19-1 , 20 , 23 , 32 , 33 Закону України «Про туризм» , ст. 10 , 19, 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2 - 48, номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , до Приватного підприємства «Туристична агенція «Фіджі» , місцезнаходження : м. Кам’янське Дніпропетровської області , вулиця Петровського , 253-А , ідентифікаційний код юридичної особи : 36072132 , про визнання недійсним договору про надання туристичних послуг , стягнення суми відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба