Постанова № 73873949, 08.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 658/3342/17

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Подіновська Г.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області, яке прийнято 29 листопада 2017 року у складі суду судді: Подіновської Г.В. в м. Каховка по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради, в якому позивач просила: визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення про відмову у наданні субсидії; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення субсидії з січня 2017 року.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні заявленого позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями відповідача ОСОБА_2 була призначення субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, при цьому, така субсидія призначена позивачу по грудень 2016 року у розмірі: 0,00 грн.

Вказані рішення відповідача про призначення субсидії в розмірі 0,00 грн. позивач не оскаржувала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_3, яка з 16.01.2017 року зареєстрована разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1.

07.02.2017 року позивач звернулась із заявою про призначення субсидії з розрахунку на дві особи.

За поданою позивачем заявою, Управлінням праці та соціального захисту населення Каховської міської ради був здійснений перерахунок субсидії позивача з лютого 2017 року.

21.08.2017 року позивач звернулась із зверненням до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради щодо нарахування їй субсидії за січень 2017 року.

Проте, відповідачем було відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку субсидії з січня 2017 року, посилаючись на те, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою позивача була зареєстрована 1 особа, позивач зареєструвала дитину 16.01.2017 року, а тому перерахунок субсидії був здійснений на 2-х осіб з лютого 2017 року, про що позивачу направлено лист від 22.08.2017 року.

Вважаючи відмову у призначенні субсидії з січня 2017 року необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами п. 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848, субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців. Суд першої інстанції вказав, що цим же пунктом наведеного Положення передбачено, що якщо громадяни, що перебувають у складних життєвих обставинах, не змогли своєчасно звернутися за призначенням субсидії, на підставі рішень районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися з дня виникнення відповідного права, але не більше ніж за шість місяців до звернення за призначенням субсидії. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, які б давали їй право на отримання субсидії за період, що передував зверненню до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради із заявою про призначення субсидії. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення житлової субсидії дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для надання останній субсидії з січня 2017 року та призначив субсидію з лютого 2017 року - місяця звернення з відповідною заявою.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній відмовляючи у задоволенні заявленого позову, з огляду на викладене.

Відповідно п. 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

За наявності договору найму (оренди) субсидія призначається з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, та до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору найму (оренди).

Для орендарів житлового приміщення (будинку) субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на строк дії договору найму (оренди) житлового приміщення, але не більше ніж на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням. На наступний строк субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

У разі звернення із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону субсидія призначається з початку такого сезону.

Якщо громадяни, що перебувають у складних життєвих обставинах, не змогли своєчасно звернутися за призначенням субсидії, на підставі рішень районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися з дня виникнення відповідного права, але не більше ніж за шість місяців до звернення за призначенням субсидії.

Таким чином, наведеними вимогами п. 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), на які посилався суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, визначають порядок саме призначення субсидії.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, позивачу була призначена субсидію ще з серпня 2016 року, включаючи січень 2017 року, проте у розмірі 0,00 грн.

Згідно матеріалів справи та відповіді самого відповідача вбачається, що за заявою позивача від 07.02.2017 року останній був здійснений саме перерахунок субсидії з лютого 2017 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач також 21.08.2017 року подала заяву про призначення їй субсидії саме з січня 2018 року, посилаючись на те, що донька позивача народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає з позивачем, на що отримала відмову відповідача від 22.08.2017 року № 01-11/05-4441.

У відповідності п. 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення та осіб, які звертаються за субсидією на скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та письмово інформують про прийняте рішення громадян.

Особа, що не згодна з рішенням про проведення розрахунку субсидії на наступний період та має додаткові обставини, які безпосередньо впливають на визначення розміру сукупного доходу за попередній період, повідомляє про це структурний підрозділ з питань соціального захисту та подає відповідні підтвердні документи для проведення перерахунку субсидії в межах строку призначення.

За таких обставин, враховуючи, що за заявою позивача останній був здійснений саме перерахунок субсидії з лютого 2017 року та на заяву останньої відповідачем відмовлено у перерахунку субсидії з ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на положення п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848, вирішуючи правомірність здійснення такого перерахунку за вказаний період, суд першої інстанції помилково послався на вимоги п. 14 Положення від 21.10.1995 року № 848.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання щодо предмету доказування у справі, суди повинні виходити саме з обставин, з яких виходив суб'єкт владних повноважень приймаючи оскаржуване рішення, та надати оцінку доводам покладеним в його основу.

Згідно матеріалів даної справи, відмовляючи позивачу у перерахунку субсидії з січня 2017 року, у зв'язку із збільшенням складу сім'ї, відповідач виходив з того, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою позивача була зареєстрована 1 особа, позивач зареєструвала дитину 16.01.2017 року, а тому відповідач дійшов висновку, що перерахунок субсидії на 2-х осіб може буди здійснений лише з лютого 2017 року, про що позивачу направлено лист від 22.08.2017 року № 01-11/05-4441.

При цьому, відповідач послався на вимоги п. 7 вказаного Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг від 21.10.1995 року № 848.

Згідно п. 7 зазначено Положення від 21.10.1995 року № 848 субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, з якого призначається субсидія.

Таким чином, з вказаних вимог Положення від 21.10.1995 року № 848, на які посилається відповідач, вбачається, що розрахунок субсидії здійснюється на початок місяця, як з кількості зареєстрованих осіб, так і з кількості осіб, що фактично проживають.

За таких обставин, відмовляючи позивачу у перерахунку субсидії з наданої інформації щодо складу сім'ї з січня 2017 року, відповідач помилково послався на те, що місце проживання другого члена сім'ї позивача зареєстроване лише у середині місяця, а не на початку, що включає можливість здійснення перерахунку субсидії з ІНФОРМАЦІЯ_1. Така відмова відповідача є протиправною та суперечить наведеним вимогам Положення від 21.10.1995 року № 848, за якими розрахунок субсидії здійснюється не лише з урахуванням зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Колегія суддів наголошує, що факт реєстрації членів сім'ї за місцем їх проживання не є визначальним для розрахунку розміру субсидії та періоду для її нарахування.

Таким чином, відмова відповідача у проведенні перерахунку субсидії позивача з ІНФОРМАЦІЯ_1, що викладена у листі від 22.08.2017 року № 01-11/05-4441, є протиправною.

Що стосується посилань відповідача на перебування позивача з донькою близько чотирьох днів у лікарні, які ним наведені в ході розгляду справи в суді першої інстанції, а також у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів наголошує, що вказані доводи відповідача не були підставою для відмову позивачу у здійсненні перерахунку субсидії з січня 2017 року, вказані доводи відповідач навів лише в ході судового розгляду справи та на підставі листа лікарні, що був складений вже після звернення позивача до суду, ці доводи не були покладені в основу рішення про призначення позивачу субсидії саме з 01.02.2017 року, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги для підтвердження правомірності прийнятого останнім рішення. Крім того, колегія суддів зазначає, що факт перебування особи разом з донькою декілька днів у лікарні жодним чином не визначає, ані місце проживання позивача, ані її доньки. Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Статтею 379 Цивільного кодексу України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Згідно матеріалів справи, що не заперечується відповідачем, позивач народила доньку саме ІНФОРМАЦІЯ_1 та остання постійно проживає з матір'ю ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання позивача: квартира 67, м. Каховка, вул. Першотравнева, 30/67. Будь-яких доказів, що малолітня донька позивача перебувала під опікою та піклування іншої особи та за іншим місцем проживання сторонами у справі не надано. Таким чином, місцем проживання ОСОБА_3 є: квартира 67, м. Каховка, вул. Першотравнева, 30/67, незалежно від реєстрації такого місця проживання станом на ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно п. 5 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження, що повністю спростовує посилання відповідача на необхідність реєстрації позивачем новонародженої доньки з дати народження.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що позивачем заявлені вимоги щодо зобов'язання відповідача саме повторно розглянути заяву позивача про призначення їй субсидії з січня 2017 року, та з огляду на те, що відповідачем не приймалось окремого рішення про відмову у призначенні позивачу субсидії за січень 2017 року, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, відмова відповідача у призначенні субсидії позивачу з січня 2017 року, що викладена у листі від 22.08.2017 року № 01-11/05-4441 підлягає визнанню протиправною, а відповідач зобов'язанню повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення/перерахунок субсидії з січня 2017 року.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заявлених вимог позивача.

Також в порядку ст. 139 КАС України підлягають розподілу судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року - задовольнити.

Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради у призначенні субсидії ОСОБА_2 з січня 2017 року, що викладена у листі від 22.08.2017 року № 01-11/05-4441.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення/перерахунок субсидії з січня 2017 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Каховської міської ради (код ЄДРПОУ 22761432) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 1344 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець