Постанова № 73873833, 10.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3091/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Леньо С.І., м. Львів) у справі №463/3539/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачене ч. 3 ст. 470 МК України №1926/20500/17 від 21 червня 2017 року.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митними правопорушеннями ОСОБА_3 №1926/20500/17 від 21.06.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України залишено без змін, а позовну заяву - без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржене рішення прийняте з істотним порушенням норм права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, формально підійшов до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07 червня 2017 року головним державним інспектором ВМО №4 митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС Юнак С.Г. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №1926/20500/17 (а.с. 22-24).

Під час здійснення митного контролю згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЕАІС ДМСУ було встановлено, що 15.02.2017р. о 20.27 год. позивач через пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС по смузі руху «зелений коридор» ввіз легковий автомобіль марки «FIAT MULTIPLA» р.н. LU369CP режимі транзит.

Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 25.02.2017 року.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження повідомлення митного органу у визначений термін про причини неможливості виконання зобов'язання про зворотне вивезення, відтак встановленим є факт його неправомірних дій, які становлять склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України (далі - МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно із частиною 1 статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до частини 3 статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлюються строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту.

Згідно з ч. 2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною 3 статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

З аналізу зазначених вище норм видно, що законодавством чітко визначено умови можливості невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

На момент розгляду матеріалів справи про порушення митних правил позивачем не дотримано умов можливості невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків ним документально не підтверджено такого факту, а тому колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил є безпідставним та необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.

Щодо зазначених в апеляційній скарзі порушень норм процесуального права суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Відповідно до ст. 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать, серед іншого складення протоколу про порушення митних прави л та опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 МК України, посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може опитувати особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також свідків, інших осіб. Особи, які викликаються для опитування, повинні з'явитися на виклик органу доходів і зборів і правдиво повідомити все, що їм відомо про обставини, які стосуються справи про порушення митних правил.

З матеріалів справи (а.с.24зв., 25) видно, що 15.05.2017р. на адресу позивача рекомендованим листом скеровано виклик до митного поста «Устилуг» Волинської області для складення протоколу про порушення митних правил та крім цього, роз'яснено права, передбачені ч. 4 ст. 494 та ст. 198 МК України.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.22зв.-24), позивач за таким викликом не з'явився, у зв'язку з чим 09.06.2017р. на адресу позивача рекомендованим листом скеровано виклик для розгляду справи про порушення митних правил, у якому також роз'яснено права, передбачені ч. 4 ст. 494 та ст. 198 МК України (а.с.26зв.-27).

Як і в попередньому випадку, за таким викликом позивач не з'явився, що свідчить про відсутність в діях відповідача порушень норм процесуального законодавства під час здійснення провадження у справі про порушення митних правил.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року у справі №463/3539/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко