Рішення № 73873350, 08.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1378/18

РІШЕННЯ

іменем України

08 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, і/н НОМЕР_1, до Державного бюджету України в дохід державного бюджету ГУ ДКСУ у м. Хмельницькому, і.к. 38045529, р/р 31119106700002 банк ГУДКСУ у Хмельницький області, штраф відповідно до пункту 3 частини 1 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

На підставі статті 263 КАС України ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2018 року направлена відповідачу, однак конверт 16.04.2018 року повернувся до суду з довідкою Укрпошти форми "20" із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін справи до суду не надходило клопотань про здіснення розгляду справи з проведенням судового засідання. Відповідач правом, передбаченим статтею 162 КАС України на подання відзиву на позов не скористався.

З урахуванням викладеного, судом вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Статтею 12 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР визначено, що державний контроль за харчовими продуктами та/або іншими об'єктами санітарних заходів здійснюється виключно компетентним органом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі- Держпродспоживслужба), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів, а саме: забезпечує здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров'ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних (побічних) продуктів тваринного походження, кормів та інших об'єктів санітарних заходів, охороною території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро з територій інших держав або карантинних зон.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що орган державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР, законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів складається з Конституції України, цього Закону, інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів повинне відповідати положенням цього Закону. У разі невідповідності законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів положенням цього Закону застосовуються положення цього Закону.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР дія цього Закону поширюється на санітарні заходи, об'єкти санітарних заходів; вимоги до окремих показників якості харчових продуктів, у тому числі вимоги щодо інформування споживачів про властивості харчових продуктів, включаючи рекламу харчових продуктів; операторів ринку та потужності; систему державного контролю.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров'я та інтересів споживачів. Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом: встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; державної реєстрації визначених цим Законом об'єктів санітарних заходів; видачі, припинення, анулювання та поновлення експлуатаційною дозволу; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров'я персоналу потужностей; участі у роботі відповідних міжнародних організацій; здійснення державною контролю; притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Під час здійснення державного нагляду (контролю) за харчовими продуктами Головне управління керується Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР, однією з підстав для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи (фізичних) осіб про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Суд встановив, що згідно розпорядчого документу від 10.01.2018 року № 20 ВМ та посвідчення (направлення) від 10.01.2018 року №22/12-01 працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області проведено позапланову перевірку цеху по випічці хліба та хлібобулочних виробів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за адресою (АДРЕСА_1).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, є, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

За результатами позапланової перевірки посадовими особами позивача складений акт № 22/12-001 від 15.01.2018 року щодо додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами відповідно до якого виявлено ряд порушень, а саме: територія не розділена на виробничі і господарську зони; цех на день перевірки працює без експлуатаційного дозволу; рух сировини, готової продукції, допоміжних матеріалів, персоналу та відходів перетинається; приміщення, обладнання в антисанітарному стані, не проводиться регулярне миття та дезинфекція цеху, обладнання та інвентаря в кінці кожної зміни; ємкості для тіста, тіста замішувальне обладнання, міксери та ємкості для приготування кремів із залишками продукту з попереднього робочого дня. Обладнання не очищене від залишків сировини, брудне, не миті та недезенфіковані форми для випічки хлібобулочних виробів; мука в мішках зберігається в цеху на підлозі; в цеху на стінах та підлозі відсутня плитка; необлаштована витяжна система; освітлювальні прилади знаходяться над відкритим технологічним процесом без захисних плафонів; електропроводка, кабелі відкриті та не захищені; технологічне обладнання для випічки харчових продуктів зношено, покрите ржавчиною та брудне; не ведеться контроль за температурним режимом випікання продукту; не обладнане відділення для миття тари, інвентарю. Відсутні миючі та дезінфекційні засоби; в цеху відсутня проточна гаряча вода, підігрів води проводиться в емальованій каструлі електротенами; відсутні інструкції, журнал, записи, які б засвідчували проведення очищення, миття та дезинфекцію технологічного обладнання, інвентаря, виробничих та допоміжних приміщень; санпропускник не облаштований, відсутня душова кімната, туалет та рукомийник. Кімната для прання одягу відсутня; у кімнаті де проводиться переодягання персоналу брудно, на підлозі, поряд із взуттям знаходяться форми для випікання хліба; інвентар для прибирання зношений, брудний не маркований та хаотично розставлений по усіх виробничих приміщеннях. На технологічному обладнанні, стелажах, підлозі лежать брудні ганчірки; в працівників цеху (11 чоловік) відсутні санітарні книжки; не контролюється стан здоров'я працівників, будь-які записи відсутні; працівники знаходяться у домашньому одязі, відсутній санітарний, робочий одяг та взуття; не ведуться записи щодо технологічних процесів під час виготовлення харчових продуктів; відсутні будь-які документи, що засвідчують походження, якість та безпеку сировини, води та готових харчових продуктів; відсутня власна виробнича лабораторія на підприємстві; не проводяться дослідження сировини та продукції у акредитованих лабораторіях; поверхня столів для формування хліба, хлібобулочних виробів та готової продукції покрита листовою фанерою, дошками, на яких є численні заглиблення, сколи де накопичується бруд та несе загрозу забруднення сировини, готових харчових продуктів фізичними та біологічними чинниками; на підприємстві не проводиться дератизація, дезінсекція та дезінфекція; під час проведення перевірки у виробничому цеху виявлено кота.

Вищезазначені обставини стали підставою для прийняття розпорядження № 22/27.01-04/01 від 15.01.2018 року про тимчасове призупинення виробництва та обігу харчових продуктів, що несуть загрозу для здоров'я та життя людей, в цеху по випічці хліба хлібобулочних та кондитерських виробів фізичної особи ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаних акту та розпорядження позивачем було складено протокол про правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів від 15.01.2018 року, суть правопорушення виявилася в тому, що: цех по виробництву та обігу харчових продуктів, який належить приватному підприємцю ОСОБА_1, і розміщений в АДРЕСА_1, працює без державної реєстрації в єдиному Державному реєстрі операторів ринку України, дана виробнича потужність не отримала експлуатаційного дозволу, хоча для виробництва використовує харчові продукти тваринного походження, (яйця птиці, молоко, креми), в даному цеху суцільна антисанітарія, відсутні будь-які документи, що засвідчують якість та безпеку сировини, відсутні санітарні книжки в працівників, не ведуться записи дотримання технологічного режиму та дотримання якісних показників в процесі виробництва харчових продуктів, що може призвести до масових харчових токсикоінфекцій споживачів даної продукції, чим порушено пункт 3 частини 1 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Суд зазначає, що відповідно до запису у зазначеному вище протоколі ОСОБА_1, від дачі пояснень відмовився, копію протоколу отримав 16.01.2018 року.

Згідно положень частин 8, 9 статті 65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР, розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюються у судовому порядку відповідно до закону. Заява про правопорушення, передбачена статтею 64 цього Закону, разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР (в редакції, станом на час скоєння правопорушення) оператори ринку в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів несуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють, за виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу, якщо обов'язковість його отримання встановлена цим Законом тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Згідно з частиною 2 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР під час визначення розміру штрафу враховується категорія ризику щодо безпечності харчового продукту.

У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР компетентний орган розробляє та організує виконання довгострокового плану державного контролю. Впровадження довгострокового національного плану державного контролю здійснюється шляхом складання, затвердження та реалізації річних планів державного контролю, оцінки їх виконання та шляхом планування заходів з метою вирішення виявлених проблем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1164 "Про затвердження критеріїв за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" визначені критерії, які застосовуються для оцінювання ступеня ризику для безпеки життя і здоров'я населення та навколишнього природного середовища від провадження суб'єктами господарювання господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначення періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання ними вимог технічних регламентів, стандартів, норм і правил (крім будівельних, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних і ветеринарних норм і правил) та законодавства України щодо захисту прав споживачів під час розроблення, виробництва, випуску, зберігання, транспортування, використання, експлуатації, реалізації та утилізації продукції, в тому числі під час реалізації товарів у сфері роздрібної, оптово-роздрібної і оптової торгівлі, та продукції на підприємствах громадського харчування, а також під час надання послуг громадянам як споживачам.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1164 визначено, що державному нагляду (контролю) підлягають суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), види якої визначені у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97 (далі - ДКПП).

Згідно з пунктом 5 зазначеної постанови до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, що провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), види якої визначені у ДКПП за такими кодами: … 4) продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів: м'ясо, м'ясопродукти та продукти забою тварин - код 15.1; продукція рибна - код 15.2; продукція перероблення овочів та плодів - код 15.3; жир тваринний та олія - код 15.4; продукти молочні та морозиво - код 15.5; продукція борошномельно-круп'яної промисловості та крохмалопродукти - код 15.6; корми готові для тварин - 15.7; продукти харчові інші - код 15.8; напої - код 15.9.

Проте, наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" з 31 грудня 2012 року скасовано чинність в Україні класифікатора ДК 016-97 "Державний класифікатор продукції та послуг".

Отже, починаючи з 31 грудня 2012 року, та на час скоєння правопорушення. суб'єкти господарювання, що провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) за видами діяльності, визначеними підпунктом 4 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1164 не віднесені законодавством до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Таким чином, при визначенні розміру штрафу за пунктом 3 частини 1 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР не може бути враховано належність відповідача до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Приймаючи до уваги наведене, а також те що відповідачем було допущено вказане вище порушення вперше, суд вважає за необхідне застосувати до відповідача штраф за даний вид порушення у розмірі - двадцяти трьох мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виникнення спірних правовідносин, що складає 85 629 грн., (вісімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень) (23 х 3723 грн).

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (вул. Шевченка, 53, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 40358308) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і/н НОМЕР_1) про стягнення штрафу, - задовольнити.

Застосувати та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф за порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" у розмірі 85 629 грн., (вісімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя В.К. Блонський