Постанова № 7387312, 22.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2009                                                                                           № 13/520

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Крайдуба В. І.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Монада"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2008

у справі № 13/520 (суддя

за позовом                               Приватне підприємство "Монада"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Фірма "Спецвисотмонтаж"

про                                                   стягнення 275 000,00 грн.

та за зустрічним позовом ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж”

до ПП “Монада”

про стягнення 347696,01 грн.

за заявою ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 у справі № 13/520 за нововиявленими обставинами.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Монада” (далі – ПП „Монада”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Фірма „Спецвисотмонтаж” (далі – ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”) про стягнення 275000,00 грн.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2006 порушено провадження у справі № 13/520 за позовом ПП „Монада” до ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” про стягнення 275000,00 грн.

          До прийняття рішення по суті спору ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до ПП „Монада” про стягнення 347696,01 грн.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.01.2007 зустрічний позов ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” прийнято до розгляду разом з первісним позовом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2007 первісний позов задоволено повністю. Суд стягнув із ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” на користь ПП „Монада” 275000 грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 17.06.2002. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судом встановлено, що між ПП “Монада” та ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” 17.06.2002 укладено договір про надання юридичних послуг , за умовами якого Замовник (ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”) доручає, а Юридична фірма (ПП „Монада”) бере на себе зобов’язання надавати юридичні послуги в обсязі і на умовах, передбачених цим договором.

Між сторонами 14.02.06 укладено додаткову угоду № 7 до договору про надання юридичних послуг від 17.06.02.

Винагорода по справам № 8/355-9/188 та 8/356-9/189 за виконану правову роботу обумовлену п. 2.1.6 договору відповідно до договору складає 275000,00 грн. (п.2.1 додаткової угоди).

ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” взяті на себе обов’язки щодо оплати наданих послуг не виконало, зазначену вище суму ПП “Монада” не сплатило.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2007 постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 залишена без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 16.08.2007 постанова Вищого господарського суду України від 18.07.2007 залишена без змін.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.07.2008 задоволено заяву ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 у справі № 13/520 за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволенні первісного позову було відмовлено, а зустрічний позов – задоволено.

ПП “Монада”, не погодившись з рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2007, подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2008 апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 зупинено провадження у справі № 13/520 до розгляду Верховним Судом України справи № 6-21129ск08 за заявою Аврамкова Л. Л. про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 провадження у справі № 13/520 поновлено призначено до розгляду на 10.11.2009.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 відкладено та призначено на 19.11.2009 р.

На підставі ст. 77 ГПК України в засіданні суду з 19.11.2009 до 08.12.2009 оголошувалась перерва.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 заяву ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” про відвід колегії суддів залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 розгляд справи призначено на 22.12.2009.

В засідання суду, призначене на 22.12.2009 представники ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” не з’явилися та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та інші подані документи, заслухавши пояснення присутнього представника сторони, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2007 первісний позов задоволено повністю. Суд стягнув із ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” на користь ПП „Монада” 275000 грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 17.06.2002. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судом встановлено, що між ПП “Монада” та ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” 17.06.2002 укладено договір про надання юридичних послуг , за умовами якого Замовник (ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”) доручає, а Юридична фірма (ПП „Монада”) бере на себе зобов”язання надавати юридичні послуги в обсязі і на умовах, передбачених цим договором.

Між сторонами 14.02.06 укладено додаткову угоду № 7 до договору про надання юридичних послуг від 17.06.02.

Винагорода по справам № 8/355-9/188 та 8/356-9/189 за виконану правову роботу обумовлену п. 2.1.6 договору відповідно до договору складає 275000,00 грн. (п.2.1 додаткової угоди).

ЗАТ “Фірма “Спецвисотмонтаж” взяті на себе обов’язки щодо оплати наданих послуг не виконало, зазначену вище суму ПП “Монада” не сплатило.

ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” 25.01.2008 звернулося до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 у справі № 13/520 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.11.2007 у справі № 2-0-162/2007, яке відповідно до ст. 223 ЦПК України набрало законної сили, відмовлено у задоволенні заяви Аврамкова Л. про встановлення факту наявності у нього, як директора ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонатж”, повноважень, на виконання договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та додаткової угоди № 7 від 14.02.2006 до вказаного договору, укладеного між ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонатж” та ПП „Монада”.

Також в заяві зазначено, що Коломийським міськрайонним судом встановлено, що додаткова угода № 7 від 14.02.2006 до договору від 17.06.2002 є нікчемною.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.07.2008 задоволено заяву ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 у справі № 13/520 за нововиявленими обставинами. Суд рішення господарського суду м. Києва від 26.07.2007 у справі № 13/520 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ПП „Монада” відмовив, зустрічний позов ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” задовольнив повністю. Суд стягнув з ПП „Монада” на користь ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” 373706,41 грн. збитків.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області від 16.11.2007 у справі № 2-0-162/2007, яке відповідно до ст. 223 ЦПК України набрало законної сили, відмовлено у задоволенні заяви Аврамкова Л. про встановлення факту наявності у нього, як директора ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонатж”, повноважень, на виконання договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та додаткової угоди № 7 від 14.02.2006 до вказаного договору, укладеного між ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонатж” та ПП „Монада”.

Коломийським міськрайонним судом встановлено, що додаткова угода № 7 від 14.02.2006 до договору від 17.06.2002 є нікчемною.

Постановляючи зазначене рішення місцевий суд зазначив, що підписуючи 14.02.2006 додаткову угоду № 7 до договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та фактично маючи на меті розпорядитися грошовими коштами ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”, Аврамков Л.Л. діяв з перевищенням своїх повноважень, адже п. 4 договору від 17.06.2002 вже визначено порядок оплати послуг юридичної фірми.

При цьому суд першої інстанції відповідно до ст. 112 ГПК України прийшов до висновку, що встановлені зазначеним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області обставини мають істотне значення для даної справи, є нововиявленими обставини, які дають підстави для перегляду прийнятого судом рішення.

Згідно ст. 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняти ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

В 1.1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами зазначено, що на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення (п. 1.2 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами)

Як вбачається із рішення Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області від 16.11.2007 у справі № 2-0-162/2007 Аврамков Л.Л. звернувся до суду з заявою про встановлення факту наявності у нього, як директора ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”, повноважень на виконання договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та додаткової угоди № 7 від 14.02.2006 до вказаного договору, укладеного з ПП „Монада”

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області від 16.11.2007 у справі № 2-0-162/2007 у задоволенні заяви Аврамкова Л.Л. відмовлено.

Відмовляючи в задоволені заяви суд вважав, що заява не підлягає задоволенню, оскільки заявник просить встановити факт непов’язаний з охороною його особистих прав та інтересів або створення умов здійснення особистих немайнових чи майнових прав. Заява стосується встановлення повноважень посадової особи, що не є предметом судового розгляду в порядку окремого провадження.

Разом з тим, Коломийський міськрайонний суд в рішенні зазначив, що суд прийшов до висновку, що додаткова угода № 7 від 14.02.2006 до договору від 17.06.2002 є нікчемною і посилаючись на ст. 228 ЦК України суд вказав, що підписуючи 14.02.2006 додаткову угоду № 7 до договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та фактично маючи на меті розпорядитися грошовими коштами ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”, Аврамков Л.Л. діяв з перевищенням своїх повноважень, адже п. 4 договору від 17.06.2002 вже визначено порядок оплати послуг юридичної фірми.

Ухвалою Апеляційного суду Івано–Франківської області від 24.07.2008 рішення Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області від 16.11.2007 скасовано та постановлено ухвалу якою провадження у справі за заявою Аврамкова Л.Л. про встановлення факту наявності у нього повноважень, як директора ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” на виконання договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та додаткової угоди № 7 від 14.02.2006 до вказаного договору, укладеного з ПП „Монада” закрито.

При цьому Апеляційний суд Івано–Франківської області в ухвалі, зокрема, зазначив, що суд при ухвалені рішення всупереч вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України вийшов за межі заявлених вимог, так як заявник не просив про визнання нікчемною додаткової угоди № 7 від 14.02.2006 до договору від 17.06.2002.

Ухвалою Верховного Суду України від 24.09.2009 касаційні скарги Аврамкова Л.Л., ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” відхилено, а ухвалу апеляційного суду Івано–Франківської області від 24.07.2008 залишено без зміни.

В п. 3.6 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами зазначено, що прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 3.7 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Переглядаючи рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 суд першої інстанції послався на те, що Коломийським міськрайонним судом встановлено, що додаткова угода № 7 від 14.02.2006 до договору від 17.06.2002 є нікчемною і постановляючи зазначене рішення місцевий суд зазначив, що підписуючи 14.02.2006 додаткову угоду № 7 до договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та фактично маючи на меті розпорядитися грошовими коштами ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”, Аврамков Л.Л. діяв з перевищенням своїх повноважень, адже п. 4 договору від 17.06.2002 вже визначено порядок оплати послуг юридичної фірми.

При цьому суд першої інстанції відповідно до ст. 112 ГПК України прийшов до висновку, що встановлені зазначеним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області обставини мають істотне значення для даної справи, є нововиявленими обставинами, які дають підстави для перегляду прийнятого судом рішення.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки визнання нікчемного правочину в судовому порядку не вимагається, то встановлений рішенням Коломийським міськрайонним судом факт нікчемності додаткової угоди № 7 від 14.02.2006 до договору від 17.06.2002 не може бути нововиявленою обставиною, а тому рішення міськрайонного суду, згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України в цій частині не є обов’язковим для господарського суду м. Києва, оскільки ним не встановлені факти, що мають значення для вирішення спору, а дано оцінку щодо нікчемності договору, а для цього рішення суду не вимагається.

Також рішення Коломийського міськрайонного суду, згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України не є обов’язковим для господарського суду м. Києва, в тій частині, що судом в рішенні зазначено, що підписуючи 14.02.2006 додаткову угоду № 7 до договору про надання юридичних послуг від 17.06.2002 та фактично маючи на меті розпорядитися грошовими коштами ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж”, Аврамков Л.Л. діяв з перевищенням своїх повноважень, адже п. 4 договору від 17.06.2002 вже визначено порядок оплати послуг юридичної фірми.

По суті в цій частині оспорюються повноваження директора ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” Аврамкова Л.Л. на підписання додаткової угоди № 7 до договору, але при цьому додаткова угода в судовому порядку не була визнана недійсною.

З огляду на те, що факти встановлені рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області від 16.11.2007 у справі № 2-0-162/2007 не є обов’язковими для господарського суду м. Києва, то переглядаючи рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2007 у справі № 13/520 суд необґрунтовано визнав обставини встановлені рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області такими, що мають істотне значення для справи, є нововиявленими обставинами, які дають підстави для перегляду прийнятого судом рішення.

Окрім того, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано–Франківської області від 16.11.2007 у справі № 2-0-162/2007 в подальшому було скасовано ухвалою Апеляційного суду Івано–Франківської області від 24.07.2008, яка ухвалою Верховного Суду України від 24.09.2009 залишена без зміни.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд м. Києва необґрунтовано переглянув справу за нововиявленими обставинами, а тому рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2008 підлягає скасуванню.

На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2008 у справі № 13/520 – скасувати.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Фірма “Спецвисотмонтаж” (юридична адреса: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 18-а, поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; код ЄДРПОУ 30867797) на користь Приватного підприємства “Монада” (юридична адреса: 73040, м. Херсон, вул. Покрищева,49, корп. 2 оф.38; поштова адреса: 04214, м. Київ, вул. Північна, 2/58, оф. 111, код ЄДРПОУ 31006458) 3113 (три тисячі сто тринадцять) грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Матеріали справи № 13/520 повернути господарському суду м. Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.12.09 (відправлено)