Рішення № 73872916, 10.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 р. № 814/1125/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за заявою:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про:підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління) звернулося до суду із заявою про підтвердження правомірності застосування адміністративного арешту майна платника податків (надалі - арешт майна) - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 або платник податків).

Відповідно до викладеного у заяві, підставою для прийняття рішення про арешт майна став факт відмови платника податків від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув заяву Управління в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 7-9), основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є «пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення».

Управління надало затверджений міським головою Вознесенська «Перелік атестованих автостанцій на території м.Вознесенськ за станом на 01.01.2018 (за даними офіційного сайту Державної служби України з безпеки на транспорті)». Відповідно до цього переліку, ФОП ОСОБА_1 є власником автостанції «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_2, та діє відповідно до свідоцтва, термін дії якого 07.05.2012-06.05.2017 (арк. спр. 48).

10.04.2018 Управління отримало лист виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 03.04.2018 № 682/01/01-02/14, в якому було зазначено таке: « … на території міста за адресою АДРЕСА_2, розташована автостанція «ІНФОРМАЦІЯ_1», з якої регулярно здійснюється відправлення автотранспорту за приміськими маршрутами пасажирських перевезень. Ця автостанція функціонує незаконно … працівники ФОП ОСОБА_1 здійснюють розрахунки із пасажирами за проїзд без застосування реєстраторів розрахункових операцій, чим порушують діюче законодавство … Виконавчий комітет … просить терміново провести перевірку …» (арк. спр. 36-37).

23.04.2018 начальник Управління видав наказ № 886 про проведення на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів) з 25.04.2018 фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 (надалі - Наказ, арк. спр. 12-13).

Відповідно до направлень на перевірку від 23.04.2018 (№ 1228/14-29-03-01-28 та № 1229/14-29-03-01-28, надалі - Направлення. арк. спр. 14, 15), посадові особи Управління з 25.04.2018 мали провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1

03.05.2018 посадові особи Управління склали:

1. Акт відмови у допуску до проведення перевірки № 0091/14/29/14/НОМЕР_1 (надалі - Акті відмови у допуску, арк. спр. 18). Відповідно до Акта відмови у допуску, «… здійснена спроба фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 … за адресою місце проведення розрахунків: АДРЕСА_2 (автостанція «ІНФОРМАЦІЯ_1») особа що проводила розрахунки (з її слів касир) ОСОБА_2 після ознайомлення з наказом та направленнями на проведення перевірки відмовив(ла) … у допуску до перевірки, чим порушено вимоги ст. 20, п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України …».

2. Акт відмови від підписання матеріалів № 0091/14/29/14/1908522371/1 (надалі - Акт відмови від підписання, арк. спр. 16). Відповідно до Акта відмови від підписання, «… касир ФОР ОСОБА_1 ОСОБА_2 після ознайомлення відмовився від підписання матеріалів …».

3. Акт відмови від отримання матеріалів № 0091/14/29/14/1908522371/2 (надалі - Акт відмови від отримання, арк. спр. 17). Відповідно до Акта відмови від отримання, «… касир ФОП ОСОБА_1 … ОСОБА_2 після ознайомлення з актом відмови у допуску … відмовився від отримання матеріалів …».

04.05.2018 Управління рекомендованим листом (вих. № 6758/10/14-29-14-06-08, арк. спр. 20) направило ФОП ОСОБА_1 (за місцем його проживання) копію Наказу і вказані вище акти.

До заяви, що була подана до суду, Управління, крім вказаних вище документів, додало «відеозапис, зроблений лейтенантом поліції Вознесенського ВП ГУНП, що підтверджує факт недопуску».

04.05.2018 начальник Управління прийняв Рішення № 4 про застосування адміністративного арешту майна платника податків (надалі - Рішення, арк. спр. 10). Рішення разом із листом від 04.05.2018 № 6759/10/14-2914-06-08), що містив вимогу тимчасового зупинення відчуження майна (арк. спр. 11), Управління направило ФОП ОСОБА_1 04.05.2018.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, обґрунтованість арешту майна має бути перевірена судом.

В результаті перевірки обґрунтованості арешту майна суд встановив таке.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо зокрема платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як вказано в пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, непред'явлення або ненадіслання у випадках, встановлених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам) або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, направлень на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

На підтвердження того, що вказана в актах особа (ОСОБА_2) є особою, яка від імені ФОП ОСОБА_1 фактично проводить розрахункові операції, Управління надало відеозапис, зроблений посадовою особою Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, та пояснення, що були надані ОСОБА_2 посадовій особі Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області (арк. спр. 42).

На думку суду, ці докази не є допустимим та достовірними у розумінні статей 74 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України. Нормами Податкового кодексу України не передбачено оформлення документів, пов'язаних з проведенням фактичних перевірок, посадовими особами Національної поліції. Крім того, неналежна якість наданої Управлінням копії документа унеможливлює встановлення його змісту. Як вказано у пункті 80.7 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу, тому суд не прийняв до уваги відеозапис, що був проведений посадовою особою Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області.

Відносно наданої Управлінням копії «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за І квартал 2018 року, складеного ФОП ОСОБА_1 та поданого до Вознесенської ОДПІ ГУ ДФС 13.04.2018 (арк. спр. 43-45), суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що податковий номер, позначений Управлінням, належить ОСОБА_2

Оскільки умовою для допуску до проведення перевірки, згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, є пред'явлення (надіслання) направлення(нь) та копії наказу саме платнику податків (його посадовим особам, уповноваженим особам, особам, які фактично проводять розрахункові операції), а Управління не довело допустимими та достовірними доказами той факт, що ОСОБА_2 є особою, яка від імені ФОП ОСОБА_1 проводить розрахункові операції, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем умов проведення перевірки та, відповідно, про необґрунтованість арешту майна.

Керуючись статтями 9, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні заяви Головного управління ДФС у Миколаївській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна