Постанова № 7387288, 23.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2009                                                                                           № 35/470

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури: Ноздрякова Ю.В., посв. №143 від 12.04.2005

від позивача: Безносик А.О., дов. №225-КР-1180, від 19.11.2009

від відповідача : не з’явився

від третьої особи 1: не з’явився

від третьої особи 2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокуратура Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

у справі № 35/470 (суддя

за позовом                               Першого заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до                                                   Автокооператив у "Затока"

третя особа позивача           Оболонська районна у м. Києві рада           Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

третя особа відповідача           

про                                                   повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 відмовлено в задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі-позивач) до Автокооперативу „Затока” (далі-відповідач) про зобов’язання відповідача повернути позивачеві самовільно зайняту земельну ділянку площею 14642,95 кв.м., розташовану за адресою: м.Київ, вул.Озерна, 5 шляхом знесення гаражів за власний рахунок, а також у разі невиконання відповідачем рішення в частині знесення гаражів – дозволити Оболонській районній у місті Києві раді виконати ці дії за рахунок відповідача.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обгрунтовано відсутністю доказів, які підтверджують наявність вини та протиправності поведінки відповідача у самовільному зайнятті та неправомірному використанні спірної земельної ділянки, оскільки акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений Головним управлінням земельних ресурсів є неналежним доказом, а відповідачем використано право ініціювати одержання в користування займаної ним земельної ділянки.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, перший заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі позивача звернувся з апеляційним поданням, в якому просив Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції від 12.03.2008 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, апелянт посилається на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів щодо спірної земельної ділянки, що тягне за собою наслідки визначені статтею 212 Земельного кодексу України. Факт відсутності правовстановлюючих документів підтверджено актом органу, який згідно Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 19.12.2002 №182/342 здійснює контроль за використанням земель та проводить перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Крім того, скаржником зазначено, що оскільки в цивільному праві діє презумпція вини правопорушника, її відсутність повинна бути доведена відповідачем, а не позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2008 (колегія у складі: Смірнова Л.Г. – головуюча, Алданова С.О., Коротун О.М.) апеляційне подання прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 13.05.2008.

В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 апеляційне провадження у даній справі було зупинено до вирішення адміністративної справи №2-а-109/08, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.10.2008 позовну заяву Автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки „Затока” у справі №2-а-109/08 залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2009 заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Автокооперативу по експлуатації тимчасової відкритої автостоянки „Затока” на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 27.10.2008 повернуто особі, яка її подала.

У зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 ровадження у даній справі поновлено, судове засідання призначено на 23.12.2009.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 21.12.2009 у зв’язку з виробничою необхідністю (зайнятістю судді Коротун О.М. в іншому судовому процесі) та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків розгляд апеляційної скарги у справі №35/470 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Алданова С.О., Тищенко О.В. відповідно до приписів статті 46 ГПК України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

В судове засідання 23.12.2009 з’явилися представники прокуратури та позивача, які повністю підтримали доводи апеляційного подання та просили його задовольнити повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач та треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте повноважних представників сторін у судове засідання не направили. Від третьої особи 1 до суду надійшла заява, в якій остання просила суд розглянути справи за відсутності її представника та прийняти обґрунтоване рішення на свій розсуд на підставі чинного законодавства України з відповідним застосуванням конституційних засад судочинства.

Враховуючи, що явка представників учасників судового процесу не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов’язком учасника судового процесу (третьої особи), Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 23.12.2009 без участі представників відповідача та третіх осіб.

З наданого суду відзиву відповідача вбачається, що останній повністю заперечує проти апеляційного подання та просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 залишити без змін. Як на підставу своїх заперечень, відповідач посилається на те, що він є правонаступником Об’єднаного автокооперативу відкритих платних автостоянок „Чайка” в частині автостоянки №15, що розташована по вул.Озерна, 5 в місті Києві, на земельній ділянці площею 14646,96кв.м., якому відповідно до рішень виконавчого комітету Міської районної ради народних депутатів від 10.04.1987 №153 та від 08.06.1987 №265 виділено земельну ділянку у користування для влаштування на ній відкритої платної автостоянки. Зазначеним автокооперативом ще в 1999-2000 роках ініційовано питання про виділення спірної земельної ділянки, проте на момент розгляду справи позивачем не прийнято будь-яких рішень щодо спірної земельної ділянки. Крім того, відповідачем зазначено, що до повноважень позивача належить прийняття рішень щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, проте суду не надано доказів прийняття такого рішення позивачем.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно частини 5 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості грунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Згідно частини 4 статті 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; ...

Відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (Київдержземшспекції) проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні Автокооперативу „Затока” земельної ділянки площею 14642,95кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 5.

В результаті проведеної перевірки встановлено, що станом на 03.07.2007 Автокооперативом „Затока” використовується земельна ділянка, під розміщення гаражів, площею 14642,95 кв.м., що розташована за адресою: м.Київ, вул. Озерна, 5. Земельна ділянка використовується на підставі рішення Мінської райради народних депутатів від 08.06.1987 №265, яким було виділено земельну ділянку 1,5га по вул. Озерній, Об’єднаному автокооперативу відкритих платних автостоянок „Чайка”.

Документи, що посвідчують право власності або право користування вказаною земельною ділянкою в тому числі на умовах оренди передбачені ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у Автокооперативу „Затока” відсутні.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно з ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі викладеного Перший заступник прокурора Оболонського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради до Автокооперативу „Затока”, з позовними вимогами про повернення земельної ділянки площею 14 642,95 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 5, Київській міській раді шляхом знесення гаражів за власний рахунок, а також в разі невиконання відповідачем рішення в частині знесення гаражів - дозволити Оболонській районній в м.Києві раді виконати ці дії за рахунок Автокооперативу „Затока”.

В процесі розгляду справи, представником прокуратури була подана заява про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої прокуратура просила суд зобов’язати Автокооператив „Затока” повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 14642,95 кв.м. за адресою: м.Київ, вул. Озерна, 5 Київській міській раді шляхом знесення гаражів за власний рахунок та стягнути судові витрати.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Самовільним зайняттям земельної ділянки згідно статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно статті 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до частини 3 статті 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який на підставу своїх заперечень повинен був надати суду документи, які підтверджують його право користування земельною ділянкою площею 14642,95 кв.м., розташованою за адресою: м.Київ, вул.Озерна, 5.

Оскільки вищезазначених документів суду не надано, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач, не набувши у встановленому Земельним кодексом України порядку права користування земельною ділянкою площею 14642,95 кв.м., розташовану за адресою: м.Київ, вул.Озерна, 5, безпідставно та неправомірно користується вказаною земельною ділянкою.

При цьому, судовою колегією критично оцінено посилання відповідача на те, що він є правонаступником Об’єднаного автокооперативу відкритих платних автостоянок „Чайка” в частині автостоянки №15, що розташована по вул.Озерна, 5 в місті Києві, на земельній ділянці площею 14646,96кв.м., якому відповідно до рішень виконавчого комітету Міської районної ради народних депутатів від 10.04.1987 №153 та від 08.06.1987 №265 виділено земельну ділянку у користування для влаштування на ній відкритої платної автостоянки, а зазначеним автокооперативом ще в 1999-2000 роках ініційовано питання про виділення спірної земельної ділянки, оскільки на момент розгляду справи суду не надано доказів, які підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою площею 14642,95 кв.м., розташованою за адресою: м.Київ, вул.Озерна, 5.

За таких обставин, позовні вимоги Першого заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 таким, що підлягає скасуванню, а апеляційне подання задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційне подання Першого заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 у справі №35/470 задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 у справі №35/470 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Зобов’язати Автокооператив „Затока” (04209, м.Київ, вул. Озерна, 5, код ЄДРПОУ 22867113) повернути Київській міській раді (01044, м.Київ, вул.Озерна, 5, код ЄДРПОУ 33100617) самовільно зайняту земельну ділянку площею 14642,96кв.м., розташовану за адресою: м.Київ, вул.Озерна, 5 шляхом знесення гаражів за власний рахунок.

5. Стягнути з Автокооперативу „Затока” (04209, м.Київ, вул. Озерна, 5, код ЄДРПОУ 22867113) до Державного бюджету України 85(вісімдесят п’ять)грн.00коп. державного мита за розгляд справи місцевим господарським судом та 42(сорок дві)грн.50коп. державного мита за розгляд справи в апеляційному порядку.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №35/470 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.12.09 (відправлено)