Постанова № 7386896, 21.12.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.12.2009 р.                                                             справа №26/24

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гези Т.Д.

суддів

при секретарі:Акулової Н.В. , Стойка О.В.

Денисенко К.С.

за участю представників сторін: від позивача:не з'явились, від відповідача:Адарюкова К.М. - по довір. №47Д від 13.10.08р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від22.10.2009 року по справі№26/24 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алкор-Україна" м. Миколаїв доЗакритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" м. Маріуполь Донецької області предмет спорустягнення заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною №12 від 09.01.09р. в сумі 56200грн. 00коп. (згідно заяви про зміну підстав позову №327/09 від 05.10.09р.) В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкор-Україна» м.Миколаїв (далі по тексту –ТОВ «Алкор-Україна») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м.Маріуполь Донецької області (далі по тексту –ЗАТ «АзовЕлектроСталь») про стягнення заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною №12 від 09.01.09р. в сумі 56200грн. 00коп. (згідно заяви про зміну підстав позову №327/09 від 05.10.09р.). Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.09р. по справі №26/24 позовні вимоги ТОВ «Алкор-Україна»задоволені. Рішення суду мотивовано тим, що на виконання умов досягнутої домовленості позивач, згідно видаткової накладної №12 від 09.01.08р. поставив відповідачу товар на загальну суму 75600грн. Відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару виконав частково в сумі 19400грн. Враховуючи, що сторонами не визначено термін виконання відповідачем свого обов’язку щодо оплати вартості поставленого товару, суд дійшов до висновку про застосування положень ст.530 Цивільного кодексу України. Суд у рішенні зазначив, що позивачем на адресу відповідача направлено лист №АL 09-104 від 17.06.09р. з вимогою погасити наявну заборгованість в сумі 56200грн., яка отримана відповідачем 22.06.09р., що підтверджується доказами матеріалів справи. Сторонами складений графік погашення заборгованості №301/18 від 06.04.09р. Відповідач доказів оплати позивачу боргу в сумі 56200грн. суду не надав, тому позовні вимоги ТОВ «Алкор-Україна»про стягнення боргу у сумі 56200грн. визнані судом обґрунтованими і задоволені у повному обсязі. ЗАТ «АзовЕлектроСталь»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 22.10.09р. по справі №26/24 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Заявник в апеляційній скарзі вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального та матеріального права, а висновки, які покладені в основу оскаржуваного рішення, не відповідають обставинам справи. Так, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату боргу за отриманий товар в сумі 56200грн., оскільки лист №АL 09-104 від 17.06.09р. адресований заступнику комерційного директора ВАТ «Азовмаш», яке не є стороною по справі №26/24. Крім цього, заявник в апеляційній скарзі зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається на графік погашення заборгованості №301/18/ від 06.04.09р., який нібито підтверджує факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості, втім, як зазначає відповідач, в даному документі відсутнє посилання на первинні документи, зазначені у позовній заяві, тому не можливо встановити з яких правовідносин виник борг. У зв’язку з чим, скаржник вважає, що у нього не виникло зобов’язання по оплаті товару в сумі 56200грн., отриманого за витратною накладною №12 від 09.01.09р. ТОВ «Алкор-Україна»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 22.10.09р. по справі №26/24 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Позивач у відзиві вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення правомірно було встановлено той факт, що не зважаючи на те, що договір у формі єдиного письмового документа між сторонами укладено не було, сукупність дій, здійснених сторонами, переконливо свідчить про їх волевиявлення щодо виникнення певних правовідносин щодо поставки товару, а також виникнення у відповідача зобов’язання щодо оплати отриманого товару. Представник позивача у судове засідання 21.12.09р. не з’явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 24.11.09р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника позивач суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи те, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.09р. явка сторін не була визнана обов’язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв’язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ЗАТ «АзовЕлектроСталь»за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги та відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача направлено лист №301/18-68 від 09.01.09р. з проханням відпустити останньому дріб сталеву литу 1.8-2.2мм в кількості 10 тон. Здійснити доплату за поставлений товар відповідач гарантував до 09.01.09р. Крім того відповідачем запропоновано позивачу вислати проект договору та вважати даний лист договірною домовленістю.

За приписами ч.1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, втім цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов’язки.

Так, позивач на виконання умов досягнутої домовленості, згідно видаткової накладної №12 від 09.01.08р., поставив відповідачеві товар на загальну суму 75600грн.

Товар від позивача був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №616 від 08.01.09р., про що свідчить підпис останнього в накладній та штамп підприємства.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами по справі виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши 19 400грн., що підтверджується банківськими виписками на зазначену суму.

Решта поставленого товару відповідачем сплачена не була, у зв’язку з чим за останнім виникла спірна заборгованість у сумі 56200грн.

Позивач у позові посилається на те, що сторони встановили строки погашення заборгованості у сумі 56200грн., згідно графіку погашення №301/18/ від 06.04.09р., який підписаний та скріплений печатками підприємств (арк. справи 32). Однак, не зважаючи на це, сума боргу 56200грн. відповідачем не сплачена.

З даного графіку вбачається, що заборгованість ЗАТ «АЕС»перед ТОВ «Алкор-Україна»складає 56200грн., але в ньому відсутні посилання на первинні документи, які б підтверджували, що дана заборгованість виникла саме за товар отриманий відповідачем згідно видаткової накладної №12 від 09.01.09р., яка є підставою позову.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що сторонами не визначено термін виконання відповідачем свого обов’язку щодо оплати вартості поставленого товару, тому в даному випадку слід застосувати приписи ст.530 Цивільного кодексу України при визначені терміну оплати.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, як на доказ пред’явлення відповідачу вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, посилається на лист №АL 09-104 від 17.06.09р., який було направлено на адресу відповідача 18.06.09р.

Направлення та отримання відповідачем 22.06.09р. даної вимоги позивач підтверджує поштовою квитанцією №9657 від 18.06.09р., поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №2018510 (арк. справи 82-84).

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що не отримував від позивача вимоги про сплату заборгованості за отриманий товар. Лист №АL 09-104 від 17.06.09р. не може бути прийнятий, як доказ пред’явлення вимоги відповідачу, оскільки він адресований заступнику комерційного директора ВАТ «Азовмаш», яке не є стороною по справі №26/24.

У зв’язку з чим, скаржник вважає, що у нього не виникло зобов’язання по оплаті товару в сумі 56200грн., отриманого за витратною накладною №12 від 09.01.09р.

Судова колегія дослідивши надані позивачем докази встановила, що дійсно, лист №АL 09-104 від 17.06.09р. адресований заступнику комерційного директора ВАТ «Азовмаш» Лисенко М.Н. та направлений ВАТ «Азовмаш»на адресу: 87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1, що підтверджується поштовою квитанцією №9657 від 18.06.09р. та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №2018510.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з зазначеного апеляційна інстанція дійшла до висновку, що позивачем не доведено доказами матеріалів справи пред’явлення відповідачу по справі - ЗАТ «АзовЕлектроСталь» вимоги про погашення боргу в сумі 56200грн., в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, і погоджується з доводом скаржника, що у ЗАТ «АзовЕлектроСталь»не виникло зобов’язання по оплаті позивачу товару в сумі 56200грн., отриманого за витратною накладною №12 від 09.01.09р.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Апеляційна скарга ЗАТ «АзовЕлектроСталь»підлягає задоволенню, рішення господарського суду від 22.10.09р. по справі №26/24 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» м. Маріуполь Донецької області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.09р. по справі №26/24 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор –Україна»м. Миколаїв до Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»м.Маріуполь Донецької області про стягнення боргу в сумі 56200грн. –відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкор-Україна»(54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 19, р/р 26007119370300 АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 35066573) на користь Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь»(87535, м.Маріуполь, Донецької області, пл. Машинобудівників, 1, п/р 26003900175599 в Маріупольській філії ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 281грн.

          Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

          Зобов’язати господарський суд Донецької області, у разі стягнення сум за наказом від 02.11.09р., видати наказ про повернення стягнутих грошових коштів, при наявності умов, передбачених ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий          Т.Д. Геза

Судді:          Н.В. Акулова

          О.В. Стойка

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

          1. господарському суду