Постанова № 73868938, 08.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 761/26940/17-ц Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1625/18 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві про зобов'язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві про зобов'язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві про зобов'язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав невиконання вимог закону, визначених ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції позивач 14 грудня 2017 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року залучено захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року.

На виконання вимог закону, визначених ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року, Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначено адвоката Вербіло ЛарисуПавлівну для забезпечення реалізації права позивача ОСОБА_4 на отримання правової допомоги.

22 березня 2018 року адвокат Вербіло Л.П. ознайомилась з матеріалами цивільної справи та 27 березня 2018 року нею подана апеляційна скарга на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року (а.с. 31-33).

В апеляційній скарзі порушується питання про скасування ухвали суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_4 з наступним її поверненням судом першої інстанції не враховано, що позивач потребує кваліфікованої правової допомоги, не залучив до участі у справі через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві адвоката, не надав додатковий строк для усунення недоліків, та відповідно не вирішив питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

У відповідності до вимог статті 369 ЦПК України ( у редакції Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким внесені зміни до цивільного процесуального кодексу України, чка іє з 15 грудня 2017 року) апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У такому випадку судове засідання не проводиться, а розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами - частина 13 статті 7 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що у строки вказані в ухвалі про залишення позову без руху, позивачем не усунуті недоліки, що є підставою для повернення заяви.

Проте до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України ( в редакції, чинній на момент подання заяви).

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб - частина 1 статті 120 ЦПК України.

Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій зазначає конкретні підстави залишення заяви без руху і надає строк для усунення недоліків, тривалістю протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. Частиною 2 статті 121 ЦПК України передбачено, зокрема, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві про зобов'язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду. У поданій заяві просив суд у порядку частини 2 статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» звернутися до Центру про забезпечення його права на безоплатну правову допомогу у цій справі, в тому числі щодо надання копії позову відповідачу, а також стягнути судовий збір з відповідача.

Ухвалою суду першої інстанції від 07 серпня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху з підстав несплати судового збору, встановленого Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI та не долучення до позовної заяви її копії для відповідача.

Копію ухвали про усунення недоліків позивач одержав через Державну установу «Київський слідчий ізолятор» 28 серпня 2017 року (а.с.7) та на виконання ухвали суду подав заяву, в якій просив повторно суд розглянути його клопотання про забезпечення представництва позивача у порядку частини 2 статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а також заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору через відсутність доходів (а.с.9).

Залишивши без вирішення клопотання позивача, суд першої інстанції ухвалою від 06 листопада 2017 року визнав позовну заяву неподаною та повернув матеріали позивачу з підстав не усунення недоліків заяви.

Перевіряючи матеріали позовної заяви, а також додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, колегія суддів приходить до наступного:

Згідно зі статтею 2 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цивільного процесуального кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України - стаття 3, 4 ЦПК України.

Із направлених матеріалів цивільної справи колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_4 засуджений Луцьким міськрайонним судом Волинської області за п. 4, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі. На час пред'явлення позову перебував в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

У поданій позовній заяві та повторно у заяві про усунення недоліків позивач просив суд першої інстанції забезпечити йому представництво у порядку статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а також звільнити від сплати судового збору через відсутність доходів.

Нормами цивільного процесуального законодавства врегульовані питання, пов'язані з правом особи, яка бере участь у справі, на правову допомогу, а також порядок звільнення від сплати судового збору.

Так, у відповідності до вимог статті 12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Частиною 2 цієї статті передбачено, що безоплатна правова допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

З урахуванням цих норм, спеціальними законами, які регулюють порядок звільнення від сплати судового збору та надання безоплатної правової допомоги є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» та Закон України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», у редакції, чинній на момент подання заяви суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Що стосується безоплатної правової допомоги, то з метою створення ефективної системи надання безоплатної правової допомоги для реалізації встановленого статтею 59 Конституції України права кожного на правову допомогу був прийнятий Закон України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року (далі Закон). Цей Закон визначає зміст права на правову допомогу, порядок його реалізації, підстави і порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги, повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері тощо.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: надання правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України - стаття 8 Закону.

Отже, положення Закону України «Про безоплатну правову допомогу» слід розуміти як гарантовану державою можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в обсязі і формах, яка вона того потребує, безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу.

Порядок розгляду звернень про безоплатну вторинну правову допомогу визначений статтею 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», в тому числі на підставі ухвали суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.

За приписами частини 2 статті 208 ЦПК України питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі тощо вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми процесуального права слід дійти висновку про те, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 та частиною 1 статті 120 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, а також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, якщо сплата судового збору чи долучення копії позовної заяви із додатками до неї згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору та копія позовної заяви, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Разом із тим, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання як про звільнення від оплати судового збору, так і про сприяння реалізації його права на правову допомогу у порядку Закону України «Про безоплатну правову допомогу», в тому числі із наданням копії позову відповідачу, то наслідки, передбачені статтею 121 ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, що подані клопотання позивача про забезпечення представництва у порядку статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та звільнення від оплати судового збору судом першої інстанції не вирішені.

У цьому випадку підстави для застосування до поданої позовної заяви ОСОБА_4 положень частини 1 статті 121 ЦПК України відсутні.

За наведених обставин висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_4 з підстав невиконання вимогах закону, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

У відповідності до вимог статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: