
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа 754/8630/17 Головуючий в І інстанції: Галась І.А.
апеляційне провадження № 22-ц/796/3895/2018 Доповідач- ЗаришнякГ.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Дроздовій Ж.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Будеївська сільська рада Кодимського району Одеської області, Державний нотаріус П'ятої Одеської державної нотаріальної контори Данкогло Вікторія Вікторівна, ОСОБА_7, про визнання заповіту нікчемним,-
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року відкрито провадження в даній справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий в інтересах відповідачки ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права щодо підсудності, просить ухвалу суду скасувати.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 та її представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Представник позивачки заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду законною.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Звертаючись з даним позовом за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва, позивачка посилалась на те, що 22 січня 2010 року між нею та її адвокатом ОСОБА_8 був укладений договір про надання правової допомоги №1-22/10, згідно з пп. 6.1 та п п.6 якого, сторонами , у випадку пред'явлення до суду позовних вимог щодо захисту інтересів ОСОБА_4, визначена договірна підсудність на виконання приписів ст.112 ЦПК України, в редакції 2004 року: саме Деснянському районному суду м. Києва.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підсудний Деснянському районному суду м. Києва.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що спірним спадковим майном є нерухоме майно: квартира та 9/100 частини домоволодіння, що знаходяться в м. Одеса.
Виключна підсудність передбачає, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ст.114 ЦПК України, в редакції Закону, що діяв на момент відкриття провадження у справі).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи.
За правилом ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
При цьому Цивільним процесуальним кодексом України ( в редакції, яка була чинною на час звернення з даним позовом до суду) визначено наступні види підсудності: підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 109 ЦПК України), підсудність справ за вибором позивача (ст. 110 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають з її межами (ст. 111 ЦПК України), підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою (ст. 113 ЦПК України) та виключна підсудність. При цьому колегія суддів зазначає, що стаття 112 ЦПК України - договірна підсудність, виключена з ЦПК України на підставі Закону №2453-VI від 07 липня 2010 року, окрім того, даний спір не випливає із вказаного договору про надання правової допомоги, а тому посилання позивачки на те, що дану справу повинен розглядати саме Деснянський районний суд м. Києва за договірною підсудністю, передбаченою укладеним між нею та її адвокатом ОСОБА_8 договором про надання правової допомоги №1-22/10 від 22 січня 2010 року, не заслуговують на увагу і не ґрунтується на нормах процесуального права.
Статтею 3 ЦПК України, в редакції 2004 року, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Як видно зі справи, відповідач ОСОБА_5 проживає в м.Одеса, треті особи також знаходяться в м.Одеса.
Позивачкою в поданій позовній заяві, в редакції від 04 липня 2017 року, за якою відкрито провадження у даній справі, в якості відповідача зазначено Деснянське районне управління юстиції в м. Києві. Разом з тим, позовна заява ОСОБА_4 не містила позовних вимог до цього відповідача та не має викладу обставин про порушення її права саме Деснянським районним управлінням юстиції в м. Києві.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що залучення позивачкою в якості співвідповідача Деснянське районне управління юстиції в м. Києві є відкритим маніпулюванням позивачки територіальною підсудністю, зловживанням нею своїми процесуальними правами, заслуговують на увагу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, в редакції, чинній на час відкриття провадження у справі, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За змістом вказаної норми, вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановленні процесуальним законом для відповідної категорії справ.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 42 Постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України в редакції Закону 2004 року). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є визнання нікчемним заповіту. Разом з тим, спірним спадковим майном, що залишилася після смерті ОСОБА_9 і є об'єктом заповіту, посвідченого секретарем Будеївської сільської ради, Кодимського району, Одеської області Морук Л.І. 11 лютого 2008 року та зареєстрованого в реєстрі за №17, є квартира АДРЕСА_1, та 9/100 частини домоволодіння АДРЕСА_2, що територіально розташовано у м. Одесі і не належить до юрисдикції Деснянського районного суду м. Києва, а тому в даному випадку діють правила виключної підсудності і відповідно до ст. 114 ЦПК України, в редакції, чинній на час відкриття провадження, даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.
Крім того,з матеріалів справи слідує, що між сторонами вже довгий час тривають судові процеси з приводу вказаного нерухомого майна, розгляд яких здійснювався Малиновським районним судом м. Одеси за місцем знаходження спірного майна, що підтверджується копіями судових рішень, які містяться в матеріалах даної цивільної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 380 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду заслуговують на увагу, в зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про направлення даної справи на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси за встановленою підсудністю.
Керуючись ст.ст.367, 374,380, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, - задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2017 року - скасувати та ухвалити нову постанову про направлення даної справи на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси за встановленою підсудністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 07 травня 2018 року.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 73868859, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 03.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 754/8630/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: