Постанова № 7386825, 24.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2009 року Справа № 18/82

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.–доповідача;

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засідання 10.12.2009 року:

від позивача: Пастух В.В., представник, довіреність № б/н від 14.01.09;

від відповідача: Громадюк О.Р., представник, довіреність № 2437/1 від 28.09.09;

від третьої особи: Полозов К.П., представник, довіреність № 873/38 від 17.11.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА", м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2009 року у справі № 18/82

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ", м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства "Київський ювелірний завод", м. Київ

про визнання недійсними договорів застави, повернення векселів

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ", м. Кіровоград звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА", м. Київ про визнання договору застави векселів № 17/01-ZК/245/01 від 31 жовтня 2007 року недійсним; визнання договору застави векселів № 17/01-ZК/245 від 26 жовтня 2007 року та реєстр до нього № 1 від 31 жовтня 2007 р. пред'явлених в заставу векселів недійсним; зобов'язання відповідача повернути позивачу простий вексель АА 1255011 від 03.10.2007 року та простий вексель АА 1255013 від 09.10.2007 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2009 року (суддя Тимошевська В.В.) позовні вимоги задоволено частково: визнано договір застави векселів № 17/01-ZК/245 від 26 жовтня 2007 року та реєстр до нього № 1 від 31 жовтня 2007 року пред'явлених у заставу векселів недійсним; зобов'язано відповідача повернути позивачу простий вексель АА 1255011 від 03.10.2007 року та простий вексель АА 1255013 від 09.10.2007 року. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА", м. Київ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2009 року у справі № 18/82 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання договору застави векселів № 17/01-ZК/245 від 26 жовтня 2007 року та реєстру до нього № 1 від 31 жовтня 2007 року пред'явлених у заставу векселів недійсним і зобов'язання відповідача повернути позивачу простий вексель АА 1255011 від 03.10.2007 року та простий вексель АА 1255013 від 09.10.2007 року.

Відповідач вважає, що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, а саме рішення винесене з порушенням норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що оспорюваний реєстр переданих в заставу векселів оформлений як єдиний документ на одному аркуші. Перша сторінка такого реєстру містить всі передбачені вищевказаним нормативно-правовими актами НБУ реквізити векселів. Комплексна судово-почеркознавча та технічна експертиза висновком від 31.07.2009 року підтвердила підписання реєстру № 1 від 31 жовтня 2007 року пред'явлених у заставу векселів директором ТОВ «Кіровоград-ВДМ»та скріплення печаткою цього ж товариства. При цьому печатка позивача містить його код за ЄДРПОУ - 31203644. Крім того, як встановлено судом, вказаний реєстр відповідає зразку форми, наведеному в додатку 3 до Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 року № 508, про що зазначив в рішенні, а тому, підпис і печатка позивача, так само, як і підписи і печатка відповідача містяться у відповідних графах, передбачених зразком форми реєстру. Тобто, реєстр № 1 від 31 жовтня 2007 року пред'явлених у заставу векселів як цілісний документ містить необхідний опис векселів, які передаються в заставу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відсутність на векселях заставного індосаменту та оформлення договору застави векселів з порушенням порядку укладення договорів (а саме заміна сторінок договору), підтверджує незаконність утримання апелянтом у заставі векселів АА 1255011 від 30.10.2007 року та АА 1255013 від 09.10.2007 року. Вважає рішення законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2009 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 24.11.2009 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 року розгляд справи відкладався до 10.12.2009 року.

У судовому засіданні 10.12.2009 року оголошувалась перерва до 24.12.2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

26 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА", м.Київ –банк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ" –позичальник був укладений кредитний договір № 17/01-KL/245, відповідно до якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 7000000 грн. по 27 листопада 2007 року включно (п.п.1.1, 1.2 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є вексель.

31 жовтня 2007 року сторонами укладена додаткова угода № 1, якою викладені в новій редакції пункти 1.1 та 2.9 кредитного договору № 17/01-KL/245.

Так, п.1.1 договору викладений у наступній редакції: "банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 9313200,000 грн."

Виконання зобов’язання позичальника за вказаним договором забезпечено заставою майнових прав (договір № 17/01- ZК /245 від 31.10.2008 року).

Як зазначено в наведеному договорі застави майнових прав, предметом застави є майнові права заставодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ", а саме, права вимоги отримання грошових коштів за договором купівлі-продажу № 5/08-06 від 29.08.2006 року, укладеним між заставодавцем та Відкритим акціонерним товариством "Київський ювелірний завод".

Позивач зазначав, що будь-яких інших договорів застави з відповідачем не укладав.

Проте, як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач направив йому невідомий договір застави векселів № 17/01- ZК /245/01 від 31.10.2007 року, а в судовому засіданні при розгляді господарським судом Кіровоградської області справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" до позивача у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" надало договір застави векселів № 17/01- ZК /245 від 26.10.2007 року.

З урахуванням уточнень підстав позову, позивач на підставі ч.ч.1,3,5 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 215,216 Цивільного кодексу України просив визнати недійсними зазначені договори застави та зобов’язати відповідача повернути прості векселі АА 1255011 від 03.10.2007 року та АА 1255013 від 09.10.2007 року.

З наданих відповідачем оригіналів договорів застави векселів вбачається наступне:

26 жовтня 2007 року сторонами підписаний договір застави векселів № 17/01- ZК /245, який, як зазначено у п.1.1 договору, забезпечував вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 17/01-KL/245 від 26.10.2007 року, а також усіх додаткових угод до нього та можливих додаткових угод, укладених у майбутньому, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов’язаний повернути заставодержателю кредитні кошти, які надаються в межах відкличної відновлюваної кредитної лінії, відкритої з 26.10.2007 року по 27.11.2007 року включно із максимальним лімітом в сумі 9313200 грн.

Як зазначено в п.1.2 договору застави, предметом застави є майно, право власності на яке виникне в майбутньому, а саме: прості векселі, детальний опис яких буде наведений у додатку №1 "Реєстр пред’явлених у заставу векселів" до цього договору.

Предмет застави передається заставодавцем заставодержателю шляхом вчинення на них заставного індосаменту, також заставодавець може передати предмет застави іншим шляхом.

До договору доданий реєстр №1 від 31.10.2007 року пред’явлених у заставу векселів, в якому зазначено, що пред’явник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-ВДМ" пред’явив в заставу 31.10.2007 року векселі АА 1255011 та АА 1255013, векселедавцем яких є Відкрите акціонерне товариство "Київський ювелірний завод", видані відповідно 09.10.2007 року та 03.10.2007 року, номінальною вартістю відповідно 2 394 00 грн. та 3830400 грн., зі строком платежу за пред’явленням.

31.10.2007 року сторонами підписаний договір застави векселів № 17/01- ZК /245/01, який як зазначено у п.1.1 договору, забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 17/01-KL/245 від 26 жовтня 2007 року (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю кредитні кошти, які надаються в межах відкличної відновлювальної кредитної лінії, відкритої з 26 жовтня 2007 року по 27 листопада 2007 року включно із максимальним лімітом в сумі 9 313 200,00 гривень, сплатити 35% процентів річних за користування кредитними коштами, інші платежі в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору.

Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього договору. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання кредитного договору.

В п.1.2 договору зазначено, що предметом застави є прості векселі, детальний опис яких наведений у додатку № 1 "Реєстр пред'явлених у заставу векселів" до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

Векселі передаються заставодавцем заставодержателю шляхом вчинення на них заставного індосаменту, та зберігаються у заставодержателя за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 41-А.

Реєстр пред’явлених у заставу векселів відповідачем не наданий.

Згідно з висновком призначеної у справі комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи, проведеної Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, від 31.07.2009 року підписи від імені Іваніхіна М.В. у вищенаведених договорах застави векселів та додатку до договору застави векселів № 17/01- ZК /245 від 26.10.2007 року виконані самим Іваніхіним М.В.

В договорах застави векселів № 17/01-ZК /245 від 26.10.2007 року та № 17/01- ZК /245/01 від 31.10.2007 року було замінено перший аркуш, а потім прошито білою тасьмою, скріплено відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА" та підписом від імені Зарубіна К.М.

Відносини застави регулюються Законом України "Про заставу", іншими актами законодавства.

Статтею 12 Закону України "Про заставу" встановлено, що у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.

За приписами статті 13 Закону України "Про заставу" договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.

Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В силу ст. 584 Цивільного кодексу України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Опис предмета застави у загальній формі може бути включений до тексту договору застави лише тоді, коли предметом застави є речі, визначені родовими ознаками.

Спірні договори застави укладені з приводу майна –векселів, визначеного індивідуальними ознаками.

Договір застави векселів № 17/01- ZК/245/01 від 31.10.2007 року містить опис векселів у загальній формі, зазначаючи, що предметом застави є прості векселі.

Реєстр пред’явлених у заставу векселів, який був би додатком до договору, відповідачем не наданий.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на реєстр № 1 пред’явлених у заставу векселів від 31.10.2009 року є безпідставним, оскільки зазначений реєстр містить посилання на те, що він є додатком до договору застави векселів № 17/01-ZК /245 від 26.10.2007 року.

У додаткових поясненнях на адресу суду першої інстанції відповідач зазначив, що "за договором застави векселів № 17/01- ZК/245/01 від 31.10.2007 року позивач жоден вексель відповідачу не передав та не підписувався відповідний реєстр пред’явлених у заставу векселів, а тому такий договір застави не містить опису предмету застави, як істотної умови, передбаченої ч.1 ст.12 Закону України "Про заставу"(т.2 а.с.23).

Згідно із ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо предмета застави, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір застави векселів № 17/01- ZК/245/01 від 31.10.2007 року є неукладеним.

Щодо договору застави векселів № 17/01-ZК /245 від 26.10.2007 року та реєстру до нього, колегія суддів зазначає наступне:

Векселедержатель може передати вексель у заставу, використовуючи для цього так званий заставний індосамент, тобто індосамент, що містить застереження "валюта під заставу", "валюта в забезпечення" або рівнозначне за змістом, що має на увазі заставу.

Вищенаведене визначено у ст.19 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, норми якої в силу ст. 77 вказаного закону застосовуються до простих векселів.

Прості векселі АА1255011 від 03.10.2007 року та АА 1255013 від 09.10.2007 року наведені застереження не містять.

Таким чином, порушений встановлений Уніфікованим законом порядок передачі векселів у заставу.

Як вже зазначалося, в силу ст. 12 Закону України "Про заставу" та ч.1 ст. 584 Цивільного кодексу України у договорі застави повинно бути визначено, поміж іншим, розмір та строк виконання зобов’язання, опис предмета застави.

На час укладення договору застави векселів № 17/01-ZК /245 - 26.10.2007 року максимальний ліміт заборгованості, визначений п.1.1 кредитного договору № 17/01-KL/245 становив 7000000 грн.

У спірному договорі застави векселів максимальний ліміт зазначено в сумі 9313200 грн., що не відповідає розміру встановленого кредитним договором зобов’язання.

В порушення вимог ст.12 Закону України "Про заставу" та ч.1 ст.584 Цивільного кодексу України спірний договір не містить опису предмета застави.

Посилання відповідача на реєстр №1, як додаток до договору, є безпідставним, оскільки зазначений реєстр є підтвердженням передачі векселів у заставу і не може оцінюватися як опис предмету застави.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що договір застави векселів № 17/01-ZК /245 від 26.10.2007 року з додатком до нього "Реєстр пред’явлених у заставу векселів" є недійсним, оскільки його зміст не відповідає актам цивільного законодавства, насамперед ст.12 Закону України "Про заставу", ст.584 Цивільного кодексу України, є обґрунтованим.

Згідно із ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на викладене, підлягали задоволенню вимоги щодо повернення позивачу простих векселів АА 1255011 від 03.10.2007 року та АА 1255013 від 09.10.2007 року.

З урахуванням вищевикладеного, передбачені ст.104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "АРМА", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2009 року у справі № 18/82 залишити без змін.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р. М. Бахмат

Суддя О.С.Євстигнеєв