Постанова № 73867298, 02.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/4817/18

№ 3/755/2936/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДФС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого керівником ТОВ «АК-БІЛДІНГ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 2 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановиВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 312/26-15-12-00-22/07 від 02 березня 2018 року, ОСОБА_1, вчинив порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що відображено в акті перевірки від 08.02.2018 року № 1519/26-15-12-07-20/41357499 за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Таким чином, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 312/26-15-12-00-22/07 від 02.03.2018 року; актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «АК-БІЛДІНГ»; повним визнанням вини ОСОБА_1 у судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 163-1, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,

Постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред'явлення до виконання три місяці.

Суддя: