Рішення № 7386704, 10.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2009 р. Справа № 16/141-09

вх. № 7364/5-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Куц К.К, довіреність б/н від 08.09.2009 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Дельта", м. Харків

до Приватного підприємства "Нафтапостач" м. Харків

про стягнення 3532,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватна фірма "ДЕЛЬТА" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень прийнятих судом до розгляду просить стягнути з відповідача - Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ" пеню в розмірі 722,48 грн., збитки від інфляції в розмірі 692,20 грн., 3% річних в розмірі 231,00 грн., та судові витрати у вигляді державного мита в сумі 102 грн., витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1000,00 грн., 181,92 грн. понесених витрат пов’язаних з розглядом справи та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 25.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №10/07. У звязку з невиконанням умов цього договору рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2009р. по справі №21/268-08 стягнуто з відповідача 12000,0грн. основного боргу, інфляційних в сумі 180,0 грн., 3%річних в сумі 24,65 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,0грн., витрати на державне мито в сумі 122,04грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та збитків на суму 23,98 грн. та витрат з надання послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн. відмовлено.

У звязку з не виконанням рішення господарського суду Харківської області по справі №21/268-08, рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2009р. по справі №60/111-09 стягнуто з відповідача збитки від інфляції у розмірі 804,00 грн., 3% річних в сумі 94,70 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн., витрати на державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн. Однак, відповідач рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2009 р. по справі № 21/268-08 та зобов’язання за вищезазначеним договором щодо оплати поставленого товару не виконав, що й стало підставою для звернення до суду з вищевикладеними вимогами.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримує в повному обсязі, надав пояснення щодо суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати заборгованості суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 29), про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір 10/07 від 25.07.2008р., згідно з умовами п.1.1 договору відповідач доручив а, позивач прийняв на себе зобов'язання по монтажу залізобетонної огорожі території відповідача в строк до 30.08. 2008р., а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

13.01.2009 року господарським судом Харківської області по справі № 21/268-08 було прийнято рішення, згідно якого позов Приватної фірми "Дельта" до Приватного підприємства "Нафтапостач" про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за вищезазначеним договором задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного підприємства "Нафтапостач" на користь Приватної фірми "Дельта" 12000,00 грн. основного боргу, інфляційних в сумі 180,00 грн., 3%річних в сумі 24,65 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., витрати на державне мито в сумі 122,04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2009 року по справі № 21/268-08 набрало законної сили 27.01.2009 року. У звязку з не виконанням рішення по справі № 21/ 268-08 відповідачем, рішенням господарського суду Харківської області по справі № 60/111-09 від 02.06.2009р. позовні вимоги задоволенні повністю, стягнуто з Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ" на користь Приватної фірми "ДЕЛЬТА" - збитки від інфляції у розмірі 804,00 грн., 3% річних в сумі 94,70 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн., витрати на державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118, 00 грн.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2009 року по справі № 60/111-09 набрало законної сили 16.06.2009 року.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до статті 11 Закону України ”Про судоустрій” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, з наданих до матеріалів банківських виписок (а.с. 51, 53-54) на розрахунковий рахунок позивача надійшло: 19.03.2009р. -92,84 грн., 16.06.2009 р. - 2 450,00 грн. та 31.07.2009р. - 2450,00 грн., загальна сума отриманих позивачем від відповідача коштів становить 4992,84 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у сумі 692,20 грн. та 3% річних, що становить – 231,00 грн. є доведеними матеріалами справи , обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За вимогами пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом у вигляді сплати неустойки.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором виконавець та замовник несуть матеріальну відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із змісту Договору вбачається, що сторонами якісь інших умов стосовно нарахування пені за порушення зобов'язання по оплаті товару, ніж ті, що передбачені п. 5.1 Договору, встановлено не було, а тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 722,48 грн. (за період прострочення з 12.11.2008р. по 13.06.2009р.) за несвоєчасне виконання ним зобов'язання за договором № 10/07 від 25.07.2008р., оскільки дане нарахування пені відповідає вимогам зазначеного договору (п.5.1) та чинному законодавству України, зокрема п.6 ст.231 Господарського кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

01.09.2009р. між позивачем та адвокатом Куц Костянтином Костянтиновичем (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 311 від 30.11.2006р.) було укладено договір про надання послуг адвоката, згідно до умов якого Куц К.К. зобов’язався представляти інтереси позивача в господарському суді Харківської області за позовом Приватної фірми "ДЕЛЬТА" до Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ". У п. 34.1. вищезазначеного договору, сторони узгодили, що послуги Куц К.К. по представництву інтересів позивача, становлять 1000,00грн.

Як вбачається з акту здачі-приймання виконаних робіт від 08.09.2009р. до Договору б/н від 01.09.2009р. адвокатом Куц К.К. було виконано наступні роботи:

- роботи по наданню позивачу консультацій і роз’яснень по правових питаннях, що виникають при підготовці позовної заяви до господарського суду Харківської області щодо стягнення з ПП "Нафтопостач" на користь позивача, пені, збитків від інфляції, 3% річних та судових витрат через невиконання ПП "Нафтопостач" умов договору №10/07 від 25.07.2008р., укладеного між позивачем та ПП "Нафтопостач";

- розробка стратегії та тактики ведення процесу в господарському суді;

- складання позовної заяви та підготовка документів, пов’язаних з нею;

- підготовка розрахунку суми позовних вимог до позовної заяви.

Згідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

За таких обставин, суд з урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову, витраченого часу адвокатом, тривалістю розгляду справи, вважає належним обмежити розмір плати з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та стягнути 200,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 692,20 грн., 231,00 грн. 3% річних, пені в розмірі 722,48 грн. які нараховані станом на 09.11.2009 р., належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, державне мито у сумі 102,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., а також судові витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката в сумі 200,00 грн. та судові витрати у розмірі 181,92 грн. пов’язані з розглядом справи №16/141-09, слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 534, 610, 625, 629, Цивільного кодексу України, статтями 193, 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ", код ЄДРПОУ 30754461 (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд.14, (у т.ч. р/р 260091581 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589) на користь Приватної фірми "ДЕЛЬТА", код ЄДРПОУ 30991030 (61058, м. Харків, вул. Данилевського, б.22, кв.80, (у т.ч. р/р 26001013803 в АСУБ "Грант" м. Харкова, МФО 351604) - інфляційних у сумі 692,20 грн., 231,00 грн. 3% річних, 722,48 грн. пені та 200,00 грн. плати за послуги адвоката, витрати на державне мито в сумі 102,00 грн., 181,92 грн. понесених витрат пов’язаних з розглядом справи та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у стягненні 800,00 грн. плати за послуги адвоката.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2009 р.