Рішення № 7386686, 14.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р. Справа № 59/206-08

вх. № 7517/4-59

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Бринцев О.В.

суддя Рильова В.В.

суддя Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Костін Г.М. дов. від 15.08.2008р. №503, Мілешкін М.М. дов. від 01.07.2009р. №473;

відповідача - Швецов М.В. дов. від 04.04.2008р.;

3-й особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Статутного територіально-галузевого об"єднання "Південна залізниця" м. Харків

до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Національна комісія регулювання електроенергетики України, м. Київ

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИЛА:

14.10.2008р. позивач СТГО “Південна залізниця”звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача АК "Харківобленерго" про зобов’язання укласти договір на передачу електроенергії електричними мережами СТГО Південна залізниця в редакції позивача (т.І а.с 29-32). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст.11, 15, 16, 202, 208 ЦК України. Стверджує, що укладення спірного договору є обов’язковим у відповідності до ст.1 Закону України “Про електроенергетику”, пунктом 3.7.2. Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 № 15. Втім, вказує позивач, відповідач відмовився від підписання запропонованого йому проекту договору. Це на думку позивача є неправомірним і свідчить про наявність підстав для укладення договору в судовому порядку.

В судовому засіданні представники позивача підтримують позовні вимоги наполягають на їх задоволенні з наведених у позові підстав.

Відповідач АК “Харківобленерго”заперечує проти задоволення позовних вимог. У відзиві на позов (вх.. №16894 від 27.10.2008р.) вказує, що позивачем пропущений встановлений ст. 181 ГК України двадцятиденний строк для звернення до суду із позовом про укладення договору в судовому порядку; в запропонованому проекті договору не визначено істотної умови договору –ціни. В письмових поясненнях (вх.. №18544 від 15.07.2009р.) відповідач також посилається на те, що господарським судом Харківської області у справі 59/179-08 вже встановлено факт укладення між сторонами спірної угоди. Це, на думку відповідача, унеможливлює задоволення позовних вимог позивача у даній справі про повторне укладення спірного договору. Також письмовими поясненнями (вх..№19751 від 10.08.2009р.) відповідач заявив про необхідність досягнення згоди сторін по інших умовах спірного договору, які в проект запропонований позивачем включені не були, а він (відповідач) вважає їх істотними.

В судовому засіданні представники відповідача просять у задоволенні позовних вимог відмовити з наведених вище підстав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія регулювання електроенергетики України (залучена до участі у справі ухвалою від 16.10.2008р.) проти задоволення позову заперечує. У своїх письмових поясненнях (вх.. №3685 від 10.11.20089р.) вказує, що на її думку між сторонами ліцензіатами має бути укладений договір про спільне використання електричних мереж, а не договір на передачу електроенергії.

Третя особа правом на участь представника у судовому засіданні не скористалася. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за належною адресою. Натомість листом від 06.07.2009р. №4463/13/17-09 (вх.. №2295 від 14.07.2009р.) третя особа просить розглядати справу без участі її.

В судовому засіданні оголошено перерву з 15.07.2009р. до 15 год. 30 хв. 05.08.2009р., 05.08.2009р. до 14 год. 30 хв. 10.08.2009р., 12.10.2009р. до 12 год. 30 хв. 19.10.2009р. та з 09.12.2009р. до 14 год. 30 хв. 14.12.2009р. для виготовлення повного тексту рішення.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Статутне територіально –галузеве об’єднання “Південна залізниця” є ліцензіатом з передачі електричної енергії. Статус ліцензіата підтверджується ліцензією, виданою 04.06.1997р. Національною комісією регулювання електроенергетики серії ПР № 0035.

04.01.2005р. між СТГО “Південна залізниця”та АК “Харківобленерго”був укладений договір №2/04/01/П/Е-05256/НЮ на передачу електроенергії АК “Харківобленерго”мережами СТГО “Південна залізниця”. У відповідності до додаткової угоди №2 від 24.11.2006р. строк дії договору закінчився 31.12.2007р. Відповідно до вказаного договору позивачем надавалися послуги з передачі електричної енергії власними електричними мережами, а відповідачем надані послуги оплачувалися за тарифами, затвердженими НКРЕ.

Після закінчення строку дії договору від 04.01.2005р. №2/04/01/П/Е-05256/НЮ на передачу електроенергії позивач продовжує надавати, а відповідач споживати послуги з передачі електроенергії місцевими (локальними) мережами.

Факт надання позивачем послуг з передачі електричної енергії не оспорюється відповідачем та підтверджується актами нарахування оплати з січня 2008р. по вересень 2009р. із зазначенням класу напруги та обсягу переданої електроенергії, актами звіряння розрахунків, які підписані сторонами, а також виписками банку про часткову оплату АК “Харківобленерго” цих послуг.

24.06.2008р. позивач супровідним листом №ЭЭ/582 направив на адресу відповідача два примірники проекту договору на передачу електроенергії АК “Харківобленерго” мережами СТГО “Південна залізниця”.

07.07.2008р. відповідачем відмовлено позивачу в укладанні договору на передачу електроенергії. Відмова вмотивована тим, що згідно з Постановою НКРЕ №552 від 24.04.2008р. та роз’ясненням НКРЕ України №2597/06/17-08 від 24.04.2008р. взаєморозрахунки за використання мереж суміжних ліцензіатів з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом не проводяться.

10.07.2008р. позивач направив на адресу відповідача лист № Е-01/2290 з повторною пропозицією про підписання договору на передачу електроенергії.

18.07.2008р. листом №01-35/4375 відповідач повторно відмовився від укладання договору.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Встановивши таким чином обставини справи та надаючи їм правову кваліфікацію з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також фактичних та правових підстав заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України “Про електроенергетику” передача енергії –це транспортування енергії за допомогою мереж на підставі договору.

Пункт 3.7.2. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.1996р. №15, встановлює, що відносини між ліцензіатами з передачі електроенергії регулюються договорами.

Загальні умови укладення договорів визначені статтею 179 Господарського кодексу України, частиною 3 якої, зокрема, передбачено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, у випадку, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладання договору для певних категорій суб’єктів господарювання.

Частиною 6 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зокрема, електроенергією зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхніх послуг.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства України суд приходить до висновку про те, що взаємовідносини між СТГО “Південна залізниця”та АК “Харківобленерго”з приводу надання послуг з передачі електричної енергії повинні бути врегульовані відповідним господарським договором –договором на передачу електричної енергії.

Частина 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачає, що у будь-якому разі сторони зобов’язанні погодити предмет, ціну, та строк дії договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

У відповідності до ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

З урахуванням викладеного, на підставі матеріалів справи судова колегія приходить до висновку про те, що спірний договір підлягає укладенню в судовому порядку.

Судовою колегією не приймаються заперечення відповідача проти укладення запропонованого позивачем договору мотивовані наявністю укладеної між позивачем та відповідачем угоди з передачі електричної енергії, котра встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2008р. у справі №59/179-08. Судова колегія зауважує, що укладений між сторонами правочин став підставою для задоволення позовних вимог у справі №59/179-08 в частині стягнення заборгованості за відповідний спірний період (січень-липень 2008р). Факту укладення договору, який є предметом позову у даній справі, і факту розповсюдження дії правочину встановленого у справі №59/179-08 на інші періоди (серпень 2008 р. і далі) судом встановлено не було. Отже встановлення факту укладення відповідного правочину у справі №59/179-08 не означає укладення договору, який є предметом позову у даній справі №59/206-08, а отже не свідчить про відсутність предмету спору і не утворює підстав для припинення провадження у справі чи для відмови у позові.

Також судовою колегією відхиляються посилання відповідача на відсутність в договорі такої істотної умови як ціна.

Суд зазначає, що у відповідності до статей 6, 9 Закону України “Про ціни та ціноутворення” в народному господарстві використовуються вільні ціни та тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни на тарифи. Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються державними органами. Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов’язані, зокрема, з передачею енергії. Відповідно до приписів статей 11, 12 Закону України "Про електроенергетику" органом державного регулювання в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України, яка здійснює проведення цінової та тарифної політики в енергетиці. Постановою НКРЕ України від 21.06.2007р. №836 “Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом “Південній залізниці”позивачеві затверджено такі тарифи: для 1 класу напруги –5,92 грн./МВт.год. (без ПДВ), для 2 класу напруги - 39,16 грн./МВт.год. (без ПДВ).

Так юридично неспроможними є посилання відповідача про невизначеність в проекті спірного договору ціни, мотивовані наявністю двох Постанов НКРЕ: №836 від 21.06.2007р. “Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом “Південній залізниці” та №1081 від 20.08.1999р. “Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії”.

При цьому судова колегія виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Крім того, судова колегія приймає до уваги позицію з цього питання Європейського суду з прав людини, який у справі “Совтрансавто-Холдинг”против Украины”вказав, що одним з основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в любому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі “Совтрансавто-Холдинг”против Украины”).

Рішеннями господарського суду Харківської області від 13.06.2008р. у справі №15/97-08, від 14.11.2008р. у справі №59/177-08 та від 14.11.2008р. у справі №59/179-08 встановлено, що до відносин СТГО “Південна залізниця”та АК “Харківобленерго”з приводу передачі електроенергії АК “Харківобленерго”мережами СТГО “Південна залізниця”підлягають застосуванню тарифи, передбачені Постановою НКРЕ №836 від 21.06.2007р. Зазначені рішення набрали законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги судова колегія не приймає посилання відповідача на пропуск позивачем двадцятиденного строку звернення до суду. У відповідності до положень ст. 181 Господарського кодексу України зазначений строк застосовується у разі, коли сторона має на меті урегулювати відносини шляхом укладання відповідного договору, але не згодна з окремими його умовами. Лише в цьому разі (непогодження з окремими умовами договору) відповідно ст. 181 ГК України складається протокол розбіжностей, і, відповідно, лише в цьому разі застосовується вказаний 20-денний строк на звернення до суду. Натомість в даному разі, як свідчать матеріали справи відповідач, отримавши проект договору на передачу електричної енергії, відмовився від його укладання взагалі (а не не погодився з окремими його умовами) і протокол розбіжностей не складав.

Оцінюючи твердження третьої особи про те, що позивач не являється ліцензіатом з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (оскільки не працює на Оптовому ринку електроенергії як повноправний ліцензіат), а являється основним споживачем, а відносини між позивачем та відповідачем повинні бути врегульовані договором про використання спільних технологічних мереж, суд зазначає, що вони не узгоджується з приписами чинного законодавства України.

Суд зазначає, що діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом є окремими видами господарської діяльності. Законом України “Про електроенергетику”визначено, що на кожен з цих видів господарської діяльності видається окрема ліцензія. Умови здійснення господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами не знаходяться в залежності від умов здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Крім того, суд зазначає, що п. 1.10. “Правил користування електричною енергією”, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 встановлено, що договір про спільне використання електричних мереж укладається для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Таким чином, позиція, третьої особи суперечить чинному законодавству. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 09.07.2009р. у справах №59/177-08, №59/179-08, які наявні у матеріалах даної справи (т.ІІ а.с. 93-102).

Судова колегія критично оцінює відмову відповідача від укладення спірного договору, мотивовану необхідністю включення до змісту договору умов, які він вважає істотними, і які, на його думку, повинні бути визначені у додатках до договору.

При цьому суд виходить з того, що проект договору, який наданий позивачем, зазначених умов не містить, які і не містить їх і текст договору від 04.01.2005р. на передачу електроенергії АК “Харківобленерго”мережами СТГО “Південна залізниця”№2/04/01/П/Е-05256/НЮ, який був укладений між СТГО “Південна залізниця”та АК “Харківобленерго”. Останній, як вбачається з обставин справи повністю влаштовував відповідача. Зокрема відповідач не вчиняв спроб з його розірвання або змінення, шляхом внесення до його тексту запропонованих ним у цьому процесі нових істотних умов.

Крім того судова колегія приймає до уваги те, що відповідач до порушення провадження у даній справі також не висловлював свого бажання включити в спірний договір відповідні нові істотні умови.

При цьому, за змістом ст. 10 ГПК України на вирішення господарського суду можуть бути подані спори, що виникають при укладенні господарських договорів. Тобто господарський суд вирішує в судовому порядку той спір, котрий вже виник і існує між сторонами на час до звернення їх до суду. Це унеможливлює зміну сторонами своєї позиції у переддоговірному спорі шляхом висунення під час судового розгляду справи нових умов договору, не заявлених раніше. Такий висновок суду узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 1.2 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”. За таких обставин суд відхиляє посилання відповідача на необхідність включення до спірного договору нових умов, не заявлених ним раніше.

Приходячи до висновку про неможливість розгляду в судовому порядку таких нових умов договору суд керується також ст. 13 ЦК України. Згідно її положень цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Судова колегія зазначає, що визнання за особою права пропонувати включення до спірного договору нових істотних умов після порушення провадження у справі про укладення договору в судовому порядку означало б легалізацію можливості зловживання правом на пропонування істотних умов. Адже після дослідження, оцінки і погодження судом кожної окремої спірної істотної умови договору така недобросовісна особа спроможна заявити про необхідність включення в договір ще однієї, кількох, чи багатьох нових істотних умов, роблячи таким чином взагалі укладення договору в судовому порядку неможливим.

Стосовно решти умов спірного договору на передачу електроенергії електричними мережами Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця”в редакції позивача відповідачем заперечень не висунуто. За таких обставин, а також враховуючи ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) підстав для відхилення умов договору запропонованих позивачем у суду немає.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги СТГО “Південна залізниця”про укладання договору в його редакції є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів державне мито покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 649 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 180, 181, 187 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 10, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82–85 ГПК України, суд –

Позов задовольнити повністю. Зобов’язати Акціонерну компанію “Харківобленерго”укласти договір на передачу електроенергії електричними мережами Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця”в редакції позивача:

“Договір

на передачу електроенергії АК “Харківобленерго”мережами СТГО “Південна залізниця”

АК “Харківобленерго”, далі “Постачальник”, в особі Голови правління Кирика Сергія Васильовича, який діє на підставі Статуту, з одного боку, та

Статутне територіально-галузеве об'єднання “Південна залізниця”, далі “Передавальник”, в особі начальника служби електропостачання Козачка Миколи Петровича, який діє на підставі Довіреності №928 від 27.12.2007 р., з іншого боку, разом пойменовані “Сторони”, які є платниками податку на прибуток на загальних умовах згідно п.10.1 ст.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет Договору.

1.1. Предметом Договору є передача електроенергії Постачальника електричними мережами Передавальника.

2. Умови Договору.

2.1. Сторони здійснюють свої відносини відповідно до Закону України “Про електроенергетику”від 16 жовтня 1997 року, з відповідними змінами та доповненнями, “Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 11.12.03 № 1305), “Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами”, затверджених постановою НКРЕ 13.06.96 №15, інших нормативно-правових актів. 2.2. В разі зміни законодавства України й інших нормативних документів Сторони вносять відповідні зміни в цей Договір. 3. Обов'язки Сторін. 3.1. Передавальник зобов'язується: 3.1.1. Забезпечити безперебійну передачу електроенергії Постачальника мережами Передавальника. 3.1.2. Щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за розрахунковим, передати Постачальнику акт прийому-передачі електричної енергії з документами, що його обґрунтовують для оформлення Постачальником. 3.1.3. Забезпечити зберігання приладів обліку електроенергії, встановлених на обладнанні Передавальника. 3.1.4. Повідомляти Постачальника про зміни цін на послуги по транзиту електроенергії на протязі 2-х діб з моменту отримання від НКРЕ відповідних документів. 3.1.5. Забезпечити задовільний технічний стан вимірювальних трансформаторів та їх вторинних кіл, які використовуються в схемах розрахункового обліку, що знаходиться в експлуатації Передавальника. 3.1.6. Забезпечити якість параметрів електроенергії на межі балансової належності згідно ГОСТ 13109-97. 3.2. Постачальник зобов'язується: 3.2.1. Забезпечити постачання електричної енергії до межі розподілу балансової належності Передавальника. 3.2.2. При наданні Передавальником акту прийому-передачі електричної енергії за розрахунковий період розглядати та з свого боку оформлювати цей акт до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. 3.2.3. Своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки з Передавальником за надані послуги з передачі електричної енергії згідно умов даного Договору. 4. Ціна та порядок розрахунків. 4.1. Вартість послуг з передачі електроенергії визначається за тарифами, які затверджуються НКРЕ України на відповідний період. 4.2. Оплата за надання послуг згідно цього Договору здійснюється грошовими коштами у наступному порядку: - 50% розрахункової вартості послуг Постачальник сплачує до 5-го числа розрахункового місяця. Розрахункова вартість послуги визначається на підставі фактичної кількості переданої електроенергії Постачальнику за відповідний період попереднього року. - остаточний розрахунок за фактичний обсяг переданої електроенергії проводиться до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але не пізніше 7-ми денного терміну з моменту надання рахунка Передавальником. За порушення вказаного терміну Постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. 4.3. За згодою Сторін оплата може здійснюватися у грошовій чи іншій формі, що не суперечить чинному законодавству України у термін до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. 4.4. Підставою для проведення оплати є рахунок Передавальника на вартість фактичних послуг з передачі електроенергії, який оформлюється на підставі підписаного обома Сторонами акту прийому-передачі і надається Постачальнику в термін до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. 5. Облік електроенергії. 5.1. Обсяг електроенергії, що передається мережами Передавальника, за розрахунковий період визначається на підставі показань приладів обліку згідно Договору на користування №0040 від 01.10.2004 року. 5.2. Акт прийому-передачі електроенегрії між АК “Харківобленерго”та СТГО Південна залізниця за розрахунковий період є підставою для оформлення 2-х стороннього Акту звірки щодо обсягів передачі електроенергії. 5.3. За розрахунковий період приймається календарний місяць. Зняття показань електролічильників проводиться на 24 годину останнього дня розрахункового місяця. 6. Відповідальність Сторін. 6.1. При невиконанні або неналежному використанні умов цього Договору, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. 7. Форс-мажор. 7.1. Випадки форс-мажору є обставини непереборної сили. 7.2.При настанні обставин форс-мажору Сторони звільняються від виконання зобов'язань за цим Договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків. 7.3.Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідною довід кою Торгово-промислової палати України. 7.4.Потерпіла Сторона негайно надає повідомлення іншій Стороні про подію, що оголошується форс-мажорною, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події. 8.Порядок вирішення розбіжностей. 8.1.Технічні питання з передачі електроенергії регулюються Сторонами відповідно до Правил користування електроенергією та іншими нормативними актами, які регулюють питання улаштування, експлуатації та безпеки електроустановок. 8.2.Сторони зобов'язані про всі зміни технічного чи організаційного характеру, що мають юридичні наслідки, повідомляти одна одну не пізніше, ніж через 5 днів після їх виникнення. 8.3.Всі суперечності та розбіжності, які Сторони не можуть вирішити шляхом переговорів, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України. 9.Інші умови. 9.1.Передавальник несе відповідальність за якість і надійність передачі електричної енергії відповідно до категорії та схеми електропостачання в межах балансової належності мереж. 9.2.Якщо перерва в електропостачанні виникла з вини Передавальника, останній компенсує Постачальнику завдані витрати в повному обсязі. 9.3.Контроль за дотриманням встановленних режимів електропостачання та застосування санкцій за їх порушення відповідно до діючих нормативних документів здійснює Постачальник. 10.Умови дії Договору. 10.1.Цей Договір набирає законної сили з дня набрання чинності рішенням господарського суду. Термін дії договору складає календарний рік з дня набрання чинності рішенням господарського суду про його укладання. 10.2.Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. 10.3.Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. 10.4.Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відпові дальності за його порушення, що мали місце під час дії Договору. 10.5.Усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріпляються печатками обох Сторін. 10.6.Припинення дії цього Договору не звільняє Сторони від належного виконання обов'язків, що виникли в період дії цього Договору. 10.7.Даний Договір складений у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, що мають рівну юридичну силу. 11.Юридичні адреси і реквізити Сторін. “Постачальник” АК “Харківобленерго” 61003, м. Харків, вул.Кооперативна,12, р/р 26009107590000 ХФ АКІБ “Укрсиббанк” МФО 351641 Код ЄДРПОУ 00131954 Голова Правління АК “Харківобленерго” С.В.Кирик “Передавальник” СТГО “Південна залізниця” 61052, м.Харків, вул.Червоноармійська,7, р/р 26005000037 ХФ АБ “Експрес-Банк” МФО 350716 Код ЄДРПОУ 22637591 тел. 8(057)724-58-56, факс 8(057)724-57-76 Начальник служби електропостачання СТГО “Південна залізниця” М.П. Козачок" Стягнути з Стягнути з Акціонерної компанії “Харківоблненерго” (вул.Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, код за ЄДРПОУ 00131954, п/р 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ “Базис”, МФО 351599) на користь Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” (вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052, код за ЄДРПОУ 01072609, п/р 26007000002 в Харківській філії АБ “Експресбанк”, МФО 350716) 85,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

ВИРІШИЛА:

Головуючий суддя Бринцев О.В.

суддя Рильова В.В.

суддя Суярко Т.Д.

/Повний текст рішення

підписано та оголошено 14.12.2009р.

Справа №59/206-08/