Рішення № 7386655, 07.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2009 р. Справа № 57/246-08 (н.р. 40/1

вх. № 8839/4-57 (н.р. 2318/4-40)

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. № 1315 від 26.06.2008р.

відповідача - не з"явився

3-ї особи - не з*явилась

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків

до ТОВ "МКС", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Обрій плюс", с. Високий

про стягнення 177736,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 квітня 2008 р. позовні вимоги позивача задоволені повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 168647,64 грн. помилково перерахованої грошової суми, 9088,82 грн. нарахованих процентів за користування помилково перерахованими грошима, 1777,37 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Харківского апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2008 р. рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2008 р. по справі № 40/10-08 скасовано та прийняте нове, яким задоволені позовні вимоги у повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 168647,64 грн. помилково перерахованої грошової суми, 9088,82 грн. нарахованих процентів за користування помилково перерахованими грошима, 1777,37 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією рішенням, відповідач надав касаційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.1009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2008 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 06 листопада 2008 р. касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" задоволена частково, рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 р, в справі скасовано та справу передано на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Харківської області.

Після повернення справи з касаційної інстанції, її розгляд керівництвом суду доручений судді Аюповій Р.М.

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з до ТОВ "МКС" 168647,64 грн. помилково перерахованої грошової суми, 9088,82 грн. нарахованих процентів за користування помилково перерахованими грошима та 1777,37 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним помилково перераховано грошові кошти в сумі 168647,64 грн. на розрахункових рахунок відповідача за накладними № 153/60004979 від 16.11.2008 року; № 153/60004961 від 16.11.2008 року, № 153/60005107 від 16.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 грудня 2008 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09 грудня 2008 року о 11:00 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 09 грудня 2008 року та 14 січня 2009 року розгляд справи відкладався в звязку з неявкою позивача у судове засідання та ненаданням сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2009 року по справі № 57/246-09 призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу документів, провадження якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса, у звязку з чим зупинено провадження у справі.

17 листопада 2009 року на адресу господарського суду Харківської області надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи № 5391 від 29.10.2009 року.

Враховуючи викладене, а також те, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунені, ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2009 року поновлено провадження у справі та призначене судове засідання на 07 грудня 2009 року о 09:30 год.

У призначеному 07 грудня 2009 року судовому засіданні представник позивача підтримував заявлений позов та наполягав на його задоволенні.

Відповідач та третя особа в судове засідання не зявились, причин неявки не повідомили, хоча був належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Відповідач та тертя особа, правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Присутній в судовому засіданні 07 грудня 2009 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третьої особи.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи вищезазначені обставини та строки розгляду заяви, передбачені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача і відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2006 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" помилково була перерахована грошова сума в розмірі 168647,64 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот сорок сім гривень 64 коп.), в якості оплати рахунків-фактур, а саме: рахунок № 60005107 від 16.11.2006 року в сумі 6503,94 грн. в т.ч. ПДВ - 1083,99 грн., рахунок № 60004961 від 16.11.2006 р. в сумі 100184,28 грн. в т.ч. ПДВ - 16697,38 грн., рахунок № 60004979 від 16.11.2006 року в сумі 62359,50 грн., в т.ч. ПДВ - 10393,25 грн. Дана обставина підтверджується довідкою, а також випискою про рух грошових коштів по поточному рахунку, який належить ОСОБА_3, наданою ХФ АКІБ "УкрСиббанк" 19.12.07 року.

Рахунки, відповідно яких були перераховані дані грошові кошти були виставлені на ТОВ "Обрій плюс", а не на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, при цьому накладні на отримання товару та податкові накладні були виписані на ТОВ "Обрій плюс". Позивач вказує, що дані докази підтверджують те, що жодного грошового зобов'язання у позивача перед відповідачем не існувало, а також те, що грошові кошти були помилково перераховані на рахунки відповідача, оскільки позивач не отримував товару від відповідача.

До матеріалів справи відповідачем надав рахунки, накладні та податкові накладні, виписані на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 за тими самими номерами і за тими ж датами, що видавалися на ТОВ "Обрій плюс" та які надав позивач.

Яким чином видавалися однакові рахунки, накладні та податкові накладні на ТОВ "Обрій плюс" та ФОП ОСОБА_3, відповідач суду пояснень не надав, при цьому він стверджував, що саме позивачем був отриманий товар за накладними №№ 153/60004961, 153/60004979, 154/60005107.

Однак, суд вважає, що надані відповідачем в обґрунтування своїх вимог копії рахунків та накладних, податкових накладних, виданих на ФОП ОСОБА_3, не є належними доказами, не можуть бути прийняті судом в підтвердження отримання позивачем товару від відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до листа Міністерства Фінансів України від 31.10.2000 р. № 053-29151 відпуск цінностей фізичній особі не потребує представлення довіреності у випадку, якщо вона особисто отримує цінності від підприємства, організації, установи при наявності у неї паспорта або іншого документа, підтверджуючого особистість, і Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються в документах, якими підприємство оформляє відпуск цінностей.

Оскільки відповідач стверджує, що позивач отримав товар без довіреності, то накладні, видані відповідачем позивачу, обов'язково повинні були містити в собі такі дані: номер Свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а також її паспортні дані. Однак, в наданих накладних, що були видані відповідачем саме позивачу відсутній номер Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, а паспортні дані, які вказані в накладних не відповідають фактичним даним паспорту ОСОБА_3, а саме, не відповідає дата його видачі.

Крім того, слід зазначити, що надані відповідачем рахунки та податкові накладні, в яких замовником та покупцем значиться суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, містять ще одну невідповідність, а саме щодо номеру Свідоцтва відповідача про реєстрацію платника податку на додану вартість. Так, в рахунку НОМЕР_1, виданого відповідачем 16.11. 2006р., відповідач зазначає свій номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 100010415, однак в податковій накладній по цьому рахунку , що видана 17.11.2006р. відповідач зазначає свій номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - 30010665. При цьому слід зазначити, що в суді відповідач підтвердив, що номер Свідоцтва - 30010665, був змінений не 17.11.2006р.,а значно пізніше.

До того ж надані відповідачем копії рахунків та накладних, виданих на ФОП ОСОБА_3, також протирічать один одному, зокрема, в рахунках від 16.11.2006 р. зазначений банк відповідача ВАТ ВТБ Банк, тоді як у накладних від тієї ж дати, 16.11.2006 р., банком відповідача зазначена Харківська філія АКБ "Мрія".

Слід також зазначити, що найменування ВТБ Банк офіційно з'явилось лише 12 квітня 2007 року, після проведення державної реєстрації юридичної особи ВАТ ВТБ Банк, що підтверджується листом ВТБ Банку "Про перейменування АКБ "Мрія" на ВАТ "ВТБ Банк" до клієнтів і контрагентів АКБ "Мрія" (т. 2, а.с. 26-27). Тобто з рахунків, наданих відповідачем, що виписувались на позивача, вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 повинна була сплатити грошові кошти на рахунки відповідача в банку, найменування якого в 2006р. ще не існувало.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надана нотаріально засвідчена заява гр. ОСОБА_1, яка з 01.06.2006 р. по 18.01.2008 р. займала посаду головного бухгалтера ТОВ "Обрій плюс", з якої вбачається, що 17.11.2006 р. до магазину електроніки ТОВ "Обрій плюс", розташованого по вул. Роганській, 132А, були завезені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 169047,72 грн. за рахунками-фактурами № 60004961 від 16.11.2006 р. (видаткова накладна № 153/60004961 від 17.11.2006 р., податкова накладна № 118544 ві 17.11.2006 р. на суму 100184,28 грн.), № 60004979 від 16.11.2006 р. (видаткова накладна № 153/60004979 від 17.11.2006 р., податкова накладна 118546 від 17.11.2006 р. на суму 62359,50 грн.), № 6005107 від 16.11.2006 р. (видаткова накладна № 153/60005107 від 17.11.2006 р., податкова накладна № 118542 від 17.11.2006 р. на суму 6503,94 грн.). Вказані товарно-матеріальні цінності були отримані директором ТОВ "Обрій плюс" Без"язиковою О.В. за дорученням серії ЯКС № 657841 від 17.11.2006 р. На момент поставки оплата за отриману побутову техніку та електроніку за вказаними рахунками та накладними не здійснювалась.

Крім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України в його постанові від 06 листопада 2008 р. для зясування питання, чи підписувала чи ні позивач надані відповідачем накладні № 153/60004979 від 16.11.2006, № 153/60004961 від 16.11.2006, №154/60005107 від 16.11.2006 р., а також чи належить одній особі підписи, що містяться біля фамілії ОСОБА_3. на вказаних накладних та довіреності ЯМЦ № 988203 від 10.11.2006 р., судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Відповідно висновку судово-почеркознавчої експертизи, складної 29 жовтня 2009 р. судовим експертом Харківського неуково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуж. професора М.С.Бокаріуса, підписи від імен ОСОБА_3 у накладних № 153/60004979 від 16.11.2006 р., № 153/60004961 від 16.11.2006 р. та № 154/60005107 від 16.11.2006 р. виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису та підписи від імені ОСОБА_3, електрофотографічні зображення яких надані в електрофотографічних копіях довіреності ЯМЦ № 988203 від 10.11.2006 року, розташовані на зворотній стороні в рядках "Підпис" та "Керівник підприємства" виконані ОСОБА_3.

Крім того, щодо довіреності ЯМЦ № 988203 від 10.11.2006 року, яка була повернута позивачу, на тій підставі, що видача довіреності самому собі суперечить чинному законодавству, то вона була анульована самою ОСОБА_3 10.11.2006 року, про що зроблено на довіреності відповідний запис.

Щодо зробленого Вищим господарським судом України зауваження про те, що пакет документів товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій Плюс", який складається з частини ксерокопій і оригіналів, налічує товари на суму 169047, 72 грн., в т.ч. ПДВ 28174, 62 грн., а позивач вказує суму 168647, 64 грн., в т.ч. ПДВ 28107, 94 грн., то з приводу цього суд зазначає, що відповідно до приписів господарського процесуального кодексу України, позивачу належить право встановлювати ціну позову, про що вказує його ст.55 Господарського процесуального кодексу України, та визнання її у меншому розмірі, ніж підтверджується наданими докази також є правом позивача.

Таким чином, оскільки матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_3 не має жодних зобов'язань перед ТОВ "МКС" по сплаті грошових коштів та надані відповідачем накладні не підписані позивачем, що підтверджується висновком експертизи, отже це свідчить про те, що відповідачем були безпідставно одержані грошові кошти в розмірі 168647,64 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка безпідставно набула майно, зобов'язана повернути його законному володільцю.

Згідно з ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Частина 1 статті 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Сума процентів відповідача за користування помилково зарахованими грошима складає 9088,82 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення безпідставно одержаних відповідачем грошових коштів в розмірі 168647,64 грн. та суми процентів за користування відповідачем помилково зарахованими грошима в розмірі 9088,82 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, наданими доказами, висновком експертизи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15.16, 536,1212,1214 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" ( 61037, м. Харків, пр. Московський, 197Б, р/р 26003301000165 у ХФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 350631, код ЄДРПОУ 21197076) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61000, АДРЕСА_1 п/р НОМЕР_2 у ХФ АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351641) - 168647,64 грн. помилково перерахованої грошової суми, 9088,82 грн. нарахованих процентів за користування помилково перерахованими грошима, 1777,37 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

14.12.2009 року

Справа № 57/246-09