Постанова № 73866244, 02.05.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року м. Чернівці

справа № 726/1928/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Одинака О.О., Яремка В.В.

секретар - Герман Я.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 січня 2018 року у цивільній справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії, головуючий у І-й інстанції - Байцар Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року департамент праці та соціального захисту населення (далі - ДПСЗН) Чернівецької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії.

Свої вимоги мотивував тим, що 30 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Управління соціального захисту населення Садгірської районної у місті Чернівцях ради із заявою про призначення житлової субсидії та заповненою декларацією. Згідно з рішеннями Управління соціального захисту населення Садгірської районної у місті Чернівцях ради ОСОБА_2 призначено субсидію на період з вересня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 5 017,65 грн. В розрахунок субсидії бралися доходи обох відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

_______________

Провадження № 22-ц/794/288/18 Головуючий у 1 інстанції: Байцар Л.В.

Категорія: 24 Доповідач: Литвинюк І.М.

Також зазначав, що на підставі висновків перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги, згідно інформації, наданої Управлінню територіальним сервісним центром регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, виявлено, що ОСОБА_3 протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії здійснила купівлю автомобіля на суму, яка на дату купівлі перевищує 50 тис. грн (30 жовтня 2014 року зареєстрований транспортний засіб марки «Ford Transit», 2006 року випуску згідно довідки-рахунку №ВІА 806596 від 30 жовтня 2014 року вартістю 74 500,00 грн)

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради надмірно сплачену суму субсидії в сумі 5 017,65 грн.

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 січня 2018 року позов ДПСЗН Чернівецької міської ради задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради 724 грн 37 коп.

На рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 січня 2018 року ДПСЗН Чернівецької міської ради подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Посилається на неповне та неправильне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідачі на час звернення із заявою за призначенням субсидії 30 вересня 2015 року права на отримання субсидії не мали.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 зазначає, що житлові субсидії були нараховані ОСОБА_2, а не будь-кому іншому, тому притягнення до участі у справі в якості відповідачки ОСОБА_3 є помилковим. На час звернення до позивача із заявою про призначення субсидії ОСОБА_2 не знала і не чула про те, що її матір придбала у власність транспортний засіб. Позивачем у встановленому законом порядку не доведено рахункову помилку, у зв'язку з чим відповідачу було надмірно виплачено кошти, та недобросовісність набувача грошових сум.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що майновий стан ОСОБА_3, яка зареєстрована та проживає з відповідачкою ОСОБА_2, якій призначено субсидію, змінився 30 жовтня 2014 року, тому з листопада 2015 року відповідачка мала право на призначення субсидії. Підстав для стягнення надлишку виплаченої субсидії у більшому розмірі за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року не вбачається.

Однак колегія суддів з даним висновком суду погодитись не може.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 30 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Управління соціального захисту населення Садгірської районної у місті Чернівцях ради із заявою про призначення житлової субсидії та заповненою декларацією.

Згідно з рішенням Чернівецької міської ради від 30 червня 2015 року №1645 «Про структуру, загальну чисельність виконавчих органів Чернівецької міської ради, ліквідацію виконавчих органів районних в місті Чернівцях рад та підрозділів, створених при виконавчих органах районних в місті Чернівцях рад» Управління соціального захисту населення Садгірської районної у місті Чернівцях ради з 23 жовтня 2015 року реорганізовано шляхом приєднання до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачці ОСОБА_2 рішенням Управління соціального захисту населення Садгірської районної у місті Чернівцях ради призначено субсидію, яку розраховано на період з вересня 2015 року по серпень 2016 року включно на загальну суму 5 017,65 грн. В розрахунок субсидії беруться доходи обох відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є співвласниками квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до висновків перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги, згідно інформації, наданої Управлінню Територіальним сервісним центром регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, виявлено, що ОСОБА_3 протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії здійснила купівлю автомобіля на суму, яка на дату купівлі перевищує 50 тис. грн.

В матеріалах справи міститься довідка-рахунок №ВІА 806596 від 30 жовтня 2014 року, яка вказує на те, що 30 жовтня 2014 року ОСОБА_3 придбано транспортний засіб марки «Ford Transit», 2006 року випуску, вартістю 74 500,00 грн.

З декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, від 30 вересня 2015 року, видно, що ОСОБА_2 в ІІІ розділі не зазначила про придбання транспортного засобу марки «Ford Transit», 2006 року випуску вартістю 74 500 грн., членом сім'ї ОСОБА_3

Пунктом 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), передбачено, що сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається за вимогою органу, що призначив субсидію, або безпосередньо отримувачем, або шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії на підприємствах - виробниках/виконавцях житлово-комунальних послуг.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Наказу Мінпраці, Мінфіну, Мінюсту України «Про затвердження Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями» №39/283/90/5 від 29.12.1997р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31 грудня 1997р. за №634/2438 (далі-Наказ) повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадку виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів.

Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Актом Управління соціального захисту населення Садгірського району департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради від 07 березня 2017 року встановлено, що переплата призначеної субсидії відповідачам за період з вересня 2015 року по серпень 2016 року становить 5 017,65 грн.

З матеріалів справи видно, що позивачем направлялися на адресу ОСОБА_2 письмові повідомлення про повернення надміру виплачених бюджетних кошів в сумі 5 017,65 грн. Однак у добровільному порядку надмірно виплачену субсидію відповідачі не повернули.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В спірному випадку відповідачі набули без достатньої правової підстави майно, а саме грошові кошти, які підлягають стягненню на користь Департаменту соціального захисту в повному обсязі.

З огляду на викладене, помилковими є посилання в рішенні суду першої інстанції на те, що враховуючи дату набуття транспортного засобу у власність, підстав для стягнення надлишку виплаченої субсидії в більшому розмірі немає.

Доводи у відзиві на апеляційну скаргу про те, що на час звернення із заявою про призначення субсидії відповідачці ОСОБА_2 не було відомо про купівлю ОСОБА_3 транспортного засобу вартістю 74 500,00 грн не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки з аналізу ч. 4 пункту 13 Положення відповідальність за подання достовірних і повних відомостей про доходи і майно, що впливає на призначення субсидії покладено на заявника і останній повинен вжити всіх розумних заходів для отримання від осіб, які зареєстровані в приміщенні та яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги повної інформації, яка необхідна для призначення субсидії.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення суду підлягає зміні, а з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради слід стягнути солідарно 5 017,65 грн надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті). Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Оскільки ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, то частина судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 200 грн., яка підлягала стягненню з неї, слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, іншу частину судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 200 грн. слід стягнути з ОСОБА_3

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради задовольнити.

Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 січня 2018 року змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради - 5 017 гривень 65 копійок на рахунок: 35418040042365 Департамент праці та соціального захисту населення міської ради в ГУДКСУ у м. Чернівцях Чернівецької області, МФО 856135, КОД 26075395.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 200 гривень.

Компенсувати Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради понесені ним витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 200 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 08 травня 2018 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: О.О. Одинак

В.В. Яремко