Рішення № 7386576, 07.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2009 р. Справа № 55/266-09

вх. № 8592/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Алєксєєнка А.І., Шута П.В.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс ГФК", м. Дніпропетровськ

до Приватної фірми "Орнатус", м. Харків

про стягнення 84384,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полюс ГФК", м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватної фірми "Орнатус", м. Харків, 84384 грн. боргу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення усної домовленності не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару. А також просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16 листопада 2009 р.

16 листопада 2009 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

16 листопада 2009 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та з клопотанням про витребування доказів від позивача , а саме сертифікатів якості на поставлений картон.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 листопада 2009 р. було відкладено розгляд справи на 07 грудня 2009 р.

02 грудня 2009 р. до господарського суду Харківської області від ПФ "Орнатус", м. Харків, по справі № 55/266-09 надійшла касаційна скарга на ухвалу господарського суду від 16.11.09 р. про відкладення розгляду справи.

07 грудня 2009 р. відповідач надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 55/266-09 до розгляду касаційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.09 р.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 109 ГПК України, касаційна скарга або подання подається до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржувальне рішення чи постанову. Місцевий або апеляційний господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану касаційну скаргу або подання разом зі справою до Вищого господарського суду України.

Проте, відповідно до ч.1 ст.111-13 Господарського процесуального кодексу України, ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На цій підставі господарський суд вважає, що правові підстави для перегляду в цій частині судового акту господарського суду в касаційному порядку на підставі ст. 111-3 ГПК України відсутні та, відповідно, відсутні підстави для вчинення господарським судом дій, передбачених ч.1,3 ст. 109 ГПК України.

Згідно з роз'ясненнями, розміщеними у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 року N8, оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Вказана ухвала господарського суду оскарженню не підлягає та була долучена судом до матеріалів справи.

07 грудня 2009 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що товар за накладними № 35 від 10.02.09 р., № 37 від 10.02.09 р. було поставлено відповідачеві відповідно до вимог Інструкції № П-6 та Інструкції П-7 разом із сертифікатами якості та іншими документами, відповідач вказаний товар прийняв та вимог щодо якості товару на адресу відповідача не направляв та товар не повертав. Також позивач зазначив, що товар(картон фільтрувальний) це товар іноземного виготовлення та сертифікати якості та інша документація необхідні позивачу та його контрагенту при його поставці із-за кордону на Україну при проходженні митного контролю. Належним чином засвідчені копії вказаних документів, а також докази їх повторного направлення на адресу відповідача були додані позивачем до матеріалів справи.

Представники позивача у судовому засіданні 07 грудня 2009 року підтримували позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники позивача звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полюс ГФК", м. Дніпропетровськ (далі позивач) згідно усної домовленності здійснило поставку товару Приватній фірмі "Орнатус", м. Харків (далі відповідач) на загальну суму 84384 грн., що підтверджується видатковими накладними № 35 від 10.02.09 р. та № 40 від 16.02.09 р., які підписані обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № 33 від 10.02.09 р. та № 38 від 13.02.09 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Полюс ГФК".

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що товар за накладними № 35 від 10.02.09 р., № 37 від 10.02.09 р. було поставлено відповідачеві відповідно до вимог Інструкції № П-6 та Інструкції П-7 разом із сертифікатами якості та іншими документами. Також позивач зазначив, що товар(картон фільтрувальний) це товар іноземного виготовлення та сертифікати якості та інша документація необхідні позивачу та його контрагенту при його поставці із-за кордону на Україну при проходженні митного контролю. Як було вищезазначено, належним чином засвідчені копії вказаних документів, а також докази їх повторного направлення на адресу відповідача були додані позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогами вих. № 53 від 12.03.09 р., № 60 від 19.03.09 р., № 1 від 27.04.09 р. погасити заборгованість у сумі 84384 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією поштового чеку, опису та повідомлення з відміткою про відправку.

Відповідач своїм листом вих. № 669/09-юр від 18.05.09 р. повідомив позивача про необхідність надання належним чином засвідчених копій документів для розгляду вказаних вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 48 від 26.05.09 р. та на вимогу відповідача направив на його адресу належним чином засвідчені копії документів.

Також позивач повторно звернувся до відповідача з листом- вимогою № 129 від 18.06.09 р. оплатити заборгованість за товар в сумі 84384 грн.

Проте відповідач на вимогу не відреагував , грошові кошти за отриманий товар не перерахував.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму 84384 грн. перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –84384 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вважає його необгрунтованим та безпідставним, та дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових документів, звертає увагу на те, що позивачем були надані належним чином засвідчені копії сертифікатів якості на поставлений товар, а також іншої товаросупровідної документації, оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні 07.12.09 р., тому вважає вказане клопотання безпідставним та дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ст. 629, ч.1 ст. 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про витребування додаткових документів.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми "Орнатус", м. Харків(61125, м. Харків, вул. Малом"ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 24136224, п/р № 26001016814333 у філії ВАТ "Укрексімбанку", м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс ГФК", м. Дніпропетровськ(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 49, кв. 73, код ЄДРПОУ 33109173, п/р № 26006209791500 у АКІБ "Укрсиббанку" м. Харків, МФО 351005) 84384 грн. боргу, 843,34 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 10 грудня 2009 року.