Рішення № 7386331, 22.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.09           Справа № 14/287-09.

За позовом: Обласного комунального підприємства “Аеропорт Суми”, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Обласна агенція землі та нерухомості”, м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління майна Сумської обласної ради

про стягнення: 19614 грн. 38 коп.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Обласна агенція землі та нерухомості”, м. Суми

до відповідача: Обласного комунального підприємства “Аеропорт Суми”, м. Суми

про визнання договору оренди недійсним

СУДДЯ           О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

За участю представників сторін:

від позивача: (відповідача за зустрічним позовом): Відменко В.Є., довіреність № 1-339 від 10.09.2009 р.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Тищук Ю.М.

третя особа: Денисенко С.І., довіреність № 2/293 від 01.07.2009 р.

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

В судовому засіданні 10.12.2009р. за згодою сторін оголошувалася перерва до 22.12.2009р. до 10 год. 20 хв.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 18981 грн. 11 коп., в тому числі 17006 грн. 28 коп. заборгованості по орендній платі відповідно до договору оренди нерухомого майна № 1/08 від 01.09.08р., 1910 грн. 74 коп. боргу за користування електроенергією, 64 грн. 09 коп. боргу за послуги зв’язку відповідно до розрахунку заборгованості, 633 грн. 27 коп. пені, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач у відзиві б/н від 28.10.09р. проти позовних вимог заперечує, в задоволенні позову просить відмовити.

22.10.2009р. відповідачем у справі подано зустрічний позов, в якому він просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, № 1/08 від 01.09.2008р. між ТОВ “Обласна агенція землі та нерухомості” та Обласним комунальним підприємством “Аеропорт Суми”. Ухвалою суду від 22.10.2009 р. зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2009р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління майном Сумської обласної ради.

У відзиві на позовну заяву № б/н від 11.11.09р. третя особа, обґрунтовуючи свою позицію по справі, зазначає, що ОКП “Аеропорт Суми” на законних підставах, за погодженням з Управлінням майном обласної ради передавало в оренду нерухоме майно територіальної громади області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

01.09.2008р. між Обласним комунальним підприємством „Аеропорт Суми" та товариством з обмеженою відповідальністю «Обласна агенція землі та нерухомості» був укладений Договір №1/08 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області. Відповідно до Договору та акту приймання-передачі автостоянки від 01.09.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування автостоянку «Аеропорт», яка перебуває на балансі позивача.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну вимогу про визнання цього договору оренди нерухомого майна недійсним, позивач за зустрічним позовом зазначає, що умовою укладення договору оренди нерухомого майна є попередня реєстрація права власності на цей об’єкт. В той же час, право власності на об'єкт оренди належним чином не зареєстроване, свідоцтво про право власності та посвідчення про його реєстрацію не пред'явлено. Також, всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», не здійснена обов’язкова державна реєстрація договору оренди.

Зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Обласне комунальне підприємство „Аеропорт Суми" є спільною власністю територіальних громад Сумської області, уповноваженим розпорядником майна якого є Управління майном Сумської обласної ради (п.1.1. Статуту ОКП „Аеропорт Суми").

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Частиною 2 ст. 60 Закону України від 21.05.1997 «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 3-р від 08.01.2002 р. «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» майновий комплекс аеропорту «Суми» був переданий з державної власності у комунальну власність територіальних громад Сумської області.

Майно підприємства є обласною власністю та закріплене за ним договором на праві повного господарського відання, який був укладений між Управлінням майном Сумської обласної ради та ОКП „Аеропорт Суми" 31.01.2002 року. Відповідно до п.2.4. вищезгаданого договору ОКП „Аеропорт Суми" має право виключно за письмовою згодою Управління майном Сумської обласної ради продавати, списувати, обмінювати майно, закріплене за ним.

Також, в п. 3.4 Статуту ОКП „Аеропорт Суми" зазначено, що підприємство має право з письмового дозволу Управління майном Сумської обласної ради продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що майно ОКП „Аеропорт Суми" є комунальною власністю територіальних громад Сумської області, хоча свідоцтво про право власності на це майно на даний час відсутнє. Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом (до 03.08.2004 р.), визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

При передачі автостоянки „Аеропорт" в оренду на конкурсних засадах ОКП „Аеропорт Суми" керувалося рішенням сесії Сумської обласної ради від 25.07.2008 р. «Про затвердження нормативних документів щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області», а саме затвердженими цим рішенням Порядком передачі в оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області; Положенням про порядок проведення конкурсу на право оренди майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області; Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області.

08.08.2008 р. був проведений конкурс на право оренди комунального майна, переможцем якого стало ТОВ «Обласна агенція землі та нерухомості».

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов, передбачених ст. 10 цього Закону, і підписання сторонами тексту договору, що і було зроблено 01.09.2008 року.

Посилання позивача за зустрічним позовом на порушення при укладенні договору оренди приписів ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до якої право користування нерухомим майном строком більше як один рік підлягає обов’язковій державній реєстрації, спростовується наступним.

Згідно ст. 794 Цивільного кодексу України (із змінами, внесеними Законом № 501-У від 20.12.2006 р.) та п.п. 8.7. п.8 Порядку передачі в оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області договір оренди нерухомого майна, укладений на термін не менш ніж на три роки, підлягає нотаріальною посвідченню та державній реєстрації. Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області №1/08 укладений строком на 2 роки 11 місяців, зареєстрований в управлінні майном Сумської обласної ради і не підлягає нотаріальною посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, частинами 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК, а саме – зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тощо.

Згідно зі ст. 215 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним у разі, якщо його недійсність прямо передбачена законом або у разі, якщо інша сторона оспорює його на підставах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір оренди укладений у відповідності із нормами чинного законодавства, а тому вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Пунктом 3.6 договору оренди № 1/08 передбачено, що орендна плата перераховується на рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Розмір орендної плати був узгоджений сторонами у сумі 8000 грн. з подальшим коригуванням на індекс інфляції за відповідний місяць (п. 3.1 договору). Крім цього, пунктом 5.11 договору до обов’язків орендаря було віднесено здійснення витрат, пов’язаних з утриманням орендованого майна.

20.11.2008р. між сторонами по справі була підписана угода про розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.09.2008 за №1/08 з 01 грудня 2008р. За даною угодою відповідач зобов’язався сплатити орендну плату за фактичне використання нерухомого майна та виставлені позивачем рахунки за користування електроенергією, але Відповідач свої зобов'язання з цього приводу не виконав. Позивачем були виставлені рахунки від 31.10.2008 р. та 26.11.2008 р. на сплату орендної плати в сумі 19846,80 грн., від 19.11.2008 р. та від 16.12.2008 р. – на оплату електроенергії 1910,74 грн., від 31.10.2008 р. та від 26.11.2008 р. – на оплату послуг зв’язку 64,09 грн.

04.02.2008 р. відповідачу була направлена претензія на суму 21757,55 грн. в тому числі: борг за оренду в розмірі 19846,80 грн., борг за користування електроенергією в сумі 1910,74 грн., відповідь на яку відповідачем надана не була, проте згідно банківської виписки за 19.02.2009 р. були перераховані кошти в сумі 4961,70 грн., що свідчить про визнання відповідачем заборгованості.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань на час звернення до суду заборгованість відповідача за оренду автостоянки становить 17006,28 грн., за користування електроенергією - 1910,74 грн., за послуги зв'язку - 64,09 грн., що складає 18981,11 грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а також інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Однак відповідачем умови укладеного договору в частині своєчасної сплати орендної плати за орендовані ним приміщення порушені.

Оскільки відповідачем не надано суду ні доказів сплати суми боргу, ні аргументованого заперечення, тому позовні вимоги в частині стягнення 18981,11 грн. орендної плати та плати за утримання орендованого майна визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пеня в розмірі 633 грн. 27 коп. нарахована позивачем виходячи із 0,5% облікової ставки НБУ за 258 днів із суми, зазначеної у рахунку від 31.10.2008 р. та за 227 днів із суми, зазначеної у рахунку від 26.11.2008 р., що є порушенням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань» та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Ухвалою суду від 30.11.2009 р. позивачу було запропоновано надати обґрунтований розрахунок пені, однак позивач без поважних причин не скористався наданим йому правом ні в судовому засіданні 10.12.2009 р., ні 22.12.2009 р. Тому вимоги в частині стягнення 633 грн. 27 коп. пені на підставі п. 5 ст. 82 ГПК України підлягають залишенню без розгляду.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В той же час, позивачем, на порушення приписів постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” витрати на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів сплачені у меншому (118 грн.) ніж необхідно розмірі (236 грн.). Виходячи з викладеного, з Позивача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Обласна агенція землі та нерухомості” (40009, м. Суми, вул. Куликівська, 27; код 35742361) на користь Обласного комунального підприємства “Аеропорт Суми” (40021, м. Суми, вул. Кірова, 168; код 31014118) 18981 грн. 11 коп. заборгованості, а також 190 грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Обласного комунального підприємства “Аеропорт Суми” (40021, м. Суми, вул. Кірова, 168; код 31014118) в доход Державного бюджету України (рах. 31215259700002, код платежу 220500000, код ЕДРПОУ 23636315, банк ГУДКУ Сумської області, МФО 837013) 118 грн. 00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення 633 грн. 27 коп. пені позов залишити без розгляду.

5.          В задоволенні зустрічного позову – відмовити.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                       О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.12.2009 р.

Згідно оригіналу

Секретар судового засідання О.М. Бардакова

Суддя