Ухвала суду № 73860057, 23.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.04.2018 Справа № 554/2074/18

Єдиний унікальний номер справи:554/2074/18

Провадження № 4с/554/50/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого - судді Бугрія В.М. за участю секретаря судового засідання Сороки Ю.Г., розглянувши скаргу ПАТ «Полтава-банк» на рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Полтава-банк» звернувся до суду із скаргою на рішення старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1, в якій прохали визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.02.2018 року, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 51384382.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 26.03.2018 на адресу банку з Шевченківського ВДВС надійшов лист від 21.02.2018 р. з виконавчим листом № 554/9227/13 та постановою від 21.02.2018 р. винесеною старшим державним виконавцем Токарь К. М. у ВП № 51384382 про повернення виконавчого документа стягувачу. В зазначеній постанові вказано, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі, не розшукано. Встановити фактичне місце проживання боржника не вдалося. Майна, на яке можливо звернути стягнення за боржником не виявлено. Джерела отримання доходів боржником встановити не вдалося, тому виконавчий документ слід повернути стягувачу. З постановою державного виконавця заявник не погодився, тому звернувся до суду зі скаргою.

У судове засідання представник скаржника не з»явився, на адресу суду надійшла заява з проханням розглянути вищевказану скаргу без їх участі, скаргу підтримують в повному обсязі, прохали її задовольнити.

Державний виконавець будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з»явився, про причину неявки суд не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено документально, що 06.02.2015 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави по справі №554/9227/13 були задоволені позовні вимоги ПАТ «Полтава-Банк» про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості за кредитним договором у сумі 639 947,50 грн.

04.03.2015 року на виконання рішення суду був виданий виконавчий лист №554/9227/13 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 639 947,50 грн, який був направлений на виконання до Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтави ГТУЮ в Полтавській області від 26.10.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа ВП № 52739028.

21.02.2018 року старшим державним виконавцем Токарь К.М. винесено постанову ВП № 51384382 про повернення виконавчого документу стягувачеві у якій зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі, не розшукано. Встановити фактичне місце проживання боржника не вдалося. Майна, на яке можливо звернути стягнення за боржником не виявлено. Джерела отримання доходів боржником встановити не вдалося, тому виконавчий документ на підставі п. 5 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) слід повернути стягувачу.

Вказана постанова про повернення виконавчого документу на адресу ПАТ «Полтава-Банк» надійшла 26.03.2018 року разом з виконавчим листом №554/9227/13 .

Згідно даних, розміщених на сайті Укрпошти, та копії конверту з переліком вихідних номерів, зазначений лист працівниками ВДВС був направлений на адресу Банку лише 23.03.2018 року .

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Перелік прав та обов'язків державного виконавця визначений ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Проаналізувавши викладене, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем вчинені не в повному обсязі виконавчі дії, виходячи з наступного.

Так, державним виконавцем не встановлено майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, звернення стягнення на яке могло бути реалізовано в порядку ст. 53 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також державний виконавець не скористався своїм правом, передбаченим п.3 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу винесена передчасно, оскільки державним виконавцем проведено не всі виконавчі дії щодо виконання виконавчого листа, передбачені ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», які він має право виконувати.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з»ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я, у зв»язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

Відповідно ч. 2ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 353,354,447,448,450,451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ПАТ «Полтава-банк» на рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.02.2018 року, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 51384382 неправомірною.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС ГТУЮ м. Полтави ОСОБА_1 № 51384382 від 21 лютого 2018 року про повернення виконавчого листа.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя В.М.Бугрій