Рішення № 73858978, 07.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

справа № 520/16135/17

провадження № 2/520/1060/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018 рокуКиївський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання – Молодов В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відсутності учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (паспорт: КЕ277642, виданий Малиновським РВ м. Одеси 24.05.1996 р.) про стягнення грошових коштів та процентів за користування грошовими коштами,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та процентів за користування грошовими коштами. Позивач, посилається на те, що 01.05.2014 року дав у борг відповідачу грошові кошти в розмірі 10000,00 доларів США зі сплатою до 20 числа кожного місяця 2%, тобто по 200 доларів США. Відповідач власноруч написав розписку з зобов’язанням повернути грошові кошти в повному об’ємі на протязі одного місяця за вимогою позивача. В наступному, 19.06.2015 року, позивач додатково дав відповідачу у борг грошові кошти в розмірі 5000,00 доларів США зі сплатою до 20 числа кожного місяця 2%, тобто по 100 доларів США. Відповідач власноруч написав розписку з зобов’язанням повернути і ці грошові кошти в повному об’ємі на протязі одного місяця за вимогою позивача. Відповідач зобов'язання щодо повернення коштів не виконував починаючи з липня 2014 року, у зв’язку із чим позивач 11.05.2017 року звернувся до відповідача з вимогою виплатити на протязі одного місяця отримані відповідачем за розписками грошові кошти та відсотки за користуванням грошовими коштами на загальну суму в розмірі 24200 доларів США. Вимогу відповідач отримав 16.05.2017 року, що підтверджено підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з описом вкладення. Наприкінці травня 2017 року відповідач повернув позивачу 500 доларів США. В подальшому відповідач умови укладеного між сторонами договору позики не виконував, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача в судовому порядку суми боргу у загальному розмірі 26100,00 доларів США.

Ухвалою судді від 01.02.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі № 520/16135/17. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи положення статей 280, 281 ЦПК України 10 квітня 2018 року була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 травня 2014 року відповідач взяв в борг у позивача грошову суму в розмірі 10000 (десять тисяч) доларів США з зобов’язанням щомісяця до 20 числа сплачувати два відсотки від суми боргу за користування грошима. Розпискою відповідача також підтверджене зобов’язання повернути всю суму грошових коштів на вимогу позивача на протязі одного місяця (а.с. 43).

19 червня 2015 року відповідач додатково взяв в борг у позивача 5000 (п’ять тисяч) доларів США з зобов’язанням щомісяця до 20 числа сплачувати два відсотки від суми боргу. Розписка відповідача від 19.06.2015 року також містить зобов’язання повернути всю суму боргу на вимогу позивача на протязі одного місяця (а.с. 44).

11 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути йому грошову суму в розмірі 15000 (п’ятнадцять тисяч) доларів США, як основну суму боргу за розписками від 01.05.2014 року та 19.06.2015 року, та 9200 (дев’ять тисяч) доларів США – заборгованість за процентами. Письмова вимога направлена на адресу відповідача (АДРЕСА_1) цінним листом із описом вкладення. У рекомендованому повідомленні (Одеса 39, 65039 0598516 0) відмічено про вручення 16.05.2017 року поштового відправлення особисто під розпис адресата (а.с. 46).

В матеріалах цивільної справи відсутні данні про виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договорами позики, укладеними з позивачем 01.05.2014 року та 19.06.2015 року.

За положеннями статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За правилами статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.07.2014 року по 01.12.2017 року: 39 місяців х 200,00 доларів США =7800,00 доларів США та за період з 19.06.2015 року по 01.12.2017 року – 28 місяців х 100,00 доларів США = 2800 (дві тисячі вісімсот) доларів США, та загальна заборгованість за користування грошовими коштами позивача складає 11600 (одинадцять тисяч шістсот) доларів США 00 центів.

Враховуючи те, що відповідач повернув позивачу 500 (п’ятсот) доларів США в рахунок погашення відсотків за користування грошовими коштами, остаточна сума боргу по відсоткам складає 11100 (одинадцять тисяч сто) доларів США.

Загальна сума заборгованості станом на 01.12.2017 року, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 26100 (двадцять шість тисяч сто) доларів США, що еквівалентно 729495 (сімсот двадцять дев’ять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

За приписами частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

За правилами статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, відповідно до суми задоволених вимог.

Судовий збір сплачений позивачем в сумі 7295 (сім тисяча двісті дев’яносто п’ять) гривень 00 копійок підлягає стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (паспорт: КЕ277642, виданий Малиновським РВ м. Одеси 24.05.1996 р., адреса реєстрації: м. Одеса, пров. 5-й Кандинського, 5) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт: КЕ277642, виданий Малиновським РВ м. Одеси 24.05.1996 р., адреса: м. Одеса, пров. 5-й Кандинського, 5) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3) заборгованість станом на 01.12.2017 року у загальному розмірі 729495 (сімсот двадцять дев’ять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт: КЕ277642, виданий Малиновським РВ м. Одеси 24.05.1996 р., адреса: м. Одеса, пров. 5-й Кандинського, 5) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_4) судові витрати у сумі 7295 (сім тисяча двісті дев’яносто п’ять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Датою складання повного судового рішення є 07 травня 2018 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Літвінова І. А.