Рішення № 7385878, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 30/212

За позовом: ТзОВ-фірма “Агрохіммаркет”, м.Рівне

До відповідача: ПП „Союз-Лідер”, м.Львів

Суддя Н.Мороз

Сума 28333,59 грн.

Представники:

від позивача –Даховнік-Кобилянська О.В.

від відповідача – н/з

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю фірмою„ Агрохіммаркет”, м. Рівне до приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів про стягнення 28333,59 грн., з них: 24185,76 грн. основного боргу,2919,21 грн. пені, 870,67 грн. інфляційних втрат та 357,95 грн.-3% річних.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 23.10.2009 р. призначив розгляд справи на 19.11.2009 р.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, витребування додаткових доказів та у зв”язку з неявкою сторін в судове засідання, розгляд справи відкладався ухвалою суду.

Представник позивача в судове засідання 08.12.2009р. з”явився, у зв”язку з перерахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних, подав уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача 27274,27 грн. Позовні вимоги підтримав відповідно до уточнених позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з”явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 23.10.2009р., 19.11.2009р. не виконав. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ПП „Союз-Лідер”: м. Львів, вул.Городоцька,359 та внесено запис про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки №01/595 від 01.10.2008р., у відповідності до якого позивач зобов”язався поставляти товар відповідачу в порядку та строки, обумовлені договором та додатком до договору, а останній, в свою чергу, зобов”язався своєчасно оплатити отриману продукцію у відповідності до умов договору.

Договірні зобов”язання позивачем виконано належним чином, що підтверджено видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (в матеріалах справи) на загальну суму 31782,91 грн.

Порядок розрахунків визначено п.1.1 додатку до договору, а саме- протягом 45 днів з моменту отримання продукції.

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач зазначає, що відповідачем належним чином договірні зобов"язання не виконано, оплату за надані послуги проведено частково, у зв”язку з чим за відповідачем числиться заборгованість в сумі 24185,76 грн. Дана обставина відповідачем не заперечена.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлені на адресу відповідача претензії з вимогою погасити існуючу заборгованість (№47 від 19.05.2009р. та №77 від 06.08.2009р.). Листом № 265 від 30.07.2009р. голова ліквідаційної комісії ПП „Союз-Лідер” повідомив, що 18.06.2009р. засновниками підприємства прийнято рішення про припинення (ліквідацію), призначено ліквідаційну комісію та 26.06.2009р. внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи. Листом від 15.09.2009р. ліквідаційною комісією ПП „Союз-Лідер”, грошові вимоги позивача визнано частково, в частині основного в сумі 24185,76 грн. Крім того в листі зазначено, що підстави для нарахування пені відсутні, оскільки пеня нарахована на час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Львівської області від 27.07.2009р. про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Союз-Лідер”.

Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.8.3. вищезазначеного договору, в разі несвоєчасної оплати, відповідач зобов”язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення. Згідно поданого уточненого розрахунку, позивач нарахував відповідачу пеню за період 09.03.2009р.-27.07.2009р. (з врахуванням ухвали про порушення справи про банкрутство від 27.07.2009р.) в сумі 2237,18 грн. і підлягає стягненню.

Крім того, у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних. Згідно поданого позивачем уточненого розрахунку, інфляційні нарахування становлять 580,45 грн., 3% річних - 270,88 грн. і підлягають стягненню.

Заперечення відповідача, викладні в листі від 15.09.2009р. щодо проведених позивачем нарахувань судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем нараховано пеню, інфляційні та 3% річних за період до уведення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується ухвалою господарського суду від 27.07.2009р. по справі №8/78.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд, дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, не заперечується відповідачем і підлягає до задоволення повністю, з врахуванням уточнених позовних вимог.

Судові витрати слід покласти на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526,598,625 ЦК України, ст.193,216 ГК України, ст.33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів, вул.Городоцька,359 (ЄДРПОУ 31895563) на користь товариства з обмеженою відповідальністю-фірми „Агрохіммаркет”, м. Рівне, вул.Гагаріна,39,корп.5-а (р/р 260088244 в Рів. ОД „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 333327, ЄДРПОУ 31830354) - 24185,76 грн. боргу, 2237,18 грн. пені, 580,45 грн. інфляційних нарахувань, 270,88 грн. -3% річних, 283,35 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Мороз Н.В.