Ухвала суду № 73855441, 02.05.2018, Баштанський районний суд Миколаївської області

№ 468/437/18-ц

2/468/276/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

У Х В А Л А

( про залишення заяви без руху )

02.05.2018 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Янчук С.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Доброкриничанська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про визнання заповіту недійсним та визначення права як спадкоємця щодо права власності на частку спадкового майна,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Доброкриничанська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про визнання заповіту недійсним та визначення права як спадкоємця щодо права власності на частку спадкового майна.

Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України.

- відповідно до вимог п.п.4,5 та 10 ч.3 вказаної статті ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд визнати недійсним заповіт, посвідчений 22.02.2008 року секретарем виконкому Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області яким ОСОБА_4 (мати позивача) на випадок своєї смерті заповіла у власність земельну ділянку йому (позивачу) та відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Спадкоємцем за заповітом окрім сторін по справі є також ОСОБА_5, який відмовився від прийняття спадщини на користь відповідачів. Рішення по справі може вплинути на права ОСОБА_5, проте позивач не залучає дану особу до участі у справі (зокрема в якості відповідача), обґрунтування цьому не наводить.

Також слід зазначити, що відповідно до вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, при цьому якщо виникає потреба у врученні документів особі, що проживає за межами України, то згідно п.2.3 Інструкції «Про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень» якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

Одночасно з вимогою про визнання заповіту недійсним позивач просив визнати його право як спадкоємця першої черги щодо права власності на частку майна (5,875 га) його матері. Проте, позовна заява не мітить викладу обставин щодо можливості захисту порушених прав наведеним способом.

Крім того, позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовну заяву також подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.

Так, за змістом ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію №138 від 08.02.2018 року на суму 64 грн. та квитанцію з позначенням «копія» №11 від 30.01.2018 року на суму 640 грн.

Проте, положеннями ч.4 ст. 177 ЦПК України не передбачено можливості надання копії документу, що підтверджує сплату судового збору, що вбачає необхідність позивачу надати до суду оригінал даного документу.

Крім того, позивачем має місце сплата судового збору за вимогу немайнового характеру не в повному обсязі.

Так, відповідно до вимог п.п. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704 грн. 80 коп., що підлягає сплаті за наступним реквізитами:отримувач Державний Баштанський район 22030101, код отримувача 37893760, банк отримувача ГУДКСУ в Миколаївській області, код банку отримувача МФО 826013, р\р 31211206700026, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір код ЄДРПОУ Баштанського районного суду Миколаївської області 02892497.

Натомість 2 вищевказані квитанції свідчать про сплату судового збору в загальному розмірі 704 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано фіскальні чеки від 27.02.2018 року на суму 1434 грн. 61 коп. та від 07.03.2018 року на суму 50 грн. 80 коп.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте, отриманні виписки з Державної казначейської служби України в електронному вигляді не підтверджують фактичне зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в сумах та датах зазначених в даних чеках.

Наведене свідчить, що в порушення вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Із викладеного слід, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому це є підставою для залишення її без руху для виправлення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя , -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Доброкриничанська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про визнання заповіту недійсним та визначення права як спадкоємця щодо права власності на частку спадкового майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк, для виправлення вказаних в ухвалі недоліків але не пізніше десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, роз’яснивши, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява вважається неподаною і повертається.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ