Рішення № 7385274, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 28/15302.11.09

за позовом          державної акціонерної холдингової компанії „Артем”, м. Київ

до          корпорації „Таско”, м. Київ

про          стягнення 167678,63 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Лев Р.В. за дов. №18-2749 від 26.12.2008

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна акціонерна холдингова компанія „Артем” звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до корпорації „Таско” про стягнення 167678,63 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем договору №56543 від 15.07.2008 року щодо оплати послуг з перевезення вантажу, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 149069,60 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 4.6 Договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11008,51 грн., та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 6559,07 грн. та 3% річних в розмірі 1041,45 грн.

          Під час розгляду справи позивач неодноразово зменшував позовні вимоги, і на день прийняття рішення просить стягнути 65569,60 грн. основного боргу, 11008,51 пені, 6559,07 грн. інфляційних нарахувань та 1041,45 грн. відсотків річних. Обґрунтовуючи зменшення позовних вимог позивач посилається на здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості після звернення до суду в розмірі 83500 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2009 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 21.05.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

          Ухвалою заступника голови господарського суду від 05.06.2009 року строк розгляду справи продовжено.

          23.06.2009 року судове засідання не відбулося, оскільки справу №28/153 було скеровано до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги корпорації „Таско” на ухвалу господарського суду від 08.04.2009 року.          

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 року відмовлено корпорації „Таско” в прийнятті апеляційної скарги, а матеріали справи №28/153 повернуто до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.

Відповідно до резолюції заступника голови господарського суду м. Києва Шевченка Е.О. від 19.08.2009 року матеріали справи №28/153 були передані для подальшого розгляду судді Копитовій О.С.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання призначене на 02.11.2009 року не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення № 28/153 з повідомленням від 15.10.2009 року направлені сторонам за адресами їх реєстрації, а відповідачеві додатково за фактичною адресою, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці повідомлення, а також реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 19.10.2009 року.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки представників відповідача в судове засідання 02.11.2009 року суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 02.11.2009 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2009 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи, суд -

ВСТАНОВИВ :

15.07.2008 року між транспортним цехом №056 Державної акціонерної холдингової компанії „Артем” (виконавець) (далі за текстом – позивач) та корпорацією „Таско” (замовник) (далі за текстом – відповідач) було укладено договір №56543 про перевезення вантажів, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов’язується виконати перевезення небезпечних вантажів, а замовник надає вантаж до перевезення в обсязі, та сплачує надані послуги за цінами, які зазначені у протоколі узгодження договірної ціни, який є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 2.2.4, 3.3 Договору, відповідач зобов’язався сплачувати за послуги після фактичного надання послуг на підставі Акту наданих послуг, підписаного обома сторонами, рахунку-фактури виконавця в термін не пізніше 5-ти банківських днів з моменту надходження документів до замовника..

За період з 27.07.2008 року по 13.12.2008 року позивачем були надані послуги з перевезення вантажів на загальну суму 207630,60 грн., що підтверджується наступними актами виконаних робіт:

-          акт №2599 від 24.07.2008 р. на суму 16504,20 грн.

-          акт №2727 від 01.08.2008 р. на суму 12115,80 грн.

-          акт №3859 від 29.10.2008 р. на суму 87217,80 грн.

-          акт №3990 від 14.11.2008 р. на суму 4941,00 грн.

-          акт №4260 від 08.12.2008 р. на суму 45933,00 грн.

-          акт №4257 від 08.12.2008 р. на суму 18263,40 грн.

-          акт №4258 від 08.12.2008 р. на суму 18263,40 грн.

-          акт №4486 від 13.12.2008 р. на суму 4392,00 грн.

Надання послуг з перевезення також підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля, копії яких є в матеріалах справи.

Всі Акти здачі-приймання робіт (послуг) підписані посадовими особами позивача та відповідача та скріплені печатками.

Свої зобов’язання щодо оплати наданих послуг відповідач виконав частково, сплативши 58 561,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які є в матеріалах справи.

Позивач 09.02.2009 року направив відповідачу претензію №5-пр-18-218 в якій вимагав погасити заборгованість в розмірі 149069,60 грн. до 09.03.2009 року.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач існуючу заборгованість в повному обсязі не погасив.

При зверненні позивача до суду 31.03.2009 року (конверт в матеріалах справи) останній визначав заборгованість відповідача перед ним в розмірі 149069,60 грн. Станом на день прийняття рішення згідно заяви про зменшення позовних вимог від 02.11.2009 року заборгованість складає 65569,60 грн.

При цьому, судом встановлено, що частина заборгованості була погашена відповідачем до звернення позивача до суду 31.03.2009 року з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 149069,60 грн., а саме 30.03.2009 року відповідачем сплачено 10 000 грн.

Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог від 25.05.2009 року, в якій останній фактично відмовився від стягнення суми основного боргу в розмірі 10000 грн., господарський суд вважає, що провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом враховується, що після порушення провадження по справі відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 73500 грн., в зв’язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору про надання послуг по перевезенню вантажу.

Згідно з ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 916 Цивільного кодексу України визначає, що за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу відповідачеві підтверджується матеріалами справи, зокрема актами приймання –передачі виконаних робіт (послуг) та подорожніми листами вантажних автомобілів, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт надання послуг з перевезення вантажу позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався сплачувати за послуги після фактичного надання послуг на підставі Акту наданих послуг, в термін не пізніше 5-ти банківських днів з моменту надходження документів.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно п.4.6 Договору відповідач зобов’язаний за кожну добу прострочення платежу, понад термін 5 банківських днів, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню, однак в зв’язку з помилковим розрахунком (позивачем не в усіх розрахунках враховано кількість днів в 2008 році -366) відсотки річних та пеня підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду, з урахуванням періоду обраного позивачем, пеня в розмірі 11003,44 грн., 3 % річних в розмірі 1041,11 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати, що сплачені позивачем при поданні позову за частину основного боргу, що був в добровільному порядку погашений відповідачем до звернення позивача до суду покладаються на позивача. Судові витрати сплачені позивачем за частину вимог, спір по яких врегульовано після порушення провадження по справі покладаються на відповідача в зв’язку з припиненням провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 83500,00 грн. (вісімдесят три тисячі п’ятсот гривень) припинити.

          Решту позовних вимог задовольнити частково.

Стягнути з корпорації „Таско” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2„б”, 03049, м. Київ, вул. Курська, 10, р/р 26006012824491 в ВАТ „Укрексімбанк” МФО 322313, код ЄДРПОУ 22866094 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь державної акціонерної холдингової компанії „Артем” ( 04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 2/10, р/р 26008100386 в ТОВ „Артем Банк” МФО 300885, код ЄДРПОУ 14307699) 84173,22 грн. (вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят три гривні двадцять дві копійки), з яких 65569,60 грн. (шістдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять гривень шістдесят копійок) –основний борг, 6559,07 грн. (шість тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять гривень сім копійок) втрати від інфляції, 11003,44 грн. (одинадцять тисяч три гривні сорок чотири копійки) –пені, 1041,11 грн.(одну тисячу сорок одну гривню одинадцять копійок) три відсотки річних, а також 1576,73 грн. (одну тисячу п’ятсот сімдесят шість гривень сімдесят три копійки) –державне мито та 110,96 грн. (сто десять гривень дев’яносто шість копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова