Рішення № 7385009, 04.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/52904.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/529

за позовом Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат № 11

до

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"

Відкрите акціонерне товариство "Київхліб"

простягнення 31717,27 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Єркін О.М. від відповідача

від третьої особи- не з’явився

- Земляк Л.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат № 11 (ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 11) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (ТОВ "Святослав") про стягнення 26475,02 грн. основного боргу, 4642,75 грн. пені, 599,5 грн. відсотків річних, а всього – 31717,27 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті вартості товарів, поставлених за договором купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 6640/11 від 01.07.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 28.10.2009 р. в судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

В судове засідання 28.10.2009 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2009 р. залучено до участі у справі № 14/529 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Відкрите акціонерне товариство "Київхліб" та відкладено розгляд справи на 04.12.2009 р.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Київхліб" (продавець), ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 11 (постачальник) та ТОВ "Святослав" (покупець) укладено договір купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 6640/11 від 01.07.2007 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язався продати на умовах даного Договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, сухарно-бараночні вироби постачальника (далі –товар), у відповідності з поданими покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар у власність та своєчасно сплатити його вартість постачальнику.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, на виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку товару, на суму 80398,44 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 11926 від 29.10.2008 р.; № 11934 від 29.10.2008 р.; № 11935 від 29.10.2008 р.; № 11956 від 29.10.2008 р.; № 11972 від 30.10.2008 р.; № 11973 від 30.10.2008 р.; № 12061 від 31.10.2008 р.; № 12823 від 17.11.2008 р.; № 12824 від 17.11.2008 р.; № 12827 від 17.11.2008 р.; № 12967 від 19.11.2008 р.; № 13270 від 26.11.2008 р.; № 13342 від 27.11.2008 р.; № 13422 від 28.11.2008 р.; № 13939 від 10.12.2008 р.; № 13970 від 10.12.2008 р.; № 14090 від 12.12.2008 р.; № 14123 від 13.12.2008 р.; № 14194 від 16.12.2008 р.

Відповідно до п.п. 4.3.1, 4.3.2 Договору покупець здійснює оплату за хлібобулочні вироби у формі попередньої оплати, а за вироби довготривалого зберігання впродовж 5 банківських днів з моменту поставки.

Відповідачем частково в сумі 53923,42 грн. оплачено вартість поставленого товару, що підтверджується банківськими виписками від 05.11.2008 р., 12.11.2008 р., 13.11.2008 р., 24.11.2008 р., 08.12.2008 р.

Таким чином, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 26475,02 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Станом на момент розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 26475,02 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 4642,75 грн. пені, 599,5 грн. відсотків річних.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 5.4 Договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 3171,44 грн. пені, 598,41 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, буд. 39-в, код 31724464) на користь Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат № 11 (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 24, код 00376353) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 26475,02 грн. основного боргу, 3171,44 грн. пені, 598,41 грн. відсотків річних, 302,44 грн. державного мита, 225,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 16.12.2009 р.