Рішення № 73849730, 25.04.2018, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1216/16-ц

Номер провадження 2/298/58/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Лютянської М.С.

при секретарі Брітовій Е.А.

за участю відповідача за первісним позовом ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Солянської сільської ради Великоберезнянського району, ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Солянської сільської ради Великоберезнянського району, ОСОБА_3, третіх осіб Великоберезнянську державну нотаріальну контору, Ужгородську міжрайонну прокуратуру закарпатської області, службу у справах дітей Великоберезнянської районної державної адміністрації , про визнання особи такою, що не прийняла спадщину у визначений законом строк,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 28 грудня 2006 року помер його батько ОСОБА_6. Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, надвірних споруд та земельної ділянки, що знаходиться за адресою с. Сіль, 88 Великоберезнянського району. На день смерті батька він постійно проживав з ним. Його батько рахувався головою дворогосподарства в с. Сіль, будинку №88 Великоберезнянського району Закарпатської області. Так, 23 грудня 2014 року він звернувся із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом до державного нотаріуса Великоберезнянської державної нотаріальної контори. 30 грудня 2014 року він отримав постанову від нотаріуса про відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що у спадкодавця відсутній правовстановлюючий документ на вищевказаний житловий будинок, та було запропоновано звернутися до суду для визнання права власності. Позивач зазначав, що окрім нього, спадкоємцем першої черги після смерті батька являється ОСОБА_1, відповідачка по справі. Тому він просить визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку та надвірних споруд, що знаходиться в с. Сіль №88, Великоберезнянського району Закарпатської області.

20 лютого 2017 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 ,Солянської сільської ради Великоберезнянського району про визнання особи такою, що не прийняла спадщину.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду від 22 лютого 2017 року вказаний вище зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним позовом ОСОБА_3

В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 зазначила, що 29 червня 2013 року помер її чоловік та батько її дітей ОСОБА_7, який постійно проживав та був зареєстрований на день смерті в с. Сіль,88 Великоберезнянського району Закарпатської області. На день його смерті залишилося майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в с. Сіль,88 Великоберезнянського району, яке він прийняв як спадкове майно після смерті свого батька – ОСОБА_6, який помер 28 грудня 2006 року. За життя ОСОБА_7 не залишив заповіту, таким чином має місце спадкоємство за законом. Вона з дітьми постійно проживають в цьому будинку та є зареєстровані, а тому просить суд визнати ОСОБА_3, таким, що не прийняв спадщину у визначений законодавством строк.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 13 листопада 2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Великоберезнянську державну нотаріальну контору, Ужгородську міжрайонну прокуратуру Закарпатської області, службу у справах дітей Великоберезнянської районної державної адміністрації.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 за первісним позовом та її представник ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 не визнала та просила відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримала в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3 за первісним позовом не з’явився, однак, його представник ОСОБА_8 подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали. Зустрічний позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.

Представник Солянської сільської ради Великоберезнянського району в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Представники Великоберезнянської державної нотаріальної контори, служби у справах дітей Великоберезнянської районної державної адміністрації та Ужгородської міжрайонної прокуратури Закарпатської області в судове засідання не з’явилися.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 28.12.2006 року в с.Сіль помер батько позивача ОСОБА_6, що стверджується свідоцтвом про смерть. Також встановлено, що померлий ОСОБА_6 дійсно був батьком позивача, що стверджується копією свідоцтва про народження позивача.

Також в матеріалах справи є копія довідки, виданої 13.08.2013 року № 405 виконкомом Солянської сільської ради в тому, що дійсно до дня смерті 28.12.2006 року ОСОБА_6 був головою дворогосподарства в с. Сіль, 88 Великоберезнянського району. Довідкою Солянської сільської ради від 24.12.2014 року №577 , а також копією паспорта про місце проживання(реєстрації) встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_3 був зареєстрований за вказаною вище адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно повідомлення Великоберезнянської державної нотаріальної контори за вих. № 249/02-38 від 30 грудня 2014 року, позивачу ОСОБА_3 було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки свідоцтво про право власності на житловий будинок №88 в с.Сіль, Великоберезнянського району за життя спадкодавця ОСОБА_6 виготовлено та зареєстровано, у встановленому законодавством порядку не було.

Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 проживав з покійним батьком у спадковому будинку на час відкриття спадщини, зареєстрований в ньому та продовжує там жити і після його смерті, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовився від неї, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняв спадщину, однак у нього існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частину спадкового будинку підлягає до задоволення.

В судовому засіданні також встановлено, що 29 червня 2013 року помер чоловік позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_7, син спадкодавця ОСОБА_6, який разом з дружиною та неповнолітніми дітьми проживав у спадковому будинку в с.Сіль, 88, Великоберезнянського району.

Також встановлено, що згідно повідомлення Великоберезнянської державної нотаріальної контори за вих. № 37/02-31 від 16 лютого 2015 року, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки свідоцтво про право власності на житловий будинок №88 в с.Сіль, Великоберезнянського району за життя спадкодавця ОСОБА_6 виготовлено та зареєстровано, у встановленому законодавством порядку не було.

За таких обставин, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 звертався до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька, а тому посилання ОСОБА_1 в позові про те, що ОСОБА_3 на день смерті спадкодавця разом з ним не проживав та підлягає визнанню таким, що не прийняв спадщину у визначений законодавством строк, не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Отже, оскільки за позивачем ОСОБА_3 за цим рішенням визнано право власності на 1/2 частину спадкового будинку, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.328, 1216, 1222, 1268 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Солянської сільської ради Великоберезнянського району, ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину будинку – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1(89021, Закарпатська область Великоберезнянський район, с.Сіль,88) право власності на 1/2 частину житлового будинку та надвірних споруд, що знаходиться за адресою с.Сіль № 88 Великоберезнянського району Закарпатської області в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_6, який помер 28 грудня 2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати в розмірі 552(п’ятсот п’ятдесят два) грн.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Солянської сільської ради Великоберезнянського району, ОСОБА_3, третіх осіб Великоберезнянську державну нотаріальну контору, Ужгородську міжрайонну прокуратуру закарпатської області, службу у справах дітей Великоберезнянської районної державної адміністрації , про визнання особи такою, що не прийняла спадщину у визначений законом строк.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча Лютянська М.С.