Рішення № 73849642, 07.05.2018, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 328/506/18

2/195/161/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

(заочне)

07.05.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченка Д.М., при секретарі Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 14.09.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит сумою 7000 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та «Тарифами Банку», які викладено на сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Згідно п. 2.1.1.5.7 договору власник карткового рахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Укладаючи даний договір сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 1.1.3.2.4 договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов’язки: у кредитора: інформувати позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах зазначених п. 1.1.3.1.9 договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснення операції по карткових рахунках відповідно до п. 1.1.2.1.5 договору.

На підставі п. 1.1.5.2 договору неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов’язань за даним договором.

Відповідач зобов'язувався на підставі п. 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень та 5 відсотків від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за договором.

Відповідач порушив свої зобов’язання за кредитним договором внаслідок чого станом на 15.02.2018 року має заборгованість в сумі 14012,28 гривень, що складається: заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 8623,93 гривень, заборгованість за пенею в сумі 4755,77 гривень, штрафу (фіксована частина) в сумі 500 гривень та штрафу (процентна складова) в сумі 643,44 гривень.

Представник позивача, що діє на підставі довіреності №9437-К-Н-О від 03.11.2017 року, у своїй письмовій заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутності у судовому засіданні, про що згоден на ухвалення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності у судовому засіданні представника позивача, який заявив відповідне клопотання згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України про розгляд справи за своєї відсутності.

Відповідач був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, однак, в судове засідання не з'явився без поважних на те причин, не надав відзив на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені позивачем, а так само не надав заяви про розгляд справи за своєї відсутності у судовому засіданні.

З урахуванням того, що відповідач не з’явився в судове засідання без поважних на те причин, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, оскільки представник позивача у своїй письмовій заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою анкетою-заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк» про надання йому кредиту в розмірі 1500 гривень на платіжну картку «універсальна»/голд та погодився, що дана заява разом з пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між банком та ним договір про надання банківських послуг. Він ознайомився та погодився на умови і правила надання банківських послуг, а також тарифами, які були надані йому для ознайомлення в письмовому виді.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.02.2018 року складала 14012,28 гривень, яка складається з наступного: 8623,93 гривень відсотків за користування кредитом; 4755,77 гривень пеня; відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штраф (фіксована частина); 643,44 гривень штраф (процентна складова).

Витяг з Умов та правила надання банківських послуг не має підпису відповідача, що спростовує факт ознайомлення саме з такими умовами та правилами надання банківських послуг, тому неможливо стверджувати, що саме вказані Умови і правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Підписавши заяву про відкриття банківського рахунку, відповідач приєднався до пропозиції банку і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифів банку, натомість позивач не довів, які саме Умови та Тарифи були розміщені на сайті банку на час відкриття банківського рахунку, тобто на час укладення договору приєднання, зокрема до яких саме Умов та Тарифів приєднався та зобов'язався виконувати відповідач, підписавши заяву про відкриття банківського рахунку. Матеріалами справи не доведено, що саме Умови та Тарифи, надані банком до суду, були чинні та діяли на час підписання сторонами заяви від 14.09.2010 року, і що саме до цих Умов та Тарифів приєднався відповідач, прийняв їх і зобов'язався виконувати, а також що саме ці Умови та Тарифи разом із заявою про відкриття банківського рахунку становили договір банківського обслуговування, підписаний сторонами. Не доведено і того факту, що саме дата їх публікації та набрання чинності, а також розміщення саме цих документів на інтернет-сайті банку в загальному доступі та копії локального акта позивача про їх затвердження та введення в дію.

В позовній заяві позивач вказує, що п. 1.1.3.2.4 договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 10561 ЦК України банк збільшив процентну ставку, що вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості.

Позивач не довів правомірності такої односторонньої зміни розміру процентної ставки та обставин повідомлення відповідача про таку зміну, а також наявності його згоди на внесення змін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 10561 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

За змістом ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦПК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається від дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач просить стягнути з відповідача одночасно пеню та штраф (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 643,44 гривень.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Крім того, не зазначено суми кредитних коштів на які нараховані відсотки за користування кредитом, пеня та штрафи та порядок їх нарахування, що дає можливості суду аналізувати правильність нарахування заборгованості за умовами договору. Виходячи зі встановлених обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 526, 530 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 14.09.2010 року у розмірі 14012,28 гривень – залишити без задоволення.

Судові витрати розподілити згідно п. 2) ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч. 2 ст. 273 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦК України 07.05.2018 року.

Суддя: ОСОБА_2