Рішення № 73849002, 10.04.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8425/17

Провадження № 2/265/421/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 квітня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Злидіній Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2017 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області на новий розгляд надійшов позов ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 12.10.2016, приблизно о 22-00 годині, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись проїзною частиною вулиці Володимирської через перехрестя нерівнозначних доріг із вулицею Азовстальською в Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи у порушення вимог п. 10.1, 16.11 ПДР, не надала переваги у русі автомобілю НОМЕР_2, під керуванням позивача ОСОБА_1, та допустила зіткнення транспортних засобів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді перелому основної фаланги V пальця лівої кисті без зсуву. Розмір спричиненої матеріальної шкоди, яка виражається у вартості ремонтно-відновлювальних робіт належного позивачеві транспортного засобу, складає 22848,10 гривень, яку просить стягнути з ОСОБА_3 «Європейський страховий союз», а також з ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 1000,00 гривень. Крім того, зазнавши тілесних ушкоджень, позивачеві спричинено моральну шкоду, яку обґрунтовує відчуттям сильного фізичного болю в момент спричинення тілесних ушкоджень та в подальшому відчуттям колючо-ниючого болю і холоду у місці перелому, що створює для неї низку незручностей у роботі та побуті. Моральну шкоду оцінює у сумі 50000,00 гривень, з яких 5000,00 гривень просить стягнути з ОСОБА_3 «Європейський страховий союз», а решту – 45000,00 гривень з відповідача ОСОБА_2

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, в остаточній редакції яких просила стягнути на свою користь з ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» суму матеріальної шкоди у розмірі 14601,58 гривень та моральну шкоду у сумі 5000,00 гривень, а також з відповідача ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 8246,52 гривень, франшизу у розмірі 1000,00 гривень, моральну шкоду у сумі 45000,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не прибули, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, якими позовні вимоги підтримали у повному обсязі, а також зазначили про згоду на вирішення справи у заочному порядку.

Представник відповідача – ОСОБА_3 «Європейський страховий союз», а також відповідач ОСОБА_2, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не прибули з невідомих причин, будь-яких заяв чи клопотань, що стосуються суті справи, не надали.

З урахуванням наведених обставин, зважаючи на наявність письмової згоди позивача та її представника, суд вважає можливим розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали кримінальної справи № 265/7940/16-к, оцінивши у сукупності надані докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість пред’явленого позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області 19 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому даним вироком було частково задоволено цивільний позов ОСОБА_1, з ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» на її користь стягнуто матеріальну шкоду у сумі 13601,58 гривень, з ОСОБА_2 – 1000,00 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 листопада 2017 року вказаний вирок суду скасовано в частині вирішення цивільного позову, а справу в цій частині повернути на новий судовий розгляд.

Доведеними обставинами, викладеними в мотивувальній частині судового вироку від 19 вересня 2017 року, є наступне.

12 жовтня 2016 року, приблизно о 22:00, водій ОСОБА_2, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію технічно справним автомобілем ЗАЗ 110217, реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснювала рух по проїзній частині вулиці Володимирської з боку бульвару Морського в напрямку проспекту Перемоги, через перехрестя нерівнозначних доріг вулиці Володимирської та вулиці Азовстальської в Лівобережному районі міста Маріуполя Донецької області. Проїжджаючи перехрестя нерівнозначних доріг вулиці Володимирської та вулиці Азовстальської, рухаючись по другорядній дорозі вулиці Володимирської, водій ОСОБА_2, діючи необережно, в порушення вимог п. 10.1 та п. 16.11 Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну недбалість, будучи неуважною, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, під час відновлення руху, перед виїздом з другорядної дороги з вулиці Володимирської на головну дорогу вулицю Азовстальську не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надала перевагу в русі технічно справному автомобілю ВАЗ 11183-110-20, реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1, який в цей час рухався по головній дорозі вулиці Азовстальської з боку вулиці Українського козацтва (Орджонікідзе) в напрямку бульвару Меотиди, в результаті чого допустила зіткнення транспортних засобів. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події водію автомобіля ВАЗ 11183-110-20, реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому основної фаланги 5-го пальця лівої кисті без зсуву, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Вищезазначені встановлені обставини за положеннями ст. 82 ЦПК України щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалено вирок у кримінальному провадженні, беруться до уваги в межах вирішення позову у даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 13 наведеної Постанови роз’яснено, що положення ст.ст. 386, 395, 396 ЦК України щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), та такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 805740 від 16.04.2006 автомобіль НОМЕР_2, на праві власності належить ОСОБА_1

В сенсі наведених норм та викладених обставин позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування спричиненої їй внаслідок пошкодження належного їй майна матеріальної шкоди, а відповідач ОСОБА_2, як володілець джерела підвищеної небезпеки – автомобіля НОМЕР_1, має нести відповідальність за деліктними відносинами, що виникли, зокрема, з відшкодування спричиненої внаслідок ДТП шкоди.

Разом з тим, згідно із полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6839876 від 16.11.2015 ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 як водія забезпеченого транспортного засобу – автомобіля НОМЕР_1, перед третіми особами на випадок ДТП, строком дії з 17.11.2015 по 16.11.2016, страховим лімітом за шкоду майну – 50000,00 гривень, за шкоду за подячну життю та здоров’ю – 100000,00 гривень, франшизою – 1000,00 гривень.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно із п. 35.1 ст. 35 наведеного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Встановлено, що потерпіла ОСОБА_1 повідомила страховика – ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» про ДТП 16 листопада 2016 року, тобто після спливу відведеного 30-денного строку.

Втім, суд вважає, що пропущення ОСОБА_1 даного строку відбулося з незалежних від її волі обставин, оскільки остання впродовж кінця жовтня – початку листопада 2016 року перебувала на лікуванні у зв’язку із отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями., а отже мало місце з поважних причин.

Згідно із ст. 29 наведеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу

з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Згідно із висновком судової автотоварознавчої експертизи № 1/18-115 від 12 січня 2017 року, що міститься у матеріалах кримінальної справи, вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля «ВАЗ 11183-110-20» (2006 рік випуску), д/н НОМЕР_5, станом на 12.10.2016 становить 14601,58 гривень. Вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля НОМЕР_6, станом на 12.10.2016 року становить 22848,10 гривень. У висновку зазначено, що розмір матеріального збитку, за умови доцільності відновлення пошкодженого транспортного засобу, визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу замінних вузлів та деталей і втрати товарної вартості. Експертом був встановлений коефіцієнт зносу – 0,65.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Поняття «франшизи» наведено у статті 9 ЗУ «Про страхування», згідно із якою франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно із п. 36.6 ст. 36 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування, має бути компенсована страхувальником, або особою, відповідальною за збитки.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, сума матеріальної шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу в розмірі 13601,58 гривень підлягає стягненню з страхової компанії, а з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню решта матеріальних збитків з урахуванням суми франшизи у загальному розмірі 9246,52 гривень.

Вирішуючи позов в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 9 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ч. 2 п. 2 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

За положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практи¬ку в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальши¬ми змінами і доповненнями моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд знаходить переконливими доводи позивача ОСОБА_1 щодо негативних наслідків для неї внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, перенесений фізичний біль як в момент їх отримання, так і в подальшому, відчуття дискомфорту під час активного громадського життя тощо, а тому, враховуючи тривалість, обсяг і характер спричиненої шкоди, суб’єктивну оцінку самою потерпілою її порушених благ, вважає необхідним стягнути на її користь моральну шкоду у сумі 5000,00 гривень.

Разом із тим, відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно із ст. 23 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; шкода, пов’язана із смертю потерпілого.

В сенсі наведеної норми обов’язок страховика з відшкодування моральної шкоди, на думку суду, пов’язується виключно із ушкодженням здоров’я потерпілого-фізичної особи, а також із розміром страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю, який безпосередньо впливає на визначення кінцевого розміру відшкодування моральної шкоди.

У свою чергу, заподіяння моральної шкоди позивач ОСОБА_1 пов’язує безпосередньо із настанням для неї негативних наслідків внаслідок отримання тілесного ушкодження. Проте, питання про відшкодування шкоди, заподіяної її здоров’ю, пов’язаної із лікуванням чи тимчасовою втратою працездатності, як у межах кримінального провадження, так і в межах вирішення даної справи, нею не порушувалося, та будь-яких доказів з цього приводу нею не надано взагалі.

Наведені обставини виключають обов’язок страховика – ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» щодо відшкодування на користь позивача моральної шкоди, а тому суд вважає необхідним стягнути визначений розмір моральної шкоди у сумі 5000,00 гривень з відповідача ОСОБА_2, як її безпосереднього заподіювача.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених вимог також стягує з відповідача ОСОБА_3 «Європейський страховий союз» на користь держави судовий збір у розмірі 419,58 гривень, що стосується вимог майнового характеру, а також з відповідача ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 30,86 гривень, що стосується вимог майнового характеру, та удовий збір у розмірі 70,48 гривень, що стосується вимог немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 280, 281, 285 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», код ЄДРПОУ 33552636, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, матеріальну шкоду у сумі 13601 (тринадцять тисяч шістсот одна) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, матеріальну шкоду у сумі 9246,52 гривень, моральну шкоду у сумі 5000,00 гривень, а разом 14246 (чотирнадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 52 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь держави судовий збір у розмірі 419 (чотириста дев’ятнадцять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 355 (триста п’ятдесят п’ять) гривень 70 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного тесту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2017 року.

Суддя _____