Рішення № 7384879, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/60609.12.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/606

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вік»

доДержавного комітету України з державного матеріального резерву;

Державного підприємства «Ресурспостач»

провизнання права власності на товар

за участю представників сторін: від позивача- Крупник Р.В. від відповідача 1- Дятловська І.В.

від відповідача 2- Дятловська І.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Вік»(надалі –ТОВ «Євро Вік») з позовною заявою до Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі –Комітет), Державного підприємства «Ресурспостач»(надалі –ДП «Ресурспостач») про визнання права власності на м'ясо свинини мороженої 2-ї категорії в півтушках, кількістю 19,4764 тон, загальною вартістю 327125,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2009 р. порушено провадження у справі № 14/606, призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В дане судове засідання представники сторін з’явились.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представники Комітету та ДП «Ресурспостач» надали суду пояснення у справі, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 56 ГПК України суду не подали.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2008 р. між ТОВ «Євро Вік»(покупець) та ДП «Ресуспостач»(продавець), який діяв від імені відповідача 1 на підставі договору доручення № 45 юр-2008 від 12.04.2008 р. був укладений договір купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву № 1-2083 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1. 1 Договору відповідач 2, який діє від імені відповідача 1 на підставі договору доручення продає, а ТОВ «Євро Вік»купує матеріальні цінності державного резерву на умовах EXW «Франко –склад»відповідно до ІНКОТЕРМС-2000. Франко-склад, ціна та кількість та номенклатура (асортимент) матеріальних цінностей вказані в Додатках до Договору.

Відповідно до Додатку до Договору № 1 позивач купує, а відповідач 2 продає м'ясо свинини морожене 2-ї категорії в півтушках в кількості 40,017 тон, загальною вартістю 672125,13 грн.

Позивач, відповідно до п. 3.1 Договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання продавцем рахунку-фактури шляхом факсового зв’язку здійснює попередню оплату в розмірі 100 % (сто відсотків) вартості матеріальних цінностей та/або частини (партії) матеріальних цінностей, вказаної в рахунку-фактурі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, вказаний у реквізитах Договору.

Протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати отримання відповідачем 2 грошових коштів на умовах і в розмірі вказаному в п. п. 2.1, 3.1, 3.2 Договору, відповідач 2 передає позивачу Розпорядження Комітету на відпуск матеріальних цінностей Комітету. Зобов’язання відповідача 2 щодо поставки матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту передачі позивачу Розпорядження (п. 4.2, 4.3 Договору).

На виконання умов Договору позивач оплатив 672125,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, проте відповідачами було надано розпоряджень на відпуск матеріальних цінностей лише на суму 344999,71 грн.

Таким чином, відповідачами в порушення умов п. 4.2 Договору не було надано позивачу розпоряджень Комітету на відпуск матеріальних цінностей державного резерву на загальну суму 327125,42 грн. в кількості 19,4767 тон м’яса свинини мороженої 2-ї категорії в півтушках, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності.

Відповідно до предмету вищезазначених договорів купівлі –продажу, поставка м’яса здійснюється на умовах EXW «Франко –склад»відповідно до ІНКОТЕРСМС-2000.

Відповідно до Указу Президента України № 567/94 від 04.10.1994 р. «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»суб'єкти підприємницької діяльності при укладанні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних контрактів, повинні забезпечувати додержання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС, підготовлених Міжнародною торговою палатою.

З 1 січня 2000 року Міжнародною торговою палатою були введені в дію Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (Видання Міжнародної Торгівельної Палати № 560).

Згідно правил ІНКОТЕРМС термін «франко-завод»означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

В статті А.4.Розділу EXWEX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) правил ІНКОТЕРМС зазначається, що Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів.

В статті Б.5. «Перехід ризиків»Розділу EXWEX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) правил ІНКОТЕРМС вказується, покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару: - з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Таким чином, з системного аналізу даних положень Цивільного кодексу України та правил ІНКОТЕРМС вбачається, що право власності на товар, що поставляється на умовах EXWEX WORKS ФРАНКО-ЗАВОД, виникає у Покупця з моменту надання йому товару у розпорядження в визначеному місці.

Позивачем надано до матеріалів справи договір відповідального зберігання № 47 зб від 14.05.2008 р.

З наданих документів вбачається, що спірне м'ясо знаходиться на складах позивача на підставі укладеного між позивачем та відповідачем 2 Договору відповідального зберігання № 47 зб від 14.05.2008 р.

Таким чином, суд вважає, що постачання товару на склад позивача відбулося, оскільки цей товар знаходиться у розпорядженні позивача, що відповідає умовам постачання, викладених у Договорі.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до зазначених положень Цивільного кодексу України та положень укладеного між сторонами Договору обов'язком позивача є попередня оплата товару, а обов'язком відповідачів - передача протягом 5-ти днів після отримання попередньої оплати від позивача Розпорядження Комітету на відпуск вказаного м'яса.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). З зазначеними статтями Цивільного кодексу України кореспондується також і ст. 193 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, відповідно до матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови Договору.

Водночас, відповідачі в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору не надали позивачу розпорядження Комітету на відпуск м'яса свинини мороженої 2-ї категорії в півтушках, кількістю 19,4764 тон та загальною вартістю 327125,42 грн.

Враховуючи вказані обставини справи, суд дійшов висновку про виникнення у позивача права власності на м'ясо свинини мороженої 2-ї категорії в півтушках, кількістю 19,4764 тон загальною вартістю 327125,42 грн., що знаходиться на складі позивача у зв’язку з переданням на зберігання відповідно до договору відповідального зберігання № 47 зб від 14.05.2008 р.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивач є власником спірного майна, при цьому позивачем право власності на спірне майно набуте правомірно, на підставах, що не заборонені законом, в свою чергу дії відповідачів та відмова відповідача 1 видати розпорядження на відпуск товару позбавляє права позивача щодо розпорядження, володіння та користування спірним майно, а тому суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідачів витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Вік»(82600, Львівська обл., Сколівський р-н., м. Сколе, вул. Лісна, 3 б, код 31362366) право власності на м'ясо свинини мороженої 2-ї категорії в півтушах, кількістю 19,4764 тон загальною вартістю 327125,42 грн., яке знаходиться на складах Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вік»(82600, Львівська обл., Сколівський р-н., м. Сколе, вул. Лісна, 3 б, код 31362366) відповідно до договору відповідального зберігання № 47 зб від 14.05.2008 р.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28, код 00034016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вік»(82600, Львівська обл., Сколівський р-н., м. Сколе, вул. Лісна, 3 б, код 31362366) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1636 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного підприємства «Ресурспостач»(01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, буд. 4, код 34002592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вік»(82600, Львівська обл., Сколівський р-н., м. Сколе, вул. Лісна, 3 б, код 31362366) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 1636 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 25.12.2009 р.