Рішення № 7384773, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/35517.12.09 За позовом Державного будівельного комбінату Управління справами

Верховної ради України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД

Про стягнення 43545, 15 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Собур О.А. –представник за довіреністю № 590/09 від 21.09.09.

Від відповідача Іванович Я.В. –директор, наказ № 2-К від 26.11.03.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної ради України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД про стягнення з відповідача на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 13 від 31.12.08. заборгованість в сумі 43545 (сорок три тисячі п’ятсот сорок п’ять) грн., 15 коп., які складаються:

- сума заборгованості по орендній платі –39301 (тридцять дев’ять тисяч триста одну) гривню, 92 копійки;

- пеня –3334 (три тисячі триста тридцять чотири) гривні, 41 копійку;

- сума втрат від інфляції –492 (чотириста дев’яносто дві) гривні, 02 копійки;

- 3% річних –416 (чотириста шістнадцять) гривень, 80 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повністю та вчасно не сплачує вартості орендної плати, в зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної ради України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.09. порушено провадження у справі № 30/355, розгляд справи призначено на 20.10.09. о 10-10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.09. відмовлено позивачу в задоволенні заяви щодо об’єднання справ № 30/355, № 30/356, № 30/357, № 51/548 в одне провадження; на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/355 відкладено на 24.11.09. о 11-15.

В судовому засіданні 24.11.09. сторонами було подано спільну заяву про продовження на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору у справі № 30/355.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.09. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/355, розгляд справи відкладено на 17.12.09. о 12-10.

В судовому засіданні 17.12.09. позивачем подано суду заяву, відповідно до якої Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної ради України відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3334, 41 грн. –пені, 492,02 грн. –збитків від інфляції, 416,80 грн. –3 % річних; та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 39301,92 грн. –заборгованості по орендній платі.

В судовому засіданні 17.12.09. відповідачем подано суду заяву, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД визнає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 39301,92 грн.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.08. між Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної ради України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД (Орендар) було укладено Договір оренди № 13 нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення промислово-господарської бази (склад № 7Б, 1 поверх) за адресою: м. Київ, вул. Клеманська,4-6. Відповідно до п. 1.2 Договору, загальна площа приміщення, що орендується складає –180 кв. м. У відповідності до п. 2.1 Договору, передача приміщення, що орендується, здійснюється за Актом приймання-передачі, який являється невід'ємною частиною Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору сторонами було погоджено, що орендна плата згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), становить (станом на січень 2009 р.) 46,09 грн. за 1 кв.м. (в т.ч. ПДВ - 7,68 грн.) за місяць і підвищується на індекс інфляції попереднього місяця.

Відповідно до п. 3.2 Договору передбачено, що загальна сума орендної плати з урахуванням індекса інфляції сплачується щомісяця не пізніше 10 числа місяця слідуючого за звітним самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

У відповідності до п. 5.2.2 Договору, сторонами погоджено, що Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні, комунальні та експлуатаційні платежі.

Відповідно до п. 7.1 Договору, сторонами визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до 31.12.09.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов даного Договору було передано відповідачу в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 180 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Клеманська, 4-6, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 31.12.08., підписаного представниками сторін, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до матеріалів справи, між сторонами 20.05.09. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди № 12 від 31.12.08., відповідно до якої п. 3.1 Договору було викладено в наступній редакції: «Орендна плата згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду держ'авного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 (зі змінами), та постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.09. № 316 (далі - Методика розрахунку), становить (з 14.04.09.) 21,96 грн. за 1 кв. м (в т.ч. ПДВ - 3,66 грн.) за місяць і підвищується на індекс інфляції попереднього місяця.».

Крім того, 01.06.09. між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди № 13 від 31.12.08., відповідно до якої сторони домовились про розірвання Договору оренди № 13 від 31.12.08. з 01.06.09.

Позивач вказує на те, що станом на 01.06.09. відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 39301,92 грн., що виникла внаслідок несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД орендних та експлуатаційних платежів за січень-травень 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 39301,92 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.09., який було підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати та експлуатаційних послуг в сумі 39301,92 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної ради України щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД заборгованості в сумі 39301,92 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивачем подано суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3334, 41 грн. –пені, 492,02 грн. –збитків від інфляції, 416,80 грн. –3 % річних.

Зазначена заява про відмову від позову підписана начальником Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної ради України Броневицьким П.С.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши подану заяву про відмову Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної ради України від позову в частині стягнення з відповідача 3334, 41 грн. –пені, 492,02 грн. –збитків від інфляції, 416,80 грн. – 3 % річних, суд відзначає, що відмова позивача від позову в даній частині не суперечить діючому законодавству України та приймається судом, що у відповідності п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної ради України задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс», ЛТД (03028, м. Київ, проспект Науки, 9 літера А, код ЄДРПОУ 03805589) на користь Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної ради України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 21586524) 39301 (тридцять дев’ять тисяч триста одна) грн. 92 коп. –заборгованості, 393 (триста дев’яносто три) грн. 01 коп. - державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3334, 41 грн. –пені, 492,02 грн. –збитків від інфляції, 416,80 грн. –3 % річних - провадження у справі припинити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 23.12.09.