Рішення № 7384758, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/65425.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Грос-Арт» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Морі ЛДІ Україна»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Джулай А.А. (довіреність від 12.10.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 25.12.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грос-Арт»(надалі ТОВ «Грос-Арт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морі ЛДІ Україна»(надалі ТОВ «Морі ЛДІ Україна», відповідач) суми у розмірі 138357, 70 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором від 25.06.2008р. по поверненню коштів за послуги що не надавались. Розрахунки по договору відповідачем не здійснено у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач посилаючиь на положення Цивільного кодексу України просить стягнути на свою користь заборгованість що утворилась.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти що знаходяться на банківському рахунку відповідача, як того просив позивач, а подане клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 20.08.2009р. наявна у матеріалах справи).

Через канцелярію суду отримано відзив на позов у якому відповідач погодився із заявленою до стягнення сумою заборгованості, а розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника товариства.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2008р. між ТОВ «Морі ЛДІ Україна»та ТОВ «Грос-Арт»укладено договір транспортнго експедирування, предмет якого визначено у розділі 1 договору згідно з яким експедитор (відповідач у справі) приймає на себе зобовязання щодо виконання або організації виконання за рахунок замовника (позивач у справі) транспортно-експедиторських послуг, повязаних з організацією та забезпеченням перевезень вантажів, визначених замовником у заявці.

Вартість послуг та порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 3, згідно з п. 3.1, 3.3, 3.5 якого загальна сума плати за послуги по кожному перевезенню визначається сторонами в заявці, вона включає в себе плату всім учасникам транспортного процесу та плату експедиторові (винагорода за надані послуги транспортного експедирування) ...; підставою для здійнення замовником оплати по кожному перевезенню є рахунок експедитора, надісланий замовнику засобами електронного, поштового чи факсимільного звязку, які дозволяють точно визначити факт того, що рахунок експедитора отримано замовником від експедитора; підставою для відшкодування додаткових, попередньо узгоджених із замовником витрат експедитора є рахунок експедитора з обовязковим прикладенням копій документів, які підтверджують такі витрати; оплата згідно з підтвердженою заявкою та згідно з рахунками експедитора здійснюється замовником в режимі передоплати...

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № А-03-01/09 від 08.01.2009р. позивачем на користь відповідача перераховано 138357, 70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.01.2009р.. В свою чергу, внаслідок непроведення банком суми переказу за вказаним платіжним дорученням, надані відповідачем послуги по договору на суму 138357, 70 грн. (акт здачі-прийняття робіт від 02.02.2009р.) були оплачені позивачем 16.02.2009р. на суму 40000 грн., 20.02.2009р. на суму 30000 грн., 26.02.2009р. на суму 30000 грн., 05.03.2009р. в сумі 38357, 70 грн. що підтверджується представленими до матеріалів справи банківськими виписками.

Оскільки 07.08.2009р. банком було здійснено переказ грошових коштів сплачених на підставі виставленого на оплату рахунку від 08.01.2009р., а надані послуги щодо яких було виставлено рахунок вже були оплачені на вказану дату, по договору за відповідачем утворилась заборгованість яка складає 138357, 70 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором про надання послуг, визначення якого наведено у ст. 901 ЦК України згідно з яким за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Усі надані відповідачем послуги в межах договору позивачем оплачені у повному обсязі, заборгованість відповідача станом на час вирішення спору складає 138357, 70 грн., що належними доказами не спростовано.

Оскільки, у зв’язку з оплатою наданих послуг, зобов'язання відповідача по договору припинились, у відповідача виник обов’язок повернути отримані в якості передплати надмірно сплачені кошти. Згідно акту звірки взаємних розрахунків складеному станом на 08.08.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 138357, 70 грн., акт звірки підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств, в оригіналі залучений до матеріалів справи.

Про необхідність повернення коштів сплачених згідно платіжного доручення № 1 від 26.01.2009р. позивач зазначав у листі за вих. № 01/10/07 від 10.08.2009р., який було отримано відповідачем під розписку, що підтверджується відповідним підписом засвідченим печаткою підприємства з проставленням дати отримання –10.08.2009р..

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем на вимоги суду (ухвала від 09.11.2009р.) таких не надано, сума заборгованості відповідачем визнається, у зв’язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 138357, 70 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1383, 58 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогами в розмірі 695, 77 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морі ЛДІ Україна»(04074, м. Київ, вул. Сокальська 4, п/р 26004011338401 у Центральному РУ ВАТ «Фінанси та кредит», МФО 300937, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32421704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грос-Арт»(03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна 34, п/р 26008215692000 в АКІБ «УкСиббанк»МФО 351005, ідент. код 32957777) 138357, 70 грн. (сто тридцять вісім тисяч триста пятдесят сім гривень 70 копійок) основного боргу, 1383, 58 грн. (одну тисячу триста вісімдесят три гривні 58 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 28.12.2009