Рішення № 7384729, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/44726.11.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфомаркет-Груп” До відповідача                    Акціонерного комерційного банку “Трансбанк”

Про           стягнення 293184,80 грн.

                                                                                          Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача: Рудзінська А.С. (за дов.)

Від відповідача:          Товкайло А.В. (за дов.)

В судовому засіданні 26.11.2009 р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Інфомаркет-Груп” до акціонерного комерційного банку “Трансбанк” про стягнення 293184,8 грн. за договором № 24/2005-К від 22.07.2005 р., а саме: 274560,00 грн. боргу та 18624,80 грн. пені.

Позивні вимоги мотивовані наступними обставинами.

22 липня 2005 р. між АКБ “Трансбанк” (банком) та ТОВ “Інфомаркет-Груп” (клієнтом) був укладений Договір № 24/2005-К на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів згідно якого, клієнт доручає, а банк зобов'язується здійснювати в інтересах клієнта операції з цінними паперами (ЦП), а саме: придбавати ЦП, продавати ЦП, обмінювати ЦП, укладати інші угоди з ЦП, передбачені законодавством. 26 січня 2009 р. ТОВ “Інфомаркет-Груп” було перераховано на рахунок АКБ “Трансбанк” грошову суму у розмірі 274560,00 грн. згідно з наказом № 1 від 19.08.2005 р. до договору № 24/2005-К від 22.07.2005 р. за цінні іменні папери відповідно до платіжного доручення № 593. Станом на 10 березня 2009 року ТОВ “Інфомаркет-Груп” так і не отримало відповідні цінні папери від АКБ “Трансбанк”. Тобто, АКБ “Трансбанк” порушив свої господарські зобов'язання передбачені умовами договором, в зв’язку з чим позивач звернувся з вимогою про повернення коштів та нарахував пеню у розмірі18624,80 грн.

Ухвалою від 13.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/447, розгляд останньої призначено на 07.09.2009 р..

Відповідач подав суду відзив, у якому позовні вимоги відхилив повністю, зазначивши наступне.

Грошові кошти в сумі 251997,25 грн. (за вирахуванням суми комісійних, що передбачені умовами договору) були перераховані позивачу 19.08.2009 р. На підставі постанови Правління НБУ № 97 від 28 лютого 2009 року з 02.03.2009 року в АКБ “Трансбанк” введено тимчасову адміністрацію строком на 1 (один) рік. НБУ ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 02.03.2009 року до 01.09.2009 року., а в подальшому продовжив його дію до 02.12.2009 р. За таких обставин, сума основного боргу була погашена, а неустойка, в тому числі пеня, протягом дії мораторію не нараховуються. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторонами подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України. Клопотання сторін задоволено судом, строк розгляду справи продовжено.

Ухвалою суду від 07.09.2009 р. у позивача було витребувано додаткові докази, розгляд справи відкладено на 01.10.2009 р. Позивачем вимоги ухвали не виконано та заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.10.2009 р. розгляд справи відкладено до 12.11.2009 р. та зобов'язано позивача надати суду оригінал для огляду та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи наказу № 1 від 19.08.2005 р., надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо строку виконання відповідачем зобов'язань, пов'язаних з передачею цінних паперів за договором № 24/205-К від 22.07.2005 р.; надати суду оригінал для огляду та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи договору на розрахунково-касове обслуговування.

Ухвалою суду від 12.11.2009 р. розгляд справи відкладено до 26.11.2009 р. та зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо доводів відповідача про наявність станом на березень 2009 року заборгованості у розмірі 22562,75 грн. за договором № 24/2005-К від 22.07.2005 р..

Позивач надав пояснення, що грошову суму у розмірі 251997,25 грн. АКБ “Трансбанк” перерахувало на рахунок позивача. Щодо визначення залишку не сплаченої суми, як винагороди за послуги банку, позивач заперечує, оскільки не зрозуміло, за які саме послуги і яка винагорода. Договором не передбачено право банку нараховувати комісійні, не погоджуючи і не попереджаючи клієнта.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення відповідача, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22 липня 2005 р. між акціонерним комерційним банком “Трансбанк” (Банком) та ТОВ “Інфомаркет-Груп” (Клієнтом) був укладений договір № 24/2005-К (далі –Договір) на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів, згідно з яким Клієнт доручає, а Банк зобов'язується здійснити в інтересах Клієнта операції з цінними паперами (ЦП), а саме: придбавати ЦП; продавати ЦП; обмінювати ЦП; укладати інші угоди з ЦП, передбачені законодавством.

Банк виконує доручення Клієнта, при умові відсутності у останнього податкової застави, використовуючи наявний статус торговця цінними паперами, керуючись чинним законодавством України, правилами біржової та позабіржової торгівлі, умовами цього Договору, інтересами Клієнта. При виконанні умов цього Договору сторони зобов'язуються керуватися термінами, поняттями та вимогами, встановленими “Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності з цінними паперами”, які затверджені наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 31 від 23.12.1996. (п. 2.1 Договору).

Доручення Клієнта включає сукупність наказів, що направляються Банку та містять суттєві умови, на підставі яких Банк повинен укладати угоди, а саме: посилання на цей Договір; вид операції; купити, продати, обміняти; найменування ЦП: ЦП визначеного емітента, ЦП з певними параметрами; ціна: купити ЦП за мінімальною ціною (РЗК); продати ЦП за максимальною ціною (Р3П); купити ЦП за ціною, що не перевищує обумовлену (ЛЗК); продати ЦП за ціною, що не нижча обумовленої (ЛЗП); купити ЦП в момент, коли ціна досягне обумовленого значення (СЗК); продати ЦП в момент, коли ціна досягне обумовленого значення (СЗП); Кількість: певна кількість в абсолютному чи відносному (до статутного фонду емітента) вираженні, максимально можлива кількість; терміни: у певний проміжок часу (ТЗ); без обмеження строків, до виконання або відміни (ВЗ). (п. 2.3 Договору).

Наказ передається Банку способом, який забезпечує максимальну оперативність, в тому числі телефаксом. За вимогою Банка Клієнт надає письмовий оригінал наказу. (п. 2.4 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2006 р. до Договору № 24/2005-К на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів від 22.07.2005 р. дію основного договору було продовжено до 31.12.2009 р.

Позивач надав до матеріалів справи копію наказу № 1 від 19.08.2005 р. до договору № 24/2005-К від 22.07.2005 р. про купівлю простого векселя ТОВ “Інфомаркет-Груп”, з датою виписки 19.08.2005 р., з датою погашення –по пред’явленню, номінальною вартістю - 274560,00 грн., у кількості 1 вексель, сумою угоди - 274560,00 грн., видом наказу –ЛЗК. Терміном виконання –ТЗ (до 26.02.2009 р.).

В свою чергу відповідач надав до матеріалів справи копію наказу № 1 від 19.08.2005 р. до договору № 24/2005-К від 22.07.2005 р. про купівлю простого векселя ТОВ “Інфомаркет-Груп”, з датою виписки 30.12.2008 р., з датою погашення –по пред’явленню, № векселя –АА 1779217, номінальною вартістю - 274560,00 грн., у кількості 1 вексель, сумою угоди -274560,00 грн., видом наказу –ЛЗК. Терміном виконання –ВЗ. Наказ прийнято до виконання 14.01.2009 р.

За своїм змістом та по формі вказані вище документи різняться. За таких умов, суд приймає до уваги саме наказ, наданий відповідачем, як достовірний, оскільки, вказаний документ видавався позивачем і був в подальшому переданий відповідачу до виконання.

Позивач надав до матеріалів справи платіжне доручення № 593 від 26.01.2009 р. на суму 274560,00 грн. з призначенням платежу: часткове перерахування коштів згідно з наказом № 1 від 19.08.2005 р. до договору № 24/2005-К 220705 за цінні іменні папери.

Позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 274560,00 грн. (отримано відповідачем 12.03.2009 р., згідно зі штампом вхідної кореспонденції), в якій пропонує протягом 10 календарних днів повернути ТОВ “Інфомаркет-Груп” суму коштів у розмірі 274560,00 грн. Претензію обґрунтовано тим, що станом на 10.03.2009 р. АКБ “Трансбанк” не передав ТОВ “Інфомаркет-Груп” частково оплачені ним 26.01.2009 р. іменні цінні папери.

Відповідач надав відповідь на претензію листом від 19.03.2009 № 09-01/637, в якому зазначено про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009 р. до 01.09.2009 р.

У листі від 06.08.2009 р. № 05-04/1928 відповідач пропонує погасити суму заборгованості у розмірі 274560,00 грн. цінними паперами, що знаходяться у портфелі банку.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 20.08.2009 р., в якому зазначає про відсутність підстав у відповідача для утримання винагороди за послуги у розмірі 22562,75 грн., оскільки ця сума була самовільно утримана відповідачем без пояснення її чіткого цільового призначення.

26.08.2009 р. відповідач надав відповідь № 05-04/2101, в якій зазначає, що кошти у розмірі 22562,75 грн. є комісійною винагородою за договором № 24/2005-К, яка складає 0,1 % від загальної суми виконаних доручень (22562753,81 грн.).

Доручення Клієнта виконується Банком за винагороду, розмір якої визначається в кожному випадку окремо відповідно до тарифів Банку. (п. 3.1 Договору)

Відповідно до тарифів Банку (0,1% від суми договору) комісійна винагорода відповідача складає 22562,75 грн.

Винагорода, що належить Банку, перераховується на рахунок Банку 61138004000000 (для операцій з акціями) або 61136006000000 (для операцій з векселями), МФО 300089, код ЄДРПОУ 16293211, або списується Банком за рахунок грошового залишку на рахунку, вказаному в п. 2.9, після виконання наказу Банком. (п. 3.2. Договору).

Банк здійснював списання винагороди з рахунку 2901390108 відповідно до умов Договору на брокерське обслуговування на ринку цінних паперів №24/2005-К від 22 липня 2005 року після виконання наказу Клієнта.

Відповідач надав до матеріалів справи перелік цінних паперів, придбаних ТОВ “Інфомаркет-Груп” на загальну суму 22562753,81 грн., з зазначенням комісійної винагороди за операції з даними цінними паперами (22562,75 грн.).

На підтвердження факту перерахування коштів АКБ “Трансбанк” на рахунок ТОВ “Інфомаркет-Груп” до матеріалів справи надано меморіальний ордер № 35-153 від 19.08.2009 р. на суму 251997,25 грн. з призначенням платежу: перерахування коштів згідно з умовами договору на брокерське обслуговування № 24/2005-К від 22.07.05, за іменні цінні папери. Даний факт також підтверджується випискою особового рахунку позивача від 19.08.09. Рахунок позивача № 26001301004417, на який були перераховані кошти, відкритий на підставі договору банківського рахунку № 4417 від 07.08.2009 р. (копія в матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.2.4 “Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності з цінними паперами”, які затверджені наказом Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку № 331 від 23.12.1996 р. (якими сторони керуються у своїх відносинах, як зазначено в Договорі), умови виконання договору, що містять термін дії замовлення та види замовлення із зазначеного вище переліку: відкрите замовлення (ВЗ) –замовлення, яке діє до моменту виконання або відкликання.

Відповідно до ч 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У наказі № 1 від 19.08.2005 р. до договору № 24/2005-К від 22.07.05, поданому відповідачем, який суд приймає, як достовірний, термін виконання вказано: ВЗ. Тобто, строк для виконання вказаного замовлення позивачем не був встановлений. Отже, доводи позивача про те, що відповідач прострочив з 26.02.2009 своє зобов’язання є не обґрунтованим.

Саме після звернення позивача з претензією про повернення коштів, яка фактично є відкликанням замовлення, у відповідача з’явився обов’язок їх перерахування позивачеві протягом 10 днів. Оскільки, в претензії не вказана дата її складання, а відповідач отримав претензію 12.03.2009 р., АКБ “Трансбанк” повинен був повернути кошти до 22.03.2009 р. включно.

Судом встановлено, що відповідач 19.08.2009 р. перерахував позивачеві суму боргу у розмірі 251997,25 грн.

Відповідач надав до матеріалів справи витяг з постанови Правління НБУ від 28.02.2009 р. № 97 “Про призначення тимчасової адміністрації а Акціонерному комерційному банку “Трансбанк”, якою призначено в АКБ “Трансбанк” тимчасову адміністрацію строком на 1 рік –з 02.03.2009 по 01.03.2010; з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ “Трансбанк” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009 р. по 01.09.2009 р. Постановою Правління НБУ від 01.09.2009 р. № 519 “Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів АКБ “Трансбанк””, продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів АКБ “Трансбанк” шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 02.09.2009 р. по 02.12.2009 р., крім зобов’язань банку за договорами банківських вкладів, договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених НБУ.

Відповідно до ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” вiд 07.12.2000 р. № 2121-III (зі змінами та доповненнями) в ред. від 12.12.2008 р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, доводи відповідача про мораторій, як підставу для відмови від повернення коштів позивачу є безпідставними, оскільки, в редакції закону, яка діяла на час виникнення зобов’язань, дія мораторію на вказані грошові зобов’язання не поширюється з огляду на те, що вони виникли 23.03.2009 р., коли вже була призначена тимчасова адміністрація.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 18624,80 грн., то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. З аналізу вказаних статей вбачається, що неустойка, зокрема пеня, поділяється на законну (розмір та підстави стягнення якої визначаються законодавством) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами у самому договорі). Для того, щоб неустойка вважалась законною та застосовувалась не залежно від домовленості сторін договору, необхідно, щоб законом або іншим актом цивільного законодавства було визначеної її конкретний розмір, а також підстави стягнення (вид порушення, за яке неустойка встановлюється). Сторони за договором № 24/2005-К від 22.07.05 не передбачили можливість стягнення неустойки за не належне виконання чи не виконання зобов’язань за договором (не передбачили її розмір), законом (іншим нормативним актом) також не передбачено стягнення пені за порушення, вчинене відповідачем, отже, сума у розмірі 18624,80 грн., заявлена позивачем як пеня, не є ні договірною, ні законною неустойкою, а тому не підлягає стягненню.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доведення обставин викладених в позовній заяві, в силу ст. 33 ГПК України, покладається на позивача.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Суд встановив, що вимоги позивача є не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 С.А. Ковтун

Рішення підписано 25.12.2009 р..