Рішення № 7384715, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/59525.12.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Росан-Капітал» до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення грошових коштів по депозитному вкладу та пені

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Кохана К.В. (довіреність № 60 від 25.12.2009р.);

від відповідача: Маціборко І.С. (довіреність № 13-11-19974 від 08.10.2009р.);

В судовому засіданні 25.12.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

          Відкрите акціонерне товариство «Компанія з управління активами «Росан-Капітал»(надалі ВАТ «Компанія з управління активами «Росан-Капітал», позивач) про зобов’язання Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ КБ «Надра», відповідач) повернути суму строкового банківського вкладу в розмірі 36000 грн. згідно договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 502143/2008 від 29.01.2008р. а також суму нарахованих та невиплачених процентів в розмірі 523, 13 грн.. Також позивач просив, в межах заявленого позову зобов’язати відповідача перерахувати пеню за несвоєчасне повернення суми вкладу та нарахованих процентів згідно договору про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № Д-502143/2008 в загальному розмірі 972, 62 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за договором № 502143/2008 від 29.01.2008р. укладеним з непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Європейський стандарт», від імені якого згідно договору про управління активами від 26.07.2005р. № 1 діє Відкрите акціонерне товариство «Компанія з управління активами «Росан-Капітал»не виконані зобов’язання щодо повернення суми вкладу.

Стверджуючи про те, що зі сторони відповідача має місце порушення зобов'язань за договором, наслідками чого є, зокрема сплата неустойки, позивач з посиланням на умови договору № Д-502143/2008 від 28.01.2008р. та положення Цивільного кодексу вважає наявними підстави вимагати сплати пені у зв’язку з наявним простроченням повернення вкладу.

Відповідач надав відзив на позов, у якому наявність своїх зобов’язань за договором № 502143/2008 від 29.01.2008р. укладеним з непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Європейський стандарт»не заперечував, а при вирішенні спору просив врахувати положення закону «Про банки і банківську діяльність»що регулюють відповідні відносини під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2008 року між ВАТ КБ «Надра»та непідприємницьким товариством «Відкритий пенсійний фонд «Європейський стандарт», від імені якого згідно договору про управління активами від 26.07.2005р. № 1 діє Відкрите акціонерне товариство «Компанія з управління активами «Росан-Капітал», був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 502143/2008, у відповідності з п. 1.1 якого, вкладник (позивач у справі) зобов'язувався перерахувати на вкладний рахунок відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № Д-502143/2008 від 28.01.2008р., грошові кошти в сумі 36 000 грн. (вклад), у п. 1.4 договору сторони погодили, що вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку визначеному договором.

За умовами договору (п. 1.2, 1.3) строк вкладу –12 місяців + 12 днів, дата повернення вкладу є 08 лютого 2009р.; процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 13,6 процентів річних.

До обов’язків банку за договором (п. 3.4.2) віднесено забезпечення повного збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами, які останнім були порушені, сума вкладу у строк вказаний в п. 1.2 відповідачем не була повернута, у зв’язку з чим позивач просить стягнути грошові кошти в розмірі 36 000 грн. разом з нарахованою сумою відсотків в судовому порядку.

Про повернення грошових коштів за договором № 502143/2008 від 29.01.2008р., позивач звертався до відповідача з заявами (вих. 75 від 02.03.2009р., № 13 від 13.04.2009р.) у яких просив перерахувати грошові кошти розміщені на депозитному рахунку у зв’язку із закінченням строку депозиту.

Однак, грошові кошти відповідачем не повернуто, довідкою за вих. 1125 від 22.12.2009р. підтверджується залишок грошових коштів на депозитному рахунку в розмірі 36000 грн. по сумі вкладу та 524, 01 грн. що є нарахованими відсотками.

Відповідно до ст. 334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Згідно приписів ст. 340 Господарського кодексу України, депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ст. 1058 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Згідно постанови Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Комерційному банку «Надра»прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 по 10.08.2009р.. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (станом на час виникнення спірних відносин), відповідно з яким мораторій це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 10.02.2009р..

Таким чином, на зобов'язання банку повернути суму вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 502143/2008 від 29.01.2008р. на загальну суму 36 000 грн., яке виникло до 10.02.2009 року накладено мораторій та відповідно до ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", після припинення дії мораторію відповідач, повинен буде виконати свої зобов'язання перед позивачем.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Дія мораторію визначена постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. строком на 6 місяців та продовжена згідно постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., відповідно саме з настанням цієї дати слід вважати таким, що настав строк виконання банком зобов'язань щодо перерахування коштів в сумі 36 000 грн., на які поширюється дія мораторію.

Законом "Про банки та банківську діяльність" (ч. 4 ст. 85) чітко визначені зобов’язання на які не поширюється мораторій, серед яких такі, що виникають у зв’язку з обслуговуванням поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, виплатою заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, зобов'язання банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

          Повернення суми вкладу за депозитним договором укладеним з позивачем не пов’язане з обслуговуванням поточних операцій здійснюваних тимчасовим адміністратором, вказане зобов'язання банку не виникло під час здійснення тимчасової адміністрації банку та в даному випадку положення закону щодо поширення мораторію на задоволення вимог кредиторів слід розуміти таким чином, що у відносинах за укладеним договором клієнт банку (вкладник) є кредитором, якому належить право вимоги.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

          У ст. 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" зазначено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Вказана стаття вміщена законодавцем у главі 9 Закону "Про банки та банківську діяльність" якою врегульовано відносини банку з клієнтами, та відповідно клієнт банку (вкладник) є кредитором банку у відносинах, що склались за договором банківського вкладу. Клієнт банку, яким є позивач, набуває статусу кредитора саме в силу наявності у нього права вимоги та саме в такому розумінні підлягають застосуванню до спірних відносин положення закону що стосуються мораторію.

Разом з тим суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв’язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб’єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.

          Враховуючи, що в силу дії мораторію, який поширюється на зобов’язання банку, зокрема і щодо виплати вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 502143/2008 від 29.01.2008р., строк виконання зобов’язання по поверненню суми вкладу для банку настане після закінчення дії мораторію, тобто з 11.02.2010р., а положення закону (ст. 85 Закону «Про банки та банківську діяльність») забороняють стягнення на підставі виконавчих документів та не забороняють розгляд судом законних вимог щодо стягнення, прийняття рішень за такими вимогами, суд вважає що вимоги позивача про стягнення суми вкладу та нарахованих відсотків підлягають задоволенню з відстроченням виконання судового рішення в примусовому порядку до закінчення дії мораторію. Право суду при прийнятті судового рішення відстрочити його виконання передбачене п. 6 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.3 договору № Д-502143/2008 від 28.01.2008р., яким зокрема регулюється режим вкладного рахунку за договором 502143/2008 від 29.01.2008р. (п. 2.3), при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від неперерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

Проте нарахування такої пені унеможливлене приписами статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", і зокрема відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторії на задоволення вимог кредиторів.

Зазначене свідчить про безпідставність нарахування пені за період з 08.02.2009р. по 29.04.2009р., тобто в період дії мораторію, оскільки вказана сума нарахована позивачем саме за невиконання грошового зобов’язання по виплаті вкладу та відсотків.

З урахуванням наведеного заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 374, 96 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 666, 83 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідент. код 20025456) в особі філії Львівське регіональне управління (79008, м. Львів, вул. Пекарська 7, ідент. код 23949103) перерахувати на користь Відкритого акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Росан-Капітал»(79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Пасічна 135, ідент. код 20794953) 36 000 грн. (тридцять шість тисяч гривень) суми вкладу за депозитним договором 502143/2008 від 29.01.2008р. та 523, 13 грн. (п’ятсот двадцять три гривні 13 копійок) відсотків, 666, 83 грн. (шістсот шістдесят шість гривень 83 копійок) судових витрат, відстрочивши виконання даного судового рішення в примусовому порядку до закінчення дії мораторію (10.02.2010р.).

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 28.12.2009