Рішення № 7384665, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/38001.12.09 За позовом                    Закритого акціонерного товариства "Нова лінія"

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Союз-Прес"

Про                              стягнення 50 212,61 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Михайлюк І.М. –предст. (дов. б/н від 16.09.2009 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Союз-Прес" про стягнення грошових коштів у розмірі 50 212,61 грн. (45 000,00 грн. –основний борг, 5 212,61 грн. – пеня) внаслідок невиконання відповідачем умов Договору про розміщення реклами у довіднику № 5108 від 26.03.2008 р.

Ухвалою суду від 01.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/380 та призначено розгляд справи на 04.11.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 04.11.2009 р. не направив.

Ухвалою суду від 04.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2009 р.

12.11.2009 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить, окрім стягнення заборгованості розірвати Договір про розміщення реклами у довіднику № 5108 від 26.03.2008 р., оскільки його виконання втратило інтерес для позивача.

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2009 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.12.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2008 р. між сторонами укладено Договір про розміщення реклами у довіднику № 5108 від 26.03.2008 р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов’язався розмістити рекламні матеріали позивача у «Міському телефонному довіднику «09»м. Києва»№ 1/2009 і розповсюджувати цей Довідник.

Згідно п. 3.1 Договору вартість послуг відповідача визначається в Додатку до Договору.

Пунктом 3.3. Договору обумовлено, що оплата робіт здійснюється протягом 7 банківських днів після підписання Додатку на підставі виставленого відповідачем рахунку.

Додаток № 1 до договору, яким визначено вартість робіт відповідача підписано сторонами 26.03.2008 р.

Позивачем здійснено оплату послуг відповідача 29.04.2009 р. у повному об’ємі, перераховано на рахунок відповідача 45 000,00 грн.

Згідно п. 3.4 Договору виконання робіт відповідачем фіксується підписанням Акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується сторонами тільки після виконання сторонами всіх зобов’язань по договору.

Пунктом 2.9. договору встановлено, що відповідач повинен опублікувати рекламні матеріали позивача до 31.01.2009 р.

Проте, відповідачем зобов’язання не виконано, рекламні матеріали позивача не опубліковані.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 45 000,00 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 5 212,61 грн.

12.11.2009 р. позивачем уточнено позовні вимоги, окрім стягнення заборгованості та пені за невиконання зобов’язань позивач просить розірвати Договір. При цьому позивач вказує, що відповідно до ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно не можливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як зазначає позивач, умови Договору відповідачем не виконано, станом на дату подачі позову, Довідник не надруковано.

30.03.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією з вимогою виконати умови договору, яка залишена відповідачем без відповідного реагування.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 45 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 5.6. Договору зазначено, що в разі несвоєчасного виходу Довідника відповідач сплачує позивачу пеню на рівні подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 5 212,61 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 212,61 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про розірвання договору підряду, суд може зазначити наступне:

Відповідно до ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно не можливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За таких обставин вимоги позивача про розірвання Договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Договір про розміщення реклами у довіднику № 5108 від 26.03.2008 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Нова лінія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Союз-Прес»- розірвати.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Союз-Прес»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 33546203, р/р 26005401305077 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, код 30728887, р/р 26003001302427 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) 45 000 (сорок п’ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 5 212 (п’ять тисяч двісті дванадцять) грн. 61 коп. пені, 587 (п’ятсот вісімдесят сім) грн. 13 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко